- •Двнз київський національний економічний університет ім. Вадима гетьмана
- •«Податок на доходи громадян: проблеми становлення та розвитку (на базі Малинської державної податкової інспекції)»
- •8104/1, 1 Група, заочна ф.Н.
- •Тема: Податок на доходи громадян: проблеми становлення та розвитку (на базі Малинської державної податкової інспекції)
- •I. Теоретична частина. Теоретичні підходи до проблеми податку на доходи громадян
- •1.1 Предмет та об’єкт дослідження податку на доходи громадян
- •1.2 Сутність та особливості об’єктів та категорій дослідження
- •1.3 Чинники, що впливають якість дослідження
- •1.4 Критерії оцінювання ефективності діяльності
- •1.5 Користувачі інформації
- •1.6 Характеристика сучасного стану податку на доходи громадян
- •1.7 Інформаційне забезпечення дослідження
- •5. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
- •1.8 Визначення системи показників
- •1.9 Класифікації та групування
- •II. Аналітична частина. Практичні аспекти податку на доходи громадян (на базі Малинської державної податкової інспекції)
- •2.1 Аналіз динаміки податку на доходи громадян
- •2.2 Аналіз на основі моделі міжрегіональних зв’язків
- •2.3 Аналіз ефективності структурної політики (індексний аналіз)
- •2.4 Аналіз пропорційності економічного розвитку
- •2.5 Рейтингова оцінка
- •2.6 Розробка управлінського рішення щодо податкової політики Малинського р-ну
- •Список використаної літератури
- •Закон України « Про місцеве самоврядування в Україні» . Відомості Верховної Ради України , 1999, n 20-21, ст.190
1.7 Інформаційне забезпечення дослідження
Інформаційними джерелами, на якому будувалося дослідження були наступні нормативні акти:
1. Конституція України .
2. Бюджетний кодекс України.
3.. Закон України «Про місцеві державні адміністрації»
4 Податковий Кодекс України
5. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
6. Зведений бюджет Малинського району
7. Звіт Малинської державної податкової інспекції
Наведені вище нормативні акти дають змогу не тільки аналізувати відповідні економічні показники, а і визначати відповідність законодавству України.
1.8 Визначення системи показників
Соціально-економічні явища надзвичайно складні й багатогранні. Будь-який показник відтворює лише одну грань предмета пізнання. Комплексна характеристика останнього передбачає використання системи показників, що має дві особливості:
1) всебічність кількісного відображення явищ;
2) органічний взаємозв’язок окремих показників, причому саме вони перетворюють групу показників на єдиний комплекс характеристик складного явища чи процесу.
Кожний показник системи має самостійне значення і водночас є складовою узагальнюючої властивості.
Коло властивостей, що вивчаються, а отже, і показників системи залежить від мети дослідження. У кожній системі можна вирізнити певні множини показників, які детальніше відтворюють той чи інший бік явища. Систему показників визначають як ієрархічну структуру, на нижньому щаблі якої — узагальнюючий інтегральний показник, на верхньому — рівновагомі ознаки, які безпосередньо вимірюються.
Надмірна складність окремих суспільних явищ (ефективність виробництва, життєвий рівень населення тощо) зумовила появу інтегральних комплексних оцінок, які обчислюються комбінуванням показників верхніх щаблів. Конструювання інтегральних оцінок ґрунтується на стандартизації показників, зведенні їх до одного виду. З-поміж інтегральних оцінок, побудованих на стандартизованій системі, широко використовуються рейтингові оцінки у вигляді багатовимірних середніх. Суть багатовимірної середньої полягає в заміні індивідуальних значень множини показників j-го елемента сукупності xіj відносними величинами Pіj. Базою порівняння можуть бути середні значення показників по сукупності в цілому або еталонні значення xi,st (норма, стандарт):
Середню арифметичну з відношень Pіj називають багатовимірною. Вона визначається для кожного j-го елемента і є інтегральною оцінкою певного явища саме для цього елемента. Серед показників системи вирізняють стимулятори і дестимулятори. Показники-стимулятори свідчать про високий рівень і-го параметра при Pіj > 1, дестимулятори — при Pіj < 1. Щоб звести їх до однозначної характеристики, для дестимуляторів відношення Pіj обчислюють як обернену величину.
Якщо показники вважаються різновагомими, кожному з них надається певна вага і розрахунок виконується за формулою середньої арифметичної зваженої.
Статистичний аналіз, що розкриває зміст і значення показників, поглиблюючи уявлення про предмет дослідження і властиві йому закономірності, виконують у двох напрямах:
1) замість ізольованих характеристик окремих сторін предмета розглядають зв’язки і відношення, виявляють фактори, які впливають на рівень і варіацію показників, оцінюють ефекти їх впливу;
2) вивчають динаміку показників, напрям і швидкість змін, визначають характер і рушійні сили розвитку.
В багатьох наукових роботах обґрунтовано доцільність застосування математичних методів прогнозування податкових надходжень до бюджету України (фільтрації сезонної компоненти часового ряду з використанням індексу сезонності, методу декомпозиції часового ряду та багатофакторних регресійних моделей) та моделювання податкових надходжень із використанням теорії нечітких множин.
При використанні конкретних економіко-математичних моделей завжди постають наступні основні питання:
про реалістичність їх передумов, можливість формування вихідної інформації;
інтерпретація отримуваних результатів, обчислювальних можливостей ЕОМ з реалізації певних моделей.