19.Чи слід, виходячи з парадоксу заощадливості, вважати заощадження антисуспільним актом, а споживання, навпаки, - суспільно корисним?

За словами Кейнса, щоб країна була багатшою, вона повинна більше витрачати, ніж заощаджувати. Зростає СПо і в подальшому тягне за собою зростання Спр. Таким чином, у короткострок.періоді зростання заощаджень призводить тільки до зменш. Спож., відповідно і СПо. Однак надмірне спож. може спровокувати утворення дефіциту та перегрів економіки внаслідок вкидання великої кількості грошей за спожиті / придбані товари та через відставання темпів виробництва й реалізації (тобто пропозиції) від рівня платоспромож. попиту. Парадокс заощадливості діє в стадії початку та подальшого розвитку й зміцнення ек. спаду. Спож. ж високими темпами може цілком призвести до перегріву економіки

У довгострок. ж періоді зростання заощаджень призводить до зростання інвестицій, що зрештою збільшує сукуп.попит. Отже, в цілому твердження не є вірним.

20.Чому рівність заощаджень з і попиту п на інвестиції і відповідає стану загальної економічної рівноваги? Дайте визначення інфляційного й рецесійного розривів.

Рівність С і З відповідає стану заг. економіч. рівноваги, оскільки саме в цьому стані П на І та ПР таких інвестицій є збалансованими в точці загальноекономіч. рівноваги, коли достатня кіль-сть учасників ринку готова З (споживати інвестиції) і така ж кіль-сть учасників ринку готова І (витрачати кошти). Взагалі, аналіз S і І („вилучень”-„ін”єкцій”) є одним із методів дослідження макроекономічної рівноваги.

Дефляційний (рецесійний) розрив – утворюється у випадку, коли рівноважний ВВП встановлюється на рівні, меншому за потенційно можливий через те, що заощадження більші за інвестиції; Рівновага встановлюється на рівні, де нац. вироб-во достатньо низьке, щоб забезпечити роботою всіх бажаючих.

Інфляційний розрив – має відношення до випадку, коли рівноважний ВВП перевищує потенційно можливий; інвестиції більші за заощадження; населення намагається придбати більше, ніж виробляє пром-сть. Постійний надлишок попиту, що супроводж. дефіцитом, сприяє загальному зростанню цін.

21.Чим викликана різниця між мультиплікатором державних витрат і податковим мультиплікатором? Що являє собою мультиплікатор збалансованого бюджету?

За величиною податковий мультиплікатор буде менший за мультиплікатор державних витрат, оскільки вплив зміни податків на рівень сукупних витрат є не прямим, а за рах-к зміни доходу кінцевого споживання й власне самого споживання.

Мультиплікатор збалансованого бюджету являє собою 1, незалежно від величини граничної схильності до споживання (за т. Хаавельмо), і діє у випадку, коли за величиною співпадають зростання державних витрат та зростання податків.

22.У період економічного спаду уряд проводить стимулюючу фіскальну політику. Як залежить ефективність цієї політики від рівня зайнятості (покажіть графічно)?

Взаємозв’язок між ефективністю фіскальної політики G (що проводиться через суспільні роботи, податки та держ.закупівлі) та рівнем безробіття U можна проілюструвати з допомогою наступної кривої:

23.Яким чином поводить себе ефект мультиплікатора на різних ділянках кривої сукупної пропозиції: а) на горизонтальному відрізку; б) на проміжному; в) на вертикальному?

Характер залежності між запланованими інвестиціями і ВВП називається ефектом мультиплікатора, або просто М-ром. М-р — це число, на яке потрібно помножити зміни в запланованих інвестиціях, щоб визначити чміни в сукупному обсязі вир-ва. Дія ефекту М-ра закінчується тоді, коли сума всіх заощаджень, які були спричинені початковим збільшенням інвестицій, компенсує цей початковий приріст запланованих інвестицій. Існує зв'язок міх М-ром і граничними схильностями до споживання і заощадження. М-р зменшує свою силу на проміжній та, особливо, на вертикальній ділянках кривої AS.

К рива сукупної пропозиції (AS) – це крива, що показує величини реал. обсягу виробництва товарів і послуг, що його економічна система спроможна виробити за різних рівнів цін.

Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок

Показує реальні обсяги виробництва за неповної зайнятості. Характеризує економіку в стані глибокої депресії. При зростанні сукупного попиту, залучення додаткових ресурсів (у тому числі робочої сили) зовсім або майже не викликатиме підвищення загального рівня цін.

Вертикальний (класичний) відрізок

Характеризує економіку абсолютної зайнятості. На цій ділянці кривої сукупної пропозиції збільшення сукупного попиту не може збільшити реальний обсяг виробництва, а лише спричинює зростання цін.

Проміжний (висхідний) відрізок

На даному відрізку кривої AS певні галузі економіки досягли повної зайнятості, а в інших ще має місце недовикористання ресурсів, безробіття. Після того, як використано весь найбільш придатний фізичний капітал та найбільш придатна робоча сила, починається використання менш ефективної техніки та менш кваліфікованої робочої сили (через відому нам обмеженість ресурсів), через що зростають граничні витрати виробництва (закон зростання альтернативних витрат і закон спадної граничної продуктивності), а значить, для їхньої компенсації потребуються більш високі ціни.