8. Управління фін. Інвестиціями п-ва

ФІ розглядаються як активна форма ефективного використання тимчасово вільного капіталу або як інструмент реалізації стратегічних цілей пов’язаних з диверсифікацією операційної діяльності підприємства.

Форми фін інв-ня: ♦вкладення коштів в статутні фонди спільних п-в; ♦вкладення коштів в доходні інструменти грошового ринку; вкладання коштів в фондові інструменти.

Політика управління ФІ - це частина заг. інв. політики, що забезпечує вибір найбільш ефек-х фін. інструментів вкладення кап. і своєчасне його реінвестування. Етапи фор-ня: 1)аналіз стану ФІ в попередньому періоді; 2)виз-ня обсягу фін інв-ня в майбутньому періоді; 3)вибір форм фін. інв-ня для вирішення завдань розвитку операц. діяль., пов'язано з вкладенням коштів в статутні фонди СП, приросту капіталу в довгострокові періоди, через вкладення в довгострокові фондові та грош. інструменти, одержання поточного доходу та проти інфляційного захисту коштів; 4)оцінка інвестиц. якостей окремих фін. інструментів. Основним показником оцінки виступає рівень прибутковості, ризику та ліквідності); 5)фор-ня портфелю фін. інв-й (Фактори: тип портфелю, відповідність меті д-ті під-ва, необхідність диверсифікації, забезп-ня високої ліквідності); 6)забез-ня ефективного оперативного упр-ня портфелем фін. інвестицій. Забезпечується своєчасною його реструктуризацією з метою підтримки цільових параметрів його первісного формування.

9. Методи розрахунку потреби в інвестиційних ресурсах

При ств-ні нового п-ва розрахунок потреби в ІР проводять за стадіями інв. процесу: ♦на передінв. стадії рес. фор-ся для забезп-ня передстартових В(розробка бізнес-плану, фін-ня досліджень та проектних робіт); ♦на інв. стадії рес. потрібні для ств-ня кап. та необоротних активів (будівельно-монтажні роботи або придбання активів); ♦на післяінв. стадії ІР фор-ся для фін-ня оборотних активів для початку операційної діяль.

Методи оптимізації заг потреби в ІР: 1)балансовий – загальна сума активів п-ва, що стврюється = загальній сумі інвестованого в п-во капіталу. Особливості активів: у складі необоротних активів на стадії ств-ня п-ва майже відсутні довгострокові фін. вкладення; у складі оборотних активів відсутня дебіторська заборгованість, мін. є короткострокові фін. вкладення. Розрахунок потреби в ІР для ств-я нового п-ва здійснюється у розрізі: осн. засобів; нематер. активів; запасів ТМЦ грош. коштів; ін. видів активів. Розрах-к потреби в активах доцільно здійснювати в 3-х варіантах: мін. сума активів, яка дозволяє розпочати діяль.; необхідна сума активів з достатнім розміром страхових запасів; макс. необхідна сума активів; 2)метод аналогій грунтується на вст-ні обсягу викор-го кап. на п-вах-аналогах. Етапи виз-ня: виз-ня показників п-ва, що впливають на фор-ня його ІР (П, амортизаційні відрахування); фор-ня переліку п-в, які здатні виступати як аналоги; к-не порівняння показників підібраних п-в з параметрами нашого п-ва; оптимізація заг. потреби в ІР; 3)метод питомої капіталомісткості грунтується на показнику капіталомісткості продукції - відношення заг. суми капіталу до обсягу виробленої продукції. ІР = Кп(питома капіталомісткість) × ОВ(обсяг вир-ва(плановий)) + ПВк(передстартові витрати капіталу).