- •1.Назвіть основні відмінності мікро- та макроекономіки.
- •2.Чому трансфертні платежі виключаються з ввп?
- •3.Що держава має від тіньової економіки і що вона через неї втрачає?
- •4.Який зв’язок між кривою виробничих можливостей та сукупною пропозицією?
- •5.Що означає “рівноважний ввп”? Що це за стан економіки?
- •6.Як ви розумієте “ефект храповика”? Чи спостерігався цей ефект в економіці України?
- •7.Що таке економічний цикл? Яку роль грають в ньому сукупний попит і сукупна пропозиція? Який компонент сукупного попиту найбільш схильний до коливання?
- •8.Що стоїть за поняттям “потенційний випуск” національного продукту?
- •9.Які визначальні ознаки економічних циклів 70-80-х років хх ст. Ви можете назвати? Визначте причини і наслідки змін, що відбулися.
- •10.Який вид безробіття в деяких випадках є “бажаним” і чому?
- •11.Що визначають терміни “повна зайнятість” і “неповна зайнятість”?
- •12.Що таке природний рівень безробіття? Чому він так називається?
- •13.Чому безробіття і інфляція в Україні насправді більше, ніж повідомляється офіційно?
- •14.Що мають на увазі, коли кажуть, що інфляція - це перш за все “віра в інфляцію”?
- •15.Чи можна вважати інфляцію різновидом оподаткування?
- •16.Охарактеризуйте проблему вибору між безробіттям та інфляцією в сучасній економіці.
- •17.Чим відрізняється рівновага на макрорівні від рівноваги на ринках окремих товарів?
- •18.Яка взаємозалежність існує між графіками споживання й заощадження (з точки зору кута нахилу й взаєморозташування)?
- •19.Чи слід, виходячи з парадоксу заощадливості, вважати заощадження антисуспільним актом, а споживання, навпаки, - суспільно корисним?
- •20.Чому рівність заощаджень з і попиту п на інвестиції і відповідає стану загальної економічної рівноваги? Дайте визначення інфляційного й рецесійного розривів.
- •21.Чим викликана різниця між мультиплікатором державних витрат і податковим мультиплікатором? Що являє собою мультиплікатор збалансованого бюджету?
- •22.У період економічного спаду уряд проводить стимулюючу фіскальну політику. Як залежить ефективність цієї політики від рівня зайнятості (покажіть графічно)?
- •23.Яким чином поводить себе ефект мультиплікатора на різних ділянках кривої сукупної пропозиції: а) на горизонтальному відрізку; б) на проміжному; в) на вертикальному?
- •24.Який компонент державних фінансів (витрати чи доходи) мають більш сильний регулюючий ефект? Як Ви це можете пояснити?
- •25.Чи існує зв’язок між бюджетним дефіцитом, обсягом готівкової грошової маси й інфляцією? Чи завжди вони взаємопов’язані?
- •26.Опишіть механізм грошово-кредитної політики та її інструменти. У чому полягає проведення грошово-кредитної політики в Україні?
- •27.Чому банки повинні мати норму обов’язкових резервів і дотримуватися неї?
- •28.Чому в кредитно-грошовій політиці існує дилема цілей, тобто неможливо одночасно регулювати грошову пропозицію й ставку відсотку?
- •29.Як працює передатний механізм грошово-кредитної політики (механізм грошової трансмісії)?
- •30.Які процеси відбуваються в реальній економіці, якщо порушується рівновага на грошовому ринку?
- •31.У чому полягають специфіка фіскальної та монетарної політики у відкритій економіці?
- •32.Які негативні макроекономічні наслідки можна очікувати, якщо:
- •33.Які засоби та заходи застосовує держава для регулювання зовнішньої торгівлі?
- •34.Охарактеризуйте основну ідею платіжного балансу.
- •35.Які проблеми ставить перед урядом надмірний профіцит балансу поточних операцій?
- •36.Охарактеризуйте взаємозв’язок економічного зростання та зовнішньоторговельної політики держави.
- •37.Як Ви розумієте паритет купівельної спроможності?
- •38.У країні виник дефіцит торгівельного балансу і уряд вважає за необхідне його ліквідувати. Проаналізуйте, яким чином цей намір можна здійснити і які можуть бути негативні наслідки вжитих заходів.
- •39.Охарактеризуйте взаємозв’язок між валютним курсом і платіжним балансом.
- •40.За допомогою моделі сукупного попиту й сукупної пропозиції дайте графічне зображення кейнсіанської і монетаристської теорій.
- •41.Чи є щось спільне в кейнсіанстві й монетаризмі? Чим вони принципово відрізняються?
- •42.Опишіть основні відмінності кейнсіанського й класичного підходів до проблеми макроекономічної рівноваги й ролі грошово-кредитної політики в досягненні цієї рівноваги.
- •43.Опишіть причинно-наслідкові зв’язки між змінами в грошово-кредитній політиці та зміною номінального ввп з точки зору кейнсіанського підходу.
- •44.Опишіть причинно-наслідкові зв’язки між змінами в грошово-кредитній політиці та зміною номінального ввп з точки зору монетаризму.
- •45.Чому монетаристи вважають фіскальну політику слабкою та неефективною?
- •46.За яких умов короткострокова крива Філліпса може стати горизонтальною лінією? а вертикальною?
- •47.У чому полягала закономірність поступової заміни кейнсіанської моделі регулювання неоконсервативною?
- •48.Яким чином раціональні очікування можуть стати на перешкоді фіскальній політиці?
- •49.Уряд намагається знизити рівень безробіття. Якщо економіка функціонує згідно з монетаристською концепцією, яких наслідків можна очікувати?
- •50.Яким чином держава може регулювати економічне зростання?
- •51.У чому полягають принципові відмінності посткейнсіанських та неокласичних моделей зростання?
- •52.Як взаємодіють кейнсіанська теорія та модель Харрода-Домара?
- •54.Як можна пояснити високі темпи економічного зростання країн Південно-Східної Азії протягом останніх десятиріч?
17.Чим відрізняється рівновага на макрорівні від рівноваги на ринках окремих товарів?
Рівновага на макрорівні встановлюється загалом в економіці і враховує стан різних ринків, в той час як рівновага на ринку окремих товарів може встановитись за умов розбалансованості інших ринків, що не пов’язані з даним ринком товарів. Рівновагу на макрорівні не слід ототожнювати із економічним добробутом, це лише рівноважний стан економіки; він може встановитись не обов’язково в точці максимізації прибутковості, корисності чи взаємного оптимуму, але й в стадії спаду чи зростання, в точках, де необов’язково максимізується позитивне значення корисності, прибутковості чи споживання, взаємні вигоди споживачів / виробників / продавців тощо (на відміну від мікроекономічної рівноваги).
18.Яка взаємозалежність існує між графіками споживання й заощадження (з точки зору кута нахилу й взаєморозташування)?
Графіки споживання та заощадження перетинаються; при цьому кут нахилу може бути визначений через його тангенс за формулою , де МРС – гранична схильність до споживання.
Гол. компонентом СВит є споживчі витрати, або споживання (С), - це витрати домогосп. на придбання спожив. тов. і оплату послуг для задоволення особистих потреб. С є найб суттєвим компонентом ВВП – його частка у ВВП може сягати 60-70%. Стр-ра споживчих витрат у різних груп населення різна, бо різні пріоритети у споживанні. У середньому споживчі витрати змінюються зі зміною доходів, але це лише в середньому, бо в кожній групі доходів можуть існувати значні відхилення від рівня споживання. На вел-ну споживчих витрат впливає багато факторів. Серед них головним є безподатковий доход (БД) – це Д після сплати податків. Не весь БД йде на споживання – певна частка заощаджується. Заощадження (З)- частина БД, яка не йде на споживання. З=БД-С. Отже, БД є визначальним фактором для С та З.
Залежність З та С від доходу можна відобразити графічно:
На мал.1 показано залежність С від БД. Якби споживчі витрати повністю дорівнювали б доходу, то графік функції споживання прийняв би форму бісектриси О-С3. Але насправді споживчі видатки зазвичай менші, і інколи навіть більше за дохід. Це відображає лінія С1-С2. На графіку видно, що зона С1-Z є зоною боргу (споживчі видатки здійсн. за рахунок попередніх З або позички). Зона С3-F є зоною можливості здійснення заощаджень.
На мал.2 віддзеркалює мал.1 в частині, в якій він показує залежність З від доходу. Заощадження у точці З2 відповідає С в точці С2 на умовах, коли С2=БД2, а З=0. Заощадження у точці З1 відповідає С в точці С1 на умовах, коли С1>БД1, а З1<0. І нарешті, заощадження в точці З3 відповідає С в точці С3 на умовах коли С3<БД3, а З3>0.
Залежність С та З від доходу називається схильністю до С та З. Розрізняють середню та граничну схильність до С та З.
Середня схильність до С (ССС) – частка безподаткового доходу, що спрямовується на споживання (у %): ССС=(СВ/БД)*100%.
Середня схильність до З (ССЗ) – частка безподаткового доходу, що спрямовується на заощадження (у %): ССЗ=(З/БД)*100%. ССЗ+ССС=1,0 або 100%.
Закономірним є: ССС>ССЗ
Гранична схильність до С або З характеризує тенденцію в зміні величини С або З в міру того, як змінюється рівень доходу.
Гранична схильність до споживання (ГСС) показує, яка частка додаткового доходу спрямовується на додаткове споживання: ГСС=(DСВ/DБД)*100%. Аналогічно гранична схильність до З (ГСЗ) вказує на співвідношення між додатковим З та додатковим доходом, який спричинив ці заощадження: ГСЗ=(DЗ/DБД)*100%.
ГСС+ГСЗ=1 або 100%.