Пожежа 23 травня 1986

23 травня 1986 року о 14:40 на позначці +12.50 в кабельних тунелях приміщень 402/3 (приміщення двигунів головних циркуляційних насосів [ГЦН]) і 403/3-4 (приміщення шахт опускних трубопроводів) четвертого аварійного енергоблока внаслідок короткого замикання в силовому кабелі 3-го і 4-го блоків виниклапожежа. Горіли кабелі силових збірок, пластикат, мастило. Пожежа тривала близько 7 годин.

Роботи з ліквідації були утруднені через високі значення експозиційної дози радіоактивного випромінювання, що виникло в результаті аварії 26 квітня. Гасіння проводилося малими групами при мінімальному часі перебування розрахунків біля вогнища пожежі з використанням бронетехніки. Для ліквідації загоряння знадобилося до 8 годин, участь взяли 268 пожежників, отримали значні дози опромінення.

Пожежа у 1991 році

11 жовтня 1991 року при зниженні оборотів турбогенератора № 4 другого енергоблока для подальшої його зупинки і виведення в ремонт сепаратора-пароперегрівача КПС-44 сталася аварія з незалежних від реакторної установки причин.

О 20:10 за київським часом через пошкодження ізоляції кабельного монтажу несанкціоновано було подано номінальну напругу мережі на практично зупинений генератор, який був переведений в непроектний «руховий» режим.

У результаті значної вібрації сталося розщільнення підшипників і системи ущільнення генератора, викид з подальшим займанням водню і мастила в районі підшипників генератора. Реактор енергоблока № 2 був заглушений.

У машинному залі виникла пожежа, сталося обвалення покрівлі машинного залу, що спричинило за собою пошкодження обладнання, що брало участь у забезпеченні безпеки і охолодження реактора. Пожежа на турбогенераторі № 4 була ліквідована до 2:20 12 жовтня силами варти пожежної охорони ЧАЕ.

У результаті аварії було пошкоджено турбогенератор № 4 і збудник генератора, вигоріло 180 т турбінного мастила і 500 м³ водню, сталося обвалення 2448 м² покрівлі машзалу (з 20 502 м²), вага завалених конструкцій перевищує 100 т. Викид радіоактивних аерозолів, що утворилися при горінні елементів покрівлі із слідами забруднення від аварії 1986 року, через отвір руйнувань покрівлі машинного залу склав 3,6 × 10 Кю. Загальний викид під час даного порушення в роботі склав 1,4 × 10 Кю (в межах допустимого добового викиду в атмосферу 1,5 × 10 Кю).

Опромінення персоналу понад встановлені контрольних рівнів не було. 63 учасники ліквідації пожежі з числа експлуатаційного персоналу та пожежників отримали дози від 0,02 до 0,17 Бер ( сЗв), що не перевищує двотижневих доз. Опромінення населення не відбулося, статистично значимого збільшення концентрації аерозолів у приземному шарі атмосфери в 30-км зоні не зафіксовано.

Не зважаючи на численні відмови систем і устаткування що супроводжували аварію, реактор залишався в підконтрольному стані.

Безпосередньо після пожежі Чорнобильська АЕС запланувала і приступила до реалізації ряду заходів щодо виконання ремонтно-відновлювальних робіт на енергоблоці № 2 по ліквідації наслідків пожежі, реалізувати які в повному обсязі не вдалося через подальше прийняття остаточного рішення про закриття Чорнобильської АЕС.