- •1.Що Ви розумієте під категорією «національна економіка»? Якими ознаками можна охарактеризувати національну економіку як цілісну систему?
- •2.Які основні цілі переслідує національна економіка, прагнучи до стабільності та ефективності? Надайте пояснення.
- •3.З яких суб’єктів, секторів та сфер складається національна економіка? Охарактеризуйте їх.
- •4.Які фактори здатні вплинути на функціонування та розвиток національної економіки?
- •5.Які принципи лежать в основі розрахунку основних макроекономічних показників?
- •6.Як розрахувати основні макроекономічні показники, що оцінюють результати функціонування національної економіки?
- •7.Що характеризують основні види структури національної економіки, які розрізняють у практиці державного регулювання?
- •8.Від яких факторів залежить економічне зростання країни та за допомогою яких показників можна визначити його рівень?
- •50.Що характеризує показник транспортної активності населення, які фактори впливають на нього?
- •10.Чим обумовлена необхідність державного регулювання національної економіки та які передумови забезпечують можливість цього процесу?
- •12.Що слід розуміти під методологією державного регулювання національної економіки?
- •13.Якому типу цінового регулювання слід віддати перевагу на відповідному етапі економічного розвитку та в чому проявляється таке регулювання?
- •14.Чим обумовлена необхідність використання різноманітних методів державного регулювання національної економіки та як їх можна згрупувати?
- •15.З якою метою застосовується адміністративний метод державного регулювання національної економіки, та який характер притаманний його інструментам? Наведіть приклади.
- •16.Визначте тотожність чи відмінність понять «державне замовлення» та «державна закупівля».
- •17.До чого зводиться сутність антимонопольного регулювання національної економіки?
- •18.Які міри бюджетного регулювання направлені на досягнення цілі забезпечення соціального захисту населення? Надайте пояснення.
- •19.Хто та за яких обставин має право на отримання дотації? Як розрахувати її розмір?
- •20.Як визначається розмір субсидії, що надається споживачеві житлово-комунальних послуг
- •21. Що являє собою податковий метод регулювання національної економіки та яка мета його застосування?
- •22. Як здатна вплинути зміна ставки податку на його розмір, якщо мова йде по види податків за величиною ставок?
- •23. Що являє собою грошово-кредитне регулювання національної економіки? Охарактеризуйте його основні інструменти.
- •24. У чому проявляється сутність інструментів грошової політики грошово-кредитного методу державного регулювання національної економіки?
- •27.За якими ознаками класифікуються показники індикативного плану? Наведіть приклади.
- •25.Які вам відомі загальні інструменти кредитної політики грошово-кредитного методу державного регулювання національної економіки та які наслідки їх застосування?
- •26.Що являє собою індикативне планування у системі державного регулювання національної економіки?
- •28.У чому сутність балансового та нормативного методів індикативного планування?
- •29.Які баланси використовуються в індикативному плануванні, у чому необхідність їх розробки?
- •30.Які показники містяться у частині «Розподіл» матеріального балансу та що вони характеризують?
- •34. Обґрунтуйте пропозиції по ліквідації сальдо матеріального балансу певного ресурсу.
- •31. Які показники містяться у частині «Ресурси» матеріального балансу та що вони характеризують?
- •32. У яких випадках можливе закладання ресурсу до державного резерву та розбронювання державного резерву, та як визначити, відповідно, необхідність закладання та розбронювання?
- •33. Поясність, чи може матеріальний баланс одночасно містити значення показників «Експорт» та «Імпорт» та як розрахувати їх, відповідно, можливий/необхідний осяг?
- •35. Яким чином визначаються потреби держави у промисловій продукції ?
- •36. У чому схожість та відмінність балансів засобів виробництва та предметів споживання?
- •37. Які показники балансу виробничих потужностей та яким чином слід врахувати при визначенні можливостей підприємства по виробництву продукції?
- •1.3Баланс виробничих потужностей промисловості
- •38. Які показники слід враховувати при визначенні необхідного у розрахунковому періоді обсягу валового виробництва сільськогосподарської продукції та про що свідчить цей показник?
- •39. У чому відмінність категорії «безробітні» за українським законодавством та визначенням моп?
- •40. Що характеризують основні показники кількісної оцінки зайнятості населення та як їх розрахувати?
- •2. Рівень зайнятості працездатного населення (Кзпн).
- •49.Що характеризує коефіцієнт перевезення вантажу, яке значення він може приймати та які фактори впливають на його зміну?
- •41.Що являє собою зведений баланс трудових ресурсів України та у чому полягає мета його розробки як інструменту державного регулювання економіки?
- •42.Яким чином визначається загальна потреба галузей національної економіки в робочій силі?
- •43.Яка послідовність розрахунку надлишку/додаткової потреби у робочій силі? Який баланс використовується при цьому?
- •Спрощена схема балансу ринку праці
- •45.Як розрахувати кінцеві доходи населення та що вони характеризують?
- •46.На які категорії поділяються доходи, отримані населенням країни, що вони собою являють?
- •47.Коли саме матиме місце державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві?
- •48.Назвіть та охарактеризуйте показники продукції та роботи транспортної галузі. Яка між ним існує залежність?
42.Яким чином визначається загальна потреба галузей національної економіки в робочій силі?
Основою державного регулювання ринку праці є розрахунок потреби (надлишку) робочої сили. Відповідні розрахунки здійснюють за допомогою балансу робочої сили, який складається в галузевому та кваліфікаційному розрізах (таблиця 3.2).
Вихідним показником балансу є загальна потреба в робочій силі у розрахунковому році у відповідній галузі, яка залежить від обсягу виробництва продукції або послуг, від зміни продуктивності праці (для виробничої сфери) та від зміни норми обслуговування (у сфері послуг).
Загальна потреба в робочій силі у галузях промисловості визначається виходячи з виробітку одного працівника. Виробіток розраховується на одного працівника промислово-виробничого персоналу (ПВП), тому відношення обсягу виробництва до виробітку ПВП дає нам показник чисельності промислово-виробничого персоналу в промисловості.
Однак, загальна чисельність робочої сили в промисловості включає також непромисловий персонал, частка якого в загальній чисельності робочої сили коливається від 5 до 10%. При визначенні чисельності робочої сили їх слід додати до чисельності ПВП. Отже,
де – чисельність промислово-виробничого персоналу;
Q – обсяг виробництва продукції;
q – рівень продуктивності праці ПВП.
, де – загальна чисельність робочої сили у промисловості;
– питома вага промислово-виробничого персоналу в загальній чисельності робочої сили у промисловості.
У сільському господарстві рівень продуктивності праці вимірюється показником – виробітком одного працівника, зайнятого у сільському господарстві. Тому відношення необхідного обсягу виробництва продукції до показника виробітки дає нам показник необхідної чисельності робочої сили у сільському господарстві.
Потреба в робочій силі у галузях сфери послуг (освіті, охороні здоров’я та інших) виходить з такої залежності:
Чисельність робочої сили = Чисельність населення (контингенту обслуговування) × норму обслуговування населення
Дана норма є соціально-економічним нормативом і встановлюється, як правило, в розрахунку на 10 тис. населення.
Приклад, якщо чисельність населення – 1 млн. осіб, а норма обслуговування – 20 лікарів на 10 тис. населення, то потреба у лікарях складе:
43.Яка послідовність розрахунку надлишку/додаткової потреби у робочій силі? Який баланс використовується при цьому?
Таким чином методика розрахунку надлишку (додаткової потреби) робочої сили має такі стадії:
- визначення загальної потреби в робочій силі;
- розрахунок приросту (+), або зменшення робочої сили (-) шляхом віднімання від загальної потреби у робочій силі її наявності на початок року;
- розрахунок надлишку або додаткової потреби у робочій силі у розрахунковому році як добуток приросту (зменшення) робочої сили і її вибуття з наявного складу протягом розрахункового року.
Після проведення відповідних розрахунків приймається обґрунтоване рішення щодо покриття додаткової потреби у робочій силі або ліквідації надлишку. Для цього аналізуються всі можливі варіанти.