3. Редагування діаграм.

Використовуючи інструментальні засоби табличного процесора, можна поліпшити зовнішній вигляд діаграми, зробити її наочнішою та ефективнішою.

Форматування ділянок діаграм. У кожній діаграмі роз­різняють ділянку діаграми й ділянку побудови діаграми.

Перша — це простір, обмежений зовнішньою рамкою діа­грами, друга — простір між осями координат X та Y . Модифікація об'єктів указаних ділянок виконується окремо. Будь-яку з ділянок активізують по­двійним клацанням мишею у якій-небудь її точці. Під час активізації ділянки діаграми на екрані з'являється вікно форматування «Формат области диаграммы» з трьома вкладками— «Вид», «Шрифт» і «Свойства».

Вкладка «Вид» дає змогу встановити колір, товщину та тип лінії рамки ділянки діаграми, а також колір і спосіб її заливання. Останній вибирає користувач у спеціально­му вікні «Заливка», яке активізується параметром «Спо­соби заливки». Вікно «Заливка» надає корис­тувачеві можливість вибрати варіант градієнтності та тип штрихування цієї ділянки, її текстуру і візерунок, а та­кож розмістити певний рисунок (малюнок) із певного фай­ла магнітного диска.

Заливання ділянки діаграми додає їй привабливого зов­нішнього вигляду. У разі використання об'ємних діаграм можна заливати й стінки та основи стовпців. Останні ви­діляють так само, як і ділянку діаграми — подвійним клацанням мишею.

Вкладка «Шрифт» забезпечує вибір типу шрифту, його розміру, зображення, кольору, способу підкреслення тощо. Вкладка «Свойства» дає змогу прив'язати об'єкт до фону ділянки діаграми і захистити її комірки.

Під час активізації ділянки побудови діаграми на ек­ран викликається вікно «Формат области построения», але тільки з одні­єю вкладкою «Вид». Тому можливості форматування цієї ділянки обмежені. Втім, при редагуванні обох ділянок мо­жна скористатися контекстним меню та інструменталь­ною панеллю «Диаграмма».

Контекстне меню редагування діаграм. Це меню акти­візують клацанням правою клавішею миші, коли ділянку діаграми або ділянку її побудови виділено.

До меню ділянки діа­грами входять команда Формат области диаграммы і чотири коман­ди, які практично реалі­зують функції (кроки) Майстра діаграм. Наприклад, командою Тип диаграмм на екран виклика­ють однойменне вікно, аналогічне вікну «Мастер диаграмм: шаг 1 из 4». Змінюючи тип діаграми, можна досягти найефек­тивнішого відображення даних на екрані.

Наступна тетрада та­кож добре відомих команд (Вырезать, Копировать, Вставить, Очистить) поши­рюється на виділені об'єк­ти ділянок діаграми. Пара­метри «На передний план» і «На задний план» забез­печують висування ділян­ки щодо таблиці даних.

Контекстне меню ділянки побудови діаграми має неве­лику кількість команд, однак його можливості щодо реда­гування приблизно такі самі, як і меню ділянки діаграми.

Інструментальна панель «Диаграммы» . Ця панель активізується командою Вид—Панели инструментов—Диаграммы. Її використання істотно прискорює процес формування та перетворення діаграм.

За допомогою відповідних піктограм панелі можна:

• вибрати зі списку будь-який елемент (легенду, ді­лянку, вісь X або Y, основи, стіни, таблицю даних, ку­ти, лінії сітки і т. ін.);

• форматувати вибраний об'єкт діаграми;

• вибрати тип або вигляд діаграми;

• приховати, відобразити та змінити легенду;

• додати (вилучити) таблицю даних;

• увімкнути режим «по рядках» або «по стовпцях»;

• змінити положення об'єктів осі категорій та осі зна­чень на 45° за годинниковою стрілкою або у проти­лежному напрямку.

Отже, панель «Диаграммы» дає змогу форматувати всі об'єкти діаграми, у тому числі стінки (основи) об'ємних діаграм, лінії сітки, осі тощо.

Вибір і форматування об'єктів діаграми. Будь-який об'єкт діаграми, що підлягає форматуванню, потрібно за­здалегідь виділити. Це потребує акуратності й точності, тому що багато об'єктів мають порівняно невеликі розмі­ри і встановити точно покажчик миші на їх маркери не завжди вдається. Тоді доводиться виділення об'єкта по­вторювати.

Розрізняють об'єкти, що мають вигляд окремих (точ­кових) елементів даних, та об'єкти, яким відповідають по­слідовності (низки) даних. Форматування перших можна здійснювати окремо, других — одночасно.

Для виділення об'єкта точкового характеру, напри­клад заголовка, легенди або написів, потрібно клацнути мишею й активізувати його маркери, що мають вигляд невеликих чорних квадратиків. Потім необхідно клац­нути мишею на будь-якому з цих маркерів, після чого клацанням правою клавішею миші викликати на екран контекстне меню.

Для виділення об'єкта типу послідовності (низки) даних досить клацнути мишею на будь-якому його міс­ці, наприклад будь-де на стовпці, лінії графіка, секторі кругової діаграми тощо. По тому на екрані також з'яв­ляться маркери-квадратики цього об'єкта. Тепер кла­цанням правою клавішею миші активізують контекст­не меню, але вже командою Формат рядов данных.

Послідовність форматування об'єктів зали­шається такою ж самою.

Форматування осей ді­аграм. В Excel масштаб значень по осях X та У, а також координати точки перетину осей (0,0) встано­влюються автоматично.

У випадках, коли діаг­рама будується за даними, що мало розрізняються між собою, або за даними, які містять нульові значен­ня, параметри форматуван­ня осей, що призначаються системою за умовчання, стають неприйнятними, і їх потрібно скорегувати. Для цього подвійним клацанням мишею на осі У активізують контекстне меню формату­вання.

Далі командою Формат оси виклика­ють однойменне вікно з п'ятьма вкладками .

Вкладка «Шкала» дає змогу встановити діапазон зміни значень даних і ціну по­ділки по осі Y. При цьому мак­симальне (мінімальне) значен­ня має бути трохи більшим (меншим), ніж відповідне зна­чення у вибраному діапазоні да­них. В іншому випадку побудувати діаграму з нормаль­ним відображенням даних неможливо.

Діалогове вікно «Формат оси» містить також інші вкладки, які дають змогу змінити товщину, колір і тип лінії, параметри шрифту, формати чисел й орієнтацію під­писів вибраної осі.

Способи форматування осі Y можуть застосовуватися також до осі X.

Додання даних до діаграми. Включення в раніше ство­рену діаграму додаткових даних здійснюється в Excel їх перетягуванням. Діапазон додаткових даних виділяється, покажчик миші суміщається з нижнім краєм цього діапа­зону, після чого «буксирується» на діаграму. Доповнена но­вими даними діаграма потребує невеликого доопрацюван­ня, пов'язаного з ідентифікацією нових змінних. Коли Excel не може однозначно визначити, як розмістити додаткові дані, слід активізувати діалогове вікно «Специальная вста­вка», де і виконуються необхідні уточнення. Включення додаткових даних можливе також за допомогою контекст­ного меню форматування. Послуговуючись командою Исходные данные, виділені додатково дані вклю­чають до діаграми, яка будується на окремому аркуші.

Додання підписів даних. З метою підвищення інфор­мативності та наочності діаграм значення змінних допов­нюють підписами. Для цього подвійним клацанням ми­шею на стовпці діаграми активізують діалогове вікно «Фор­мат ряда данных», у якому і задають потрібні підписи.

Форматувати текст підписів значень можна у вікні «Формат подписей данных» із чотирма відомими опція ми-вкладками. Це вікно активізується подвійним клацан­ням мишею на будь-якому з написів.

Зміна орієнтації об'ємних діаграм. В об'ємних гісто­грамах стовпці переднього ряду даних завжди затуляють стовпці заднього ряду. За наявності трьох та більше рядів інформативність подібних гістограм різко знижується, і користувач змушений буде вибирати інший тип або ви­гляд діаграми.

Разом із тим в Excel є можливість розвернути об'ємну діаграму таким чином, щоб приховані стовпці стали види­мими. Для цього необхідно виділити ділянку побудови гі­стограми, сумістити покажчик миші з одним із маркерів-квадратиків і клацнути лівою клавішею. При цьому на ек­рані відобразиться тільки каркас діаграми, який можна розвернути в будь-якому напрямку. Після звільнення кла­віші на екрані з'являється початкова гістограма, але вже повернута на певний кут. Процес повторюється, доки гісто­грама не матиме потрібного вигляду. Якщо це не вдається, то залишається вибрати інший тип або вигляд діаграми.

Розвернути об'ємну діаграму можна також за допомогою діалогового вікна «Формат трехмерной проекции» .

У ньому задають кут і напрямок повороту діаграми, її ви­соту, піднесення, перспективу та ін. Вікно активізують командою Об'ьемный вид зі спеціального контекстного ме­ню, яке можна викликати на екран, коли ділянки побудо­ви діаграми виділено.

Виділення сегментів кругової діаграми. Кругові ді­аграми відображають значення тільки однієї змінної і демонструють співвідношення між цими значеннями у відсотках. Для поліпшення інформативності та наочно­сті кругових діаграм їхні сегменти можуть висуватися. З цією метою досить виділити відповідний сегмент і по­тім «відбуксирувати» його на потрібне місце діаграми.

Для відновлення первинного вигляду діаграми необ­хідно виділити сегмент, повернути його на колишнє місце і вилучити маркери-чотирикутники натисненням на кла­вішу <Esc>.

Друкування діаграм. Щоб надрукувати діаграму, по­трібно підігнати її розміри під розмір друкованої сторін­ки. Для цього треба перейти до режиму попереднього пе­регляду, активізувати команду Страница—Диаграмма— Использовать всю страницу, а потім команду Печать. Ще один варіант: розмір діаграми регулюється «буксируван­ням» її граничних маркерів або встановленням відповід­ного масштабу.

8