- •1.Назвіть основні відмінності мікро- та макроекономіки.
- •2.Чому трансфертні платежі виключаються з ввп?
- •3.Що держава має від тіньової економіки і що вона через неї втрачає?
- •4.Який зв’язок між кривою виробничих можливостей та сукупною пропозицією?
- •5.Що означає “рівноважний ввп”? Що це за стан економіки?
- •6.Як ви розумієте “ефект храповика”? Чи спостерігався цей ефект в економіці України?
- •7.Що таке економічний цикл? Яку роль грають в ньому сукупний попит і сукупна пропозиція? Який компонент сукупного попиту найбільш схильний до коливання?
- •8.Що стоїть за поняттям “потенційний випуск” національного продукту?
- •9.Які визначальні ознаки економічних циклів 70-80-х років хх ст. Ви можете назвати? Визначте причини і наслідки змін, що відбулися.
- •10.Який вид безробіття в деяких випадках є “бажаним” і чому?
- •11.Що визначають терміни “повна зайнятість” і “неповна зайнятість”?
- •12.Що таке природний рівень безробіття? Чому він так називається?
- •13.Чому безробіття і інфляція в Україні насправді більше, ніж повідомляється офіційно?
- •14.Що мають на увазі, коли кажуть, що інфляція - це перш за все “віра в інфляцію”?
- •15.Чи можна вважати інфляцію різновидом оподаткування?
- •16.Охарактеризуйте проблему вибору між безробіттям та інфляцією в сучасній економіці.
- •17.Чим відрізняється рівновага на макрорівні від рівноваги на ринках окремих товарів?
- •18.Яка взаємозалежність існує між графіками споживання й заощадження (з точки зору кута нахилу й взаєморозташування)?
- •19.Чи слід, виходячи з парадоксу заощадливості, вважати заощадження антисуспільним актом, а споживання, навпаки, - суспільно корисним?
- •20.Чому рівність заощаджень з і попиту п на інвестиції і відповідає стану загальної економічної рівноваги? Дайте визначення інфляційного й рецесійного розривів.
- •21.Чим викликана різниця між мультиплікатором державних витрат і податковим мультиплікатором? Що являє собою мультиплікатор збалансованого бюджету?
- •22.У період економічного спаду уряд проводить стимулюючу фіскальну політику. Як залежить ефективність цієї політики від рівня зайнятості (покажіть графічно)?
- •23.Яким чином поводить себе ефект мультиплікатора на різних ділянках кривої сукупної пропозиції: а) на горизонтальному відрізку; б) на проміжному; в) на вертикальному?
- •24.Який компонент державних фінансів (витрати чи доходи) мають більш сильний регулюючий ефект? Як Ви це можете пояснити?
- •25.Чи існує зв’язок між бюджетним дефіцитом, обсягом готівкової грошової маси й інфляцією? Чи завжди вони взаємопов’язані?
- •26.Опишіть механізм грошово-кредитної політики та її інструменти. У чому полягає проведення грошово-кредитної політики в Україні?
- •27.Чому банки повинні мати норму обов’язкових резервів і дотримуватися неї?
- •28.Чому в кредитно-грошовій політиці існує дилема цілей, тобто неможливо одночасно регулювати грошову пропозицію й ставку відсотку?
- •29.Як працює передатний механізм грошово-кредитної політики (механізм грошової трансмісії)?
- •30.Які процеси відбуваються в реальній економіці, якщо порушується рівновага на грошовому ринку?
- •31.У чому полягають специфіка фіскальної та монетарної політики у відкритій економіці?
- •32.Які негативні макроекономічні наслідки можна очікувати, якщо:
- •33.Які засоби та заходи застосовує держава для регулювання зовнішньої торгівлі?
- •34.Охарактеризуйте основну ідею платіжного балансу.
- •35.Які проблеми ставить перед урядом надмірний профіцит балансу поточних операцій?
- •36.Охарактеризуйте взаємозв’язок економічного зростання та зовнішньоторговельної політики держави.
- •37.Як Ви розумієте паритет купівельної спроможності?
- •38.У країні виник дефіцит торгівельного балансу і уряд вважає за необхідне його ліквідувати. Проаналізуйте, яким чином цей намір можна здійснити і які можуть бути негативні наслідки вжитих заходів.
- •39.Охарактеризуйте взаємозв’язок між валютним курсом і платіжним балансом.
- •40.За допомогою моделі сукупного попиту й сукупної пропозиції дайте графічне зображення кейнсіанської і монетаристської теорій.
- •41.Чи є щось спільне в кейнсіанстві й монетаризмі? Чим вони принципово відрізняються?
- •42.Опишіть основні відмінності кейнсіанського й класичного підходів до проблеми макроекономічної рівноваги й ролі грошово-кредитної політики в досягненні цієї рівноваги.
- •43.Опишіть причинно-наслідкові зв’язки між змінами в грошово-кредитній політиці та зміною номінального ввп з точки зору кейнсіанського підходу.
- •44.Опишіть причинно-наслідкові зв’язки між змінами в грошово-кредитній політиці та зміною номінального ввп з точки зору монетаризму.
- •45.Чому монетаристи вважають фіскальну політику слабкою та неефективною?
- •46.За яких умов короткострокова крива Філліпса може стати горизонтальною лінією? а вертикальною?
- •47.У чому полягала закономірність поступової заміни кейнсіанської моделі регулювання неоконсервативною?
- •48.Яким чином раціональні очікування можуть стати на перешкоді фіскальній політиці?
- •49.Уряд намагається знизити рівень безробіття. Якщо економіка функціонує згідно з монетаристською концепцією, яких наслідків можна очікувати?
- •50.Яким чином держава може регулювати економічне зростання?
- •51.У чому полягають принципові відмінності посткейнсіанських та неокласичних моделей зростання?
- •52.Як взаємодіють кейнсіанська теорія та модель Харрода-Домара?
- •54.Як можна пояснити високі темпи економічного зростання країн Південно-Східної Азії протягом останніх десятиріч?
1.Назвіть основні відмінності мікро- та макроекономіки.
Мікро економіка вивчає ці процеси на рівні підприємства (фірми). Макроекономіка - на рівні суспільства (держави). Політична ж економія розглядає виробничі відносини як на мікро-, так і на макрорівнях. Дослідження предмету економічної науки відбуваються на двох основних рівнях економіки – мікро- та макрорівнях. Відповідно розрізняють мікроекономіку та макроекономіку.
Відмінності між мікро- та макроекономіками:
- мікроекономіка тяжіє до стабільності, рівноваги, макроекономіка – до динаміки, зростання;
- мікроекономіка підпорядковується принципу ринкової доцільності, а макроекономіка – принципу соціального ефекту;
- у мікроекономіці є тільки два суб’єкти – фірма та домогосподарство, а у макроекономіці до них приєднується держава.
2.Чому трансфертні платежі виключаються з ввп?
Трансфертні платежі відносяться до доходів, що отримані, але не зароблені. Трансферти не входять до складу державних закупівель, що враховуються в складі бюджету, оскільки не відносяться ні до складових обчислення ВВП ні за доходами, ні за витратами, бо не є заробленими доходами із ринковою ціною.
3.Що держава має від тіньової економіки і що вона через неї втрачає?
Розвиток тіньового сектору економіки призводить до зростання приватної ініціативи, розвитку малого та середнього бізнесу, зростання кількості приватних господарств натурального сектору та зростання добробуту окремих громадян та об’єднань громадян. Але одночасно держава чимало втрачає від тіньової економіки: відбувається викривлення показників економічного планування, як наслідок – проводиться хибна економіч.політика, що не відповідає реаліям ринку та вимогам економіч.ситуації в країні; можуть виникати критичні ситуації щодо застосування макроекономік.інструментарію з боку уряду, створюється „блокування корисного ринкового сигналу” для керуючих інституцій держави, для банків, підприємств, бірж, інвесторі та інших учасників (покупців / продавців / посередників) внутріш. та зовніш. ринку.
4.Який зв’язок між кривою виробничих можливостей та сукупною пропозицією?
Виробничі можливості - це можливості суспільства з виробництва економічних благ за умови цілковитого і ефективного використання всіх наявних ресурсів при даному рівні розвитку технології.
Сукупна пропозиція (AS)- це обсяг товарів та послуг, який фірми готові виробляти та продавати протягом року за кожного рівня цін (за інших сталих умов).
Крива сукупної пропозиції показує обсяг реального національного виробництва за кожного можливого рівня цін.
На кривій АS можна виділити три відрізки:
-горизонтальний, або кейнсіанський (аb);
-проміжний (bc);
-вертикальний, або класичний(cd).
Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок кривої сукупної пропозиції свідчить про те, що економіка знаходиться у стані глибокого спаду, або депресії. При цьому не використовується велика кількість засобів праці і робочої сили; ці ресурси можна привести у дію, не впливаючи на рівень цін. Виробничі витрати не зростають, а тому нема грунту для зростання цін.
Вертикальний (класичний) відрізок відображає стан економіки, коли вона досягла піку своїх виробничих можливостей, задіявши усі можливі ресурси, і за короткий період не можна збільшити обсяг виробництва. Будь-яке збільшення рівня цін не приведе до зростання реального обсягу пропозиції, адже економіка уже працює на повну потужність.
Проміжний відрізок кривої відображає розширення обсягу сукупної пропозиції під впливом зростання рівня цін до максимально можливого рівня (саме цей відрізок репрезентує дію закону пропозиції). Він показує стан економіки, що виходить з кризи і депресії, нарощує виробництво, збільшуючи при цьому витрати на одиницю продукту, що веде до зростання цін.
До цінових факторів, які впливають на сукупну пропозицію відносять:
-зміна процентної ставки;
-зміна рівня цін.
Існує також ряд нецінових факторів, що впливають на обсяг сукупної пропозиції. Йдеться про:
-зміну цін на ресурси (наявність власних ресурсів, ціни на імпортні ресурси, співвідношення на ринку національних та імпортних ресурсів);
-зміну ефективності виробництва (продуктивності праці);
-зміну економічних та правових норм (податки з підприємств та субсидії, державне регулювання).
При зростанні цін на виробничі ресурси, зниженні продуктивності праці, обмеженні правовими нормами виробничої діяльності сукупна пропозиція буде зменшуватись.