2.1 Методика та організація дослідження.

Для експериментального дослідження особливостей ставлення особистості до старості було обрано такі методики:

Тест опитувальник з визначення рівня самоактуалізації особистості(САТ);

Методика САТ

Даний тест включає в себе 14 шкал – дві базові, які вимірюють глобальні характеристики самоактуалізації, та 12 додаткових шкал,що орієнтовані на реєстрацію окремих її аспектів. При описі різних особистісних рис виділяються і представляються тільки два крайніх полюса їх розвитку: високий та низький, відповідно позитивне або негативне значення розвитку окремої риси. Характеристика та опис шкал методики САТ наведені в додатку №1.

Опитувальник САТ включає 126 суджень, які стосуються різних сторін життя особистості та її взаємодії з іншими людьми. В них присутні прямі та побічні питання. До кожного питання тесту надаються на вибір два можливих альтернативних судження, з одним з яких піддослідний повинен виразити свою згоду, відхиливши інше.Кожна шкала опитувальника містить в собі певну кількість пунктів, за допомогою яких підраховується загальна сума балів по кожній шкалі. Ці так звані “сирі” бали переводяться в Т-бали (або в стенайни) за допомогою відповідних засобів обробки – комп‘ютерної або при використанні профільних бланків.

Психодіагностику за даною методикою можна проводити як індивідуальним, так і груповим засобом. Судження тесту не завжди є полярними, тим не менш досліджуваним пропонувалось вибрати лише одне.

ДІАГНОСТИЧНІ КАТЕГОРІЇ - ШКАЛИ ТЕСТУ

Базові шкали

Шкала Компетентності в часі (Тс) включає 17 пунктів. Високий бал за цією шкалою свідчить, по-перше, про здатність суб'єкта жити справжнім, тобто переживати справжній момент свого життя у всій його повноті, а не просто як фатальне наслідок минулого або підготовку до майбутньої "справжнього життя", по-друге, відчувати нерозривність минулого, сьогодення і майбутнього, тобто бачити своє життя цілісної. Саме таке світовідчуття, психологічне сприйняття часу суб'єктом свідчить про високий рівень самоактуалізації особистості. Низький бал за шкалою означає орієнтацію людини лише на один з відрізків тимчасової шкали (минуле, сьогодення або майбутнє) і (або) дискретне сприйняття свого життєвого шляху. Теоретичне підгрунтя для включення цієї шкали в тест міститься в роботах Ф. Перла і Р. Мея. Ряд емпіричних досліджень також свідчить про безпосередній зв'язок орієнтації в часі з рівнем особистісного розвитку (див., наприклад, [4]).

Шкала підтримки (I) - найбільша шкала тесту (91 пункт) - вимірює ступінь незалежності цінностей і поведінки суб'єкта від впливу ззовні ("внутрішня-зовнішня підтримка"). Концептуальною основою даної шкали служили в першу чергу ідеї А. Рейсман об "зсередини" і "ззовні" спрямовується особистості. Людина, яка має високий бал за цією шкалою, щодо незалежний у своїх вчинках, прагне керуватися в житті власними цілями, переконаннями, установками і принципами, що, однак, не означає ворожості до оточуючих і конфронтації з груповими нормами. Він вільний у виборі, не схильний до зовнішнього впливу ("зсередини направляється" особистість). Низький бал свідчить про високий ступінь залежності, конформності, несамостійності суб'єкта ("ззовні направляється" особистість), зовнішньому локусі контролю. Зміст даної шкали, на наш погляд, найближче саме до цього останнього поняття. Як теоретичні роботи, так і психологічна практика свідчать про правомірність включення зазначеної шкали в методику як базової.

Додаткові шкали

На відміну від базових, що вимірюють глобальні характеристики самоактуалізації, додаткові шкали орієнтовані на реєстрацію окремих її аспектів.

1. Шкала ціннісних орієнтацій (SAV) (20 пунктів) вимірює, якою мірою людина поділяє цінності, властиві самоактуализирующейся особистості (Тут і далі високий бал за шкалою характеризує високий ступінь самоактуалізації).

2. Шкала Гнучкості поведінки (Ех) (24 пункти) діагносціруют ступінь, гнучкості суб'єкта в реалізації своїх цінностей в поведінці, взаємодії з оточуючими людьми, здатність швидко і адекватно реагувати на мінливу ситуацію. Шкали ціннісної орієнтації і Гнучкості поведінки, доповнюючи один одного, утворюють блок цінностей. Перша шкала характеризує самі цінності, друга - особливості їх реалізації в поведінці.

3. Шкала Сензитивности до себе (Fr) (13 пунктів) визначає, якою мірою людина віддає собі звіт у своїх потребах і почуттях, наскільки добре відчуває і рефлексує їх.

4. Шкала спонтанність (S) (14 пунктів) вимірює здатність індивіда спонтанно і безпосередньо висловлювати свої почуття. Високий бал за цією шкалою не означає відсутності здатності до продуманим, цілеспрямованим діям, він лише свідчить про можливість і іншого, не розрахованого заздалегідь способу поведінки, про те, що суб'єкт не боїться вести себе природно і розкуто, демонструвати оточуючим свої емоції. Шкали 3 і 4 становлять блок почуттів. Перша визначає те, наскільки людина усвідомлює власні почуття, друга - в якій мірі вони проявляються в поведінці.

5. Шкала самоповаги (Sr) (15 пунктів) діагносціруют здатність суб'єкта цінувати свої достоїнства, позитивні властивості характеру, поважати себе за них.

6. Шкала самоприйняття (Sa) (21 пункт) реєструє ступінь прийняття людиною себе таким, як є, незалежно від оцінки своїх достоїнств і недоліків, можливо, всупереч останнім. Шкали 5 і 6 складають блок самосприйняття.

7. Шкала поглядів на природу людини (Nc) складається з 10 пунктів. Високий бал за шкалою свідчить про схильність суб'єкта сприймати природу людини в цілому як позитивну ("люди в масі своїй швидше добрі") і не вважати дихотомії мужності - жіночності, раціональності - емоційності і т.д. антагоністичними і нездоланними.

8. Шкала Синергії (Sy) (7 пунктів) визначає здатність людини до цілісного сприйняття світу і людей, до розуміння пов'язаності протилежностей, таких як гра і робота, тілесне та духовне та ін .Шкали 7 і 8 дуже близькі за змістом, їх краще аналізувати спільно. Вони складають блок концепції людини.

9. Шкала Прийняття агресії (А) складається з 16 пунктів. Високий бал за шкалою свідчить про здатність індивіда приймати своє роздратування, гнів та агресивність як природний прояв людської природи. Звичайно ж, мова не йде про виправдання свого антисоціальної поведінки.

10. Шкала контактності (С) (20 пунктів) характеризує здатність людини до швидкого встановлення глибоких і тісних емоційно-насичених контактів з людьми або, використовуючи стала звичною у вітчизняній соціальній психології термінологію, до суб'єкт-суб'єктним спілкуванню. Шкали Прийняття агресії і контактності складають блок міжособистісної чутливості.

11. Шкала пізнавальних потреб (Cog) (11 пунктів визначає ступінь вираженості у суб'єкта прагнення до придбання знанні про навколишній світ.

12. Шкала Креативності (Сr) (14 пунктів) характеризує виразність творчої спрямованості особистості. Шкали пізнавальних потреб і Креативності складають блок ставлення до пізнання.

Текст методики приводиться в додатку 1

Методика