2..Законодавча база, якою регулюється діяльність Публічного акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод".

Під час проходження виробничої практики моїм керівником на підприємстві було надано можливість ознайомитися з нормативною базою якою керується товариство у своїй діяльності. Вказана база складається з електронної – це офіційні портали : Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, профільних міністерств та відомств, судової влади та власної – бібліотека підприємства, яка містить офіційні кодекси України, закони та підзаконні нормативно –правові акти, які постійно поповнюються та оновлюються.

Серед найважливіших нормативно-правових актів якими регулюється діяльність товариства є Закон України “Про акціонерні товариства”, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, даний висновок випливає з приписів п 1.1. Статут ПАТ «Барський машинобудівний завод» ( Додаток 1). Поряд з цим ключову та головну роль відіграє звісно Конституція України, яка є Основним Законом України.

Про те, що приписи Конституції України не є декларативними а дійсно виконуються в суровій відповідності свідчать зокрема ті факти, що на ПАТ «Барський машинобудівний завод» існує своя незалежна профспілка працівників , відтак забезпечується реалізація громадянами право на участь у професійних спілках з метою захисту їх трудових та соціально-економічних прав та інтересів, що гарантовано ч. 3 ст. 36 Конституції України. Товариство спільно з Фондом зайнятості в Барському районні проводить постійну співпрацю по працевлаштуванню безробітних, реалізації різноманітних програм професійно-технічного навчання, та перепідготовки кадрів, що цілком відповідає вимогам ч. 2 ст. 43 Конституції України.

Варто відзначити що, свою виробничу практику я розпочала не з кабінету юрисконсульта, а з інструктажу з охорони праці в службі охорони праці ПАТ «Барський машинобудівний завод» де мені було повідомлено про основні правила безпеки на виробництві, в моєму випадку це – «Правила охоро6ни праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин», ДНАОП 0.00-1.31-99 . Основним законодавим актом який регулює питання охорони праці на підприємстві є Закону України « Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XIІ, згідно ст. 13 якого роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

І лише після зазначеного інструктажу, я розпочала знайомитися з роботою юрисконсульта підприємства. В першу чергу я ознайомилась з основними правами та обов’язками даної штатної одиниці, що закріпленні в його посадовій інструкції. Так, юрисконсульт призначається і звільняється з займаної посади наказом Голови правління. На посаду юрисконсульта підприємства призначається особа яка має вищу юридичну освіту і стажем роботи на посаді не менше 3 років.

В своїй роботі юрисконсульт повинен знати: постанови, розпорядження, накази вищестоящих органів, нормативні та інші керівні документи з правової діяльності підприємства;методи ведення ділових бесід і переговорів; чинне законодавство; цивільне, трудове, фінансове та адміністративне право; порядок оформлення та укладання господарських договорів; правила користування оргтехнікою; вимоги адміністративних і внутрішніх документів підприємства; основи економіки, організації праці, виробництва та управління; методику ведення діловодства; організаційні принципи кадрової служби; перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю; правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства; норми і вимоги з охорони праці, протипожежної безпеки та виробничої санітарії.

До кола обов’язків входить здійснювати методичне керівництво правової роботи на підприємстві, надавати правову допомогу структурним підрозділам; надавати висновки про відповідність чинному законодавству проектів наказів, положень, розпоряджень та інших документів підприємства; брати участь у роботі по оформленню господарських договорів, готувати висновки про їх юридичну спроможність; розробляти проекти колективних договорів; своєчасно оформляти і подавати на державну реєстрацію зміни до статутних документів підприємства; складати позовні заяви, захищати інтереси підприємства у суді; консультувати працівників підприємства і клієнтів з питань чинного законодавства; готувати обґрунтовані відповіді на претензії; аналізувати та узагальнювати результати розгляду претензій судових і господарських справ; оформлювати матеріали про залучення працівників до дисциплінарної і матеріальної відповідальності; вести довідково-інформаційну роботу із законодавства і нормативних актів із застосуванням технічних засобів., а також облік змін чинного законодавства та інших нормативно-правових актів, що затверджуються; проводити роботу по ознайомленню посадових осіб підприємства з нормативними актами, що стосуються їх діяльності, а також про зміни в чинному законодавстві; складати разом з адміністрацією колективний договір; сприяти оформленню документів та актів майново-правового характеру; здійснювати облік і зберігання судових та господарських справ, що знаходяться у провадженні і закінчені виконанням.

Юрисконсульт має право: приймати участь в обговоренні питань які стосуються виконання ним посадових обов’язків, вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо покращення роботи. захищати інтереси підприємства в державних органах і судах. вимагати від керівництва сприяння у виконанні умов посадової інструкції.

Юрисконсульт несе відповідальність: за якість і своєчасність виконання покладених на нього цією посадовою інструкцією обов’язків. нерозголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, за здійснення в процесі виконання своїх посадових обов’язків вчинків які містять склад злочину, за що несе відповідальність згідно норм законодавства України.

Першим моїм завданням підчас проходження виробничої практики, було складання спільно з юрисконсультом підприємства заяви про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суд від 31 жовтня 2011 року за нововиявленими обставинами ( Додаток 2)

Відповідно до частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Згідно із частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, серед інших, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. В даному випадку підставою для звернення з вказаною заявою стала наявність іншого судового рішення даного суду по якому норми матеріального права, а саме п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV застосовано по іншому, Так, Вінницький окружний адміністративний суд констатував, що до 1 січня 2004 року, обов’язку підприємств відшкодовувати пенсійному фонду України витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, передбачено не було, відтак витрати на виплату таких пенсій, призначених до 1 січня 2004 року, відшкодуванню пенсійному фонду України Товариством не підлягають.

Наступним не менш цікавим для мене способом отримати додаткові знання в юридичній сфері стала можливість взяти участь у розв’язанні трудового конфлікту між працівником підприємства який звільнявся та адміністрацією. Так, при звільненні даного працівника із займаної ним посади - заступника начальника цеху, було виявлено в результаті інвентаризації нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму близько 5 тис грн. Адміністрація наполягала на тому, що оскільки вказаний працівник підписав договір про повну матеріальну відповідальність він повинен був сплатити всю суму нестачі. Оскільки це прямо передбачено ч. 1 ст 134 Кодексу законів про працю України ( Випадки повної матеріальної відповідальності) де законодавцем встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей Однак, в результаті більш детального аналізу чинного законодавства було встановлено, що посада - заступника начальника цеху, не входить до «Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємство, установа, організація, можуть укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу, (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва», затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.1977 р № 447/24. Даний перелік в силу Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 року №1545 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» є діючим, а відтак підлягає застосуванню. Таким чином юридичною службою підприємства було встановлено безперспективність звернення до суду із позовом про стягнення з вказаного працівника вартості нестачі. Більш того згодом було встановлено, що нестача сталась з вини іншого працівника.

Наступним моїм завданням за дорученням керівника практики на підприємстві було складення скарги до прокуратури на незаконні дії місцевої ради, що виразилися у прийнятті рішення про відмову в продажі ПАТ «Барський машинобудівний завод» земельної ділянки на якій розташовані об’єкти нерухомості, що належать на праві власності товариству. В даному випадку місцева рада не вказала жодної з наведених в ч. 5. ст. 128 Земельного кодексу України підстав для відмови в продажу земельної ділянки якими є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки

В подальшому за результатами розгляду вказаної скарги, прокуратурою Барського району з врахуванням приписів ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» було внесено протест на рішення Барської міської ради.

Цікавим для мене було проведення прийому працівників підприємства на надання їм консультативно-правової допомоги, зокрема на запитання працівника, який виконує на підприємстві функції – моделювальника в цеху точного литва, про стаж з якого він має право вийти на пенсію на пільгових умовах мною було роз’яснено, що враховуючи, те , що його робота належить до особливо шкідливих, він в силу п. «а» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: якщо він зайнятий повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; при цьому працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.

В ході проходження виробничої практики моїм керівником по підприємству було звернено увагу на необхідність суворого дотримання законодавства в сфері бухгалтерського обліку. Так, згідно ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою. Надзвичайно важливими в господарській діяльності товариства є. первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку поняття яких розкрито в ст. 9 даного Закону, так підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Про важливість первинних документів в правозастосовчій практиці свідчить те, що згідно ч. 9.ст. 9 даного закону - копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

Надзвичайно важливу роль в правовому регулюванні діяльності товариства займає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який фактично є фінансовою Конституцією і регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Надзвичайно актуальним залишається питання взаємовідносин контролюючих органів ( податкової служби) з платниками податків в частині проведення перевірок з дотриманням вимог Податкового кодексу України, так мені надано була можливість ознайомитися з матеріалами попередньої перевірки та надати правовий висновок з цього питання . Зокрема на мій розгляд були представлені матеріали планової перевірки з питання дотримання товариством законодавства стосовно сплати плати за землю. За результатами вивчення якої мною були виявленні наступні порушення, по-перше, податковий орган вийшов за межі компетенції та допустив порушення ст..77.3. в частині заборони проведення документальної планової

перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами. По-друге, матеріали перевірки містили лише повідомлення про проведення перевірки, копія наказу відсутня, натомість, згідно ч. 2 ст. 77.4. право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Цікавим для мене стала можливість взяти участь в переоформленні у зв’язку із зміною назви товариства виданої йому ліцензії ( Додатки 3,4 ) на право здійснювати заготівлю, переробку металобрухту чорних металів що в силу положення п. 26 ч.3 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 № 1775-III є ліцензійним видом діяльності. Так згідно ст. 16 вказаного Закону підставами для переоформлення ліцензії є: зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов'язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця; зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - підприємця; зміни, пов'язані з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності, вказаного в частині третій статті 9 цього Закону. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

Важливим для мене в плані можливості набути досвіду роботи у складенні процесуальних документів стала можливість спільно з юрисконсультом товариства взяти участь у роботі по складенню клопотання до відділу державної виконавчої служби Барського районного управління юстиції ( Додаток 5) стосовно зупинення виконавчого провадження, яке відкрито на підставі постанови державного виконавця ( Додаток 6) від 18.04.2012 року. Так, з метою недопущення стягнення з товариства помилково присуджених коштів юридичною службою було ініційовано перед Вінницьким окружним адміністративним судом питання про зупинення виконавчого провадження, що успішно було зроблено, свідченням чого слугує ухвала вказаного суду від 23 квітня 2012 року ( Додаток 7 ) . Згідно п. 4 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» , дана обставина є безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження, що і було фактично зроблено.

Не залишила я поз-за увагою і претензійну роботу так мене було залучено до складення платіжної вимоги на суму 260750 грн., ( Додаток 8) яку заборгувало товариству Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном згідно договору за яким ВАТ ”Барський машинобудівний завод” як Виконавець взяв на себе зобов’язання виконати ДКР «Створення машини з пневмоприводом для формування бараночних виробів»

Взяті на себе договірні зобов’язання ПАТ „Барський машинобудівний завод” належно виконало, свідченням чого слугує акт №2 здачі приймання науково-технічної продукції до Договору № 44058/2 від 29.07.2009 року що складений 15 12.2009 року із змісту якого вбачається, що наше підприємство виготовило дослідний зразок машини з пневмоприводом для формування бараночних виробів.

Натомість, з боку Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном яке замінило Міністерством промислової політики України згідно додаткової угоди №2 від 29.12.2011 року) було допущено порушення взятих зобов’язань стосовно проведених розрахунків, так згідно акту №2 здачі приймання науково-технічної продукції до Договору № 44058/2 від 29.07.2009 року що складений 15 12.2009 року, було визначено, що договірна ціна за етапом №2 складає 260 750 ( двісті шістдесят тисяч сімсот п’ятдесят) грн. в т.ч. ПДВ.

Про те , що існуюча заборгованість не погашена свідчить і акт звірки розрахунків станом на 29.12.2011 року

Враховуючи що строку проведення розрахунків Договір не містив нами було застосовано приписи п.2 ст.530 Цивільного кодексу України