1.1. Нова запозичена суспільно-політична лексика

Під новою запозиченою суспільно-політичною лексикою ми будемо розуміти групу позначають суспільно-політичні реалії слів, відносно недавно увійшли в активний склад мови і ще не цілком освоєних мовною свідомістю народу. Важливою особливістю сприйняття нових слів є те, що вони сприймаються саме як нові. Значення нових слів часто ще не є явним для більшості носіїв мови і вимагає пояснення.

Сьогодні можна назвати такі найбільш актуальні причини іншомовних запозичень і виникнення нових слів:

1) вони виникають як найменування нової реалії, нового предмета, нового поняття, що з'явився в суспільному житті (маркетинг, паблісіті, бренд);

2) нові слова позначають явища, які і раніше були присутні в житті суспільства, але вони не мали відповідного позначення, так як їх існування замовчувалося. Це слова типу мафія, рекет, відмовники (той, хто відмовляється від виконання своїх обов'язків, зокрема, від служби в армії);

3) нове слово є більш зручним позначенням того, що колись називалося за допомогою словосполучення (рейтинг – положення фірми, політичного діяча, передачі в списку собі подібних; імідж – образ "себе", який створює тележурналіст, політичний діяч, фотомодель і ін);

4) нові слова виникають в результаті необхідності підкреслити часткову зміну соціальної ролі предмета у змінному соціумі (офіс – контора, службове приміщення, ощадбанк – перш ощадкаса);

5) запозичення нових слів обумовлено впливом іноземної культури, диктується просто-напросто модою на іноземні слова.

Нова лексика (неологізми) з'являється в мові, щоб позначити якийсь нове поняття, явище. Прикладами неологізмів ХХІ століття можуть служити слова юніор, перфоманс, піар, маркетинг, менеджмент тощо.

Більшість неологізмів пов'язано з розвитком науки, техніки, культури, економіки, виробничих відносин. Багато хто з цих слів міцно входять у життя, втрачають свою новизну і переходять в активний словниковий запас. Наприклад, в 50-70-ті роки з'являється велика кількість термінів, пов'язаних з розвитком космонавтики: космонавт, космодром, Космобачення, телеметрія, космічний корабель і ін; більшість цих слів у силу їх актуальності дуже биство стали загальновживаними і увійшли в активний словниковий запас .

Нові слова з'являються по-різному: одні утворюються за моделями з елементів, вже наявних у мові, – автолавка, кінопанорама та ін; інші запозичуються повністю. На базі запозичених слів у українській мові також можливе утворення і виникнення нових слів. По-третє відбуваються семантичні перетворення і з'являються нові значення, які є результатом переносного вживання слова, що призводить до подальшого розвитку багатозначності і розширення використання слова. Перші дві групи неологізмів називаються власне лексичними, остання група – семантичними неологізмами.

Мовні (узуальні) неологізми можуть виконувати не лише номінативну, але і експресивну функцію. Експресивно-стилістичне насичення слова в більшості випадків пов’язана з його семантичним оновленням і розширенням контексту його вживання. Наприклад, переосмислення слів аутсайдер, бум, нокаут у публіцистичному стилі.

Від мовних неологізмів треба відрізняти неологізми контекстуальні, або індивідуально-авторські. Індивідуально-авторські неологізми – це слова, які утворюються митцями слова, публіцистами тощо з метою посилення експресивності тексту. На відміну від мовних неологізмів індивідуально-авторські неологізми частіше виконують не номінативну, а експресивну функцію, рідко переходять у літературну мову й отримують загальнонародне вживання.

Як і мовні неологізми, контекстуальні утворюються за законами мови, за регулярними моделями з морфем, наявних у мові, тому, навіть узяті поза контекстом, вони зрозумілі.

Отже, ми бачимо, що запозичення нових слів – процес, обумовлений наявністю певних причин, найчастіше – екстралінгвістичні. Мова починає часто стикатися з предметами і явищами реальної дійсності, які необхідно називати і описувати, а необхідного слова або немає, або воно з яких-небудь причин незручно для частого використання. Динаміка суспільно-політичної ситуації в Україні в перші десятиліття ХХІ століття стала причиною виникнення багатьох нових і актуалізації багатьох раніше неактульних для українського мовного свідомості суспільно-політичних реалій. Для позначення більшої частини з них були запозичені слова з інших мов.