49.Що характеризує коефіцієнт перевезення вантажу, яке значення він може приймати та які фактори впливають на його зміну?

для визначення потреби народного господарства у перевезенні вантажів використовується метод збільшених вимірників. В основу даного методу покладено коефіцієнт перевезення вантажу (k пер), який показує ступінь перевезення продукції, що виробляється. Визначається він за видами продукції за такою формулою:

k пер = Q пер : Q вир, де : Q пер – сумарний обсяг перевезень даного виду продукції (вантажу) всіма видами транспорту; Q вир – обсяг виробництва даного виду продукції.

Наприклад, коефіцієнт перевезення вугілля в Україні дорівнює 0,950. Це означає, що 95% вугілля, що виробляється у країні, перевозиться різними видами транспорту. (І лише 5% споживається у місцях його видобутку).

Теоретично значення даного коефіцієнта може змінюватися у сегменті [0; 1]. Практично його значення завжди більше 0, оскільки, як правило, певна частина продукції, що виробляється, завжди транспортується до місць її споживання. Більш того, його значення може перевищувати 1. Це має місце тоді, коли вантаж перевозиться різними видами транспорту.

Факторами, що впливають на коефіцієнт перевезення, є:

1) зміна кількості споживачів продукції: зміна місць переробки сировини, поява нових переробних підприємств за межами регіону видобутку сировини;

2) зміна обсягів споживання існуючими споживачами;

3) зміна обсягів переробки на діючих переробних підприємствах.

41.Що являє собою зведений баланс трудових ресурсів України та у чому полягає мета його розробки як інструменту державного регулювання економіки?

Одним із інструментів регулювання використання трудових ресурсів в Україні є розробка різних видів трудових балансів, що розробляються при складанні програм соціально-економічного розвитку країни. До найважливіших видів трудових балансів відносяться: зведений баланс трудових ресурсів, баланс ринку праці, баланс робочої сили.

Зведений баланс трудових ресурсів України – це прогнозно-аналітичний документ, який складається з 4 розділів: 1 і 2 – ресурсна частина; 3 і 4 – розподіл ресурсів. Перший розділ зведеного балансу трудових ресурсів містить інформацію про загальну кількість населення країни, у другому відображається кількісний склад трудових ресурсів, у третьому та четвертому розділах фіксується інформація про розподіл трудових ресурсів за видами зайнятості, сферами та галузями економіки. Спрощена схема балансу наведена нижче:

Показники	Б.г.	П.г
Розділ 1. Населення Розділ 2. Трудові ресурси – всього у тому числі: 1.Працездатне населення працездатного віку. 2.Особи старші працездатного віку. 3.Особи, що не досягли працездатного віку. Розділ 3. Розподіл трудових ресурсів за видами зайнятості: 1.Зайняті у різних сферах економічної діяльності. 2.Ті, що навчаються з відривом від виробництва (у тому числі ті, що проходять професійну підготовку та підвищення кваліфікації). 3.Незайняте працездатне населення – всього з них – безробітні Розділ 4. Розподіл трудових ресурсів за сферами та галузями економіки: 1. Зайняті у галузях сфери виробництва – всього у т. ч. за окремими галузями: промисловість; будівництво; сільське господарство; транспорт; інші сфери. 2. Зайняті у галузях сфери послуг – всього у т.ч. за галузями: охорона здоров’я; фізична культура; освіта; житлово-комунальне господарство; апарат органів державного управління; інші галузі.

Розробляється баланс кожні 5 років Міністерством праці та соціальної політики спільно з Міністерством економіки. Звітний баланс складається на базі перепису населення, що проводиться раз у 10 років. Дані в балансі фіксуються з розбивкою на міське і сільське населення та використовуються при розробці програм соціально-економічного розвитку.

Баланс є інструментом та інформаційною базою державного регулювання трудових відносин. Метою розробки балансу як інструменту державного регулювання є визначення очікуваної чисельності незайнятого населення. Для її визначення слід від прогнозованого значення чисельності трудових ресурсів відняти розраховане значення показників: очікувана чисельність зайнятих у різних сферах економічної діяльності та розрахункове значення очікуваної чисельності учнів з відривом від виробництва.