Живопис Іспанії 17 ст. Колористичні особливості творів д.Веласкеса

Видатний іспанський художник першої половини-середини 17 ст. Веласкес став придворним художником. Ранні твори художника в дусі караваджизму, коричневуваті темні плями, бокове світло. Тематика цих робіт це так звані сніданки, люди зайшли в таверну щоб перекусити. Головне місце в цих картинах займає натюрморт: «Стара кухарка», «Продавець води в Сивільї», «Христос у Марфи і Марії». При дворі Веласкесу довелося малюваати багато портретів: це кінний портрет короля «Срібний Філіп», «Портрет графа Олівареса» Для зали Буен-Рретіро у королівському замку вел.отримав замовлення написати ряд кінних портретів короля, полководців і навіть маленького принца Балиазара Карлоса. Центральна картина залу наз. «Здача Бреди». В Італії Веласкес захопився такими художниками як Тіціан, Джорджоне, Веронезе. Веласкев покинув свій караваджизм, його полотна засяяли кольорами. Він любить яскраві кольори: кораловий, лимонний, бірюзовий, стала більш розкутоою його живописна манера. Він став писати широкими мазками. Серед шедеврів Веласкеса такі картини: «Вакх», «Кузня вулкана», «Меніни», «Прялі». Веласкес малював дочку короля Маргариту багато разів. Також йому довелося малювати цілу галерею портретів придворних карликів, веласкес називав їх «Ельпрімо». Більшість його картин зберігається у музеї «Прадо» в м. Мадрид.

Оборонна архітектура України 13-15 ст.

Це замки, фортеці, укріплення як від чужих агресій так і від повсталого населення. Замки були двох типів: міський замок(де могло ховатися все населення), приватні замки 9належали аристократам, які боронили свою сім’ю). Найдавніші замки України характеризуються такими рисами: - вони не мають чіткого планування, - башт мало мінімум 3, вони різні , - мури( за ними ховалися). Старі замки не мають бійниць у нижній частині а тільки вгорі. З часом бойова тактика міняється, ведеться плангова стрільба, а також підошовна. Це вплинуло на структуру замків. На своїх баштах отримують свої зубці –мерлони, крізь них просочується зброя. Башти починають виступати за лінію стін. Для ведення флангового бою на баштах добудовувались навісні галереї на кронштейнах. Давні замки мурували з каменю, але багато замків є із цегли. Стіна буває подвійна. Замки як правило мали в’їзну браму, рів деколи сухий але часто з водою. На території часто були палац власника і, будинок коменданта, церква, криниця з отворами для підземних ходів. До найдавніших замків на теренах України відносяться :Луцький замок(замок Любарта) на р.Свірж, Острозький замок (м.Острог, Волинська обл.), Олеський замок (Львівська обл.), Кременецький(Тернопільська обл.), Хотинська фортеця(Чернівецька обл.), Кам’янець-Подільська фортеця(Хмельницька обл.), фортеця Акерман( м.Білгорол-Дністровський), Генуезька фортеця(Крим), Мукачевський замок (Закарпаття), Ужгородсьий замок. Унікальним явищем було те, що деякі церкви виконували роль фортець і такі церкви мають специфічний вигляд: дуже широкі кам’яні стіни, башти а деколи навіть абсиди, бійниці і зубці. Така церква мала назву церква-фортеця або церква оборонного характеру: Покровська церква в с.Сутківці (Хмельницька обл.),Петра і Павла у м. Кам’янець-Подільському, церква Різдва Богородиці(Рогатин), Михайлівська церква с.Чесники Рогатинський район. Ще були Монастирі фортечного типу : Троїїцький монастир у Межиріччі, Рівненська обл.