Вправи на вимову голосних [56]

Завдання 1. Звуки [а], [о] вимовляйте чітко й виразно в на­голошених і ненаголошених складах. Стежте, щоб [а] не був пе­реднім або занадто заднім чи лабіалізованим (огубленим). Звук [о] вимовляйте енергійно, напружено, в міру заокруглюючи губи, без початкового призвуку [у].

Вам, мавпа, Павлик, бував, вавка, спав, мав; сад, парк, парта, мама, мала, калач, барабан, трамвай, сап­ка, санчата, катався, дядя, ямка, лялька; гаряча сталь.

Школа, дошка, коло, молоко, робота, голова, борода, сковорода, молода, морок, солодко, пальто, сорочка, панчоха; Оля клопоталася на городі.

Завдання 2. Вимовте наведені слова по-російськи й по-україн­ськи. Яка різниця спостерігається у вимові звуків, позначених ви­діленими буквами?

Вода, вола, сома, кора, гора, голова, корова, рояль, костюм, робота, здоров'я.

Завдання 3. Вимовляйте наведені пари слів із звуками [о] та [у]. Стежте за достатньо напруженою, лабіалізованою вимовою голосного [о]. Для цього максимально зменшуйте губний отвір і витягайте губи вперед, певною мірою наближаючи вимову [о] до [у]. Разом з тим не допускайте надмірного зближення [о] з [у].

Мох — мух, соду — суду, сом — сум, мор — мур, боки — буки, дому — думу, гол — гул, топати — тупа­ти, ховати — кувати.

Завдання 4. Звуки [і], [у] вимовляйте чітко в наголошених і ненаголошених складах. Приголосні перед [і] вимовляйте пом'як­шено.

Ім'я, ідемо, іноді, Іра, Ліда, Ніна, біда, кіно, кінь, коні, стіл; муха, сухо, люлька, куля, Люда, Нюся, Люба, сумно, сумувала, рукава, урок, клумба, лук, стук, бути, трубка, вухо, вуж.

Завдання 5. У наведених словах вимовляйте звук [і], не до­пускаючи заміни його дифтонгами [уо], [уе], [ун], [уі], [иї], [іе]

або будь-якими іншими звуками.

Кінь, віл, піч, річ, ріг, стіл, гірка, рів, радість, сіль, міль, сірка, дім, стіг.

Завдання 6. Голосний [е] під наголосом вимовляйте чітко й виразно. Стежте, щоб звук [е] був відкритий, як у російських сло­вах это, цех. Для цього при його вимові широко розкривайте рот. Приголосні перед [е] вимовляйте твердо.

Ей, ех, ес, ера, Емма, експорт, екстра, Ельба, еліпс, жест, шерсть, цеп, сестри, темно, двері, день, пень, весь, небо, мед, кашкет, редька, газета, далеко, Леся, аптека, музей, текст, піонер, олівець.

Завдання 7. Голосний [и] під наголосом вимовляйте чітко й виразно. Пам'ятайте, що український [и] менш напружений і більш передній, ніж російський [ы].

Ди — ти — зи — си — ци — ри — ли — жи — чи —

ши — дзи — джи; дим, тихо, син, дитина, рити, лити, зимонька, корзина, цирк, жито, читанка, щити, дзига;

би — пи — ви — ми — фи; битва, записка, видно, мило; дві строфи;

ги — ки — хи; гиря, круги, сніги, стоги, боки, Київ, кит, жуки, замки, кисло, хитро, хижо;

мило, сир, нива, рись, високо, бик, липа, диво, гар­бузи, сито, зайшли, снопи.

Завдання 8. Читайте наведені слова по-російськи і по-україн­ськи. Вимовляючи російський звук [ы], напружуйте язик і відсу­вайте його назад. При вимові українського [и], навпаки, розслаб­люйте язик, просувайте його наперед і трохи вниз, настроюючи ви­мову [и] на український звук [є]. Цьому допомагає помірне роз­тягування губ на боки.

Завдання 9. У наведених парах слів чітко вимовляйте звуки Ги] та [і]. Правильна вимова [и] досягається шляхом відштовху­вання від [і] й відсування язика вниз, до [е].

Сила — сіла, загин — загін, кит — кіт, дим — дім, кинь — кінь, рив — рів, далекий — далекій, вити — віти, сипати — сіпати, тихий — тихій, бик — бік, уми­ти — уміти, рис — ріс, довгий — довгій, білити — бі­літи.

Завдання 10. Вимовляйте слова, не допускаючи змішування зву­ків [и] та [і].

Примітити, змінити, запишіть, письменників, заліз­ниця, спасибі, обчистити, гнітити, посинілий, помилити­ся, найважливіший, найвидатніший, накипіти, наліпити, намагнітити, намистина, насінина, потіснити, привітність, пригвинтити.

Завдання 11. Читайте виділені букви чітко, як [і].

В Італію, в інститут, з Іриною, перед іменником, Йосип Іванович, сміх і горе, сніг іде.

Завдання 12. Ненаголошений [е] вимовляйте з наближенням до [и], як [е^и]. Цьому допомагає дуже ослаблена, ненапружена ви­мова [е].

[зе^имл'а], [се^ило], [пе^иро], [п'іве^ин'], [ле^илёка], [се^ире^ида], [бёре^иг], [сте^ипй], [бе^ирй], [Се^имён], [сё-ле^пзе^ин'], [пе^ирёд], [чёре^из], [бе^ирёза].

Завдання 13. Ненаголошений [и] вимовляйте з наближенням до [е], як [и^е]. Цьому допомагає дуже ослаблена, ненапружена вимова [и].

[зи^ема], [зоши^ет], [ди^етйна], [куби^еки], [ми^енати], [ки^етовиі], [коти^ек].

Завдання 14. Читайте тексти спочатку повільно, а далі швид­ше, звертаючи особливу увагу на вимову ненаголошених [е], [и].

1. Ой весела Василинка, Василинка-веселинка.

2. Здибалися якось ведмідь, вовк і лисиця та й бід­каються, що часто й густо їм доводиться без вечері за­синати. Ото й умовилися: що вполюють, порівну ділити. Домовилися та й заприятелювали.

Завдання 15. Прочитайте слова вголос. Встановіть у них місце наголосу. Змініть слова або доберіть до них споріднені так, щоб наголошені звуки стали ненаголошеними. Запишіть ці слова пара­ми Підкресліть букви, що позначають наголошені і ненаголошені звуки.

Риба, зимно, крик, сипати, веселий, кислий, тихо, стежечка; дерево, шелест.

Завдання 16. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви. Як вимовляються в них ненаголошені [є] та [и]? Поряд напишіть пе­ревірні слова з наголошеними [е], [и]. Поставте наголоси.

Зразок. Перо — пера, широкий — широко.

X .. жак, с .. ло, к . . ти, с .. рця, л . . сток, с .. ни, р .. бро, м .. жа, ст .. пи, з .. мля, оз .. ро, в.. ело, з .. рно, д .. вак, од .. ниця, Дм .. тро, д .. мар, сер .. да, т .. мніти, спер .. ду, нал .. вати, д .. ревце.

Завдання 17. На місці крапок поставте потрібні букви. Прочи­тайте вірш, пам'ятаючи, що ненаголошений [е] вимовляється як [є¹¹], а ненаголошений [и] — як [н^е].

ОСІНЬ.

Ясне сонце не гріє, холодок повіва, зат .. хає, жовтіє на узліссі трава. Листя з дуба л .. тить, лиш ялинка з .. лена сер . . д лісу стоїть.

(Г. Бойко.)

Завдання 18. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. По­ставте знак наголосу на всіх наголошених складах. Прочитайте текст виразно.

Вже півроку хворіє наша однокласниця Наталя. Ми не забуваємо про Наталю, ход.. мо до неї щодня. Ми навчилися добре ч..тати — й Наталя навчилася.

Кож . . н з нас малював на аркуш .. ку метелика або ластівку й ніс малюнок дівчинці.

В . . сною Наталине ліжко поставили біля вікна. Во­на д . . вилася на траву, на листя й говорила:

— Як м .. ні хочеться ходити по траві!

(В. Сухомлинський)

Завдання 19. Спишіть текст. На місці крапок поставте пропу­щені букви. Доберіть до цих слів перевірні. Напишіть їх у дужках. Прочитайте текст уголос, звертаючи особливу увагу на вимову не­наголошених [е], [и].

Ш .. рокою вулицею с . . ла йшов малий Федько з | школи додому. Йшов помалу, нев . . селий.

— Чого ти, Федьку, йдеш такий с . . рдитий? — п . . -тали стрічні.

А він ще нижче голову сх . . ляв та ще й портфелем затулявся.

Коли ж до воріт дійшов, Федько не витр . . мав: силь­но скр ..вився й заплакав.

— Ти чого, мій с..ночку? — мовила схвильована мама.

(С. Олійник)

Завдання 20. Прочитайте слова. Запишіть їх у зошит. Постав­те наголоси. Підкресліть букви, що позначають ненаголошені голос­ні [е], [и]. Чи можна в цих словах перевірити правопис букв, що їх позначають, наголосом? Запам'ятайте правопис цих слів.

Чемодан, медаль, ведмідь, лимон, апельсин, метелик, коридор, цибуля, телеграма, черевики, кишеня, пенал, криниця, черешня, календар.

Завдання 21. Прочитайте. В одну колонку випишіть слова, в яких правопис [е], [и] перевіряється наголосом, а в другу — в яких правопис [е], [и] не перевіряється наголосом.

1. Туди, за хмар зимові грати, лети, лети, дитячий сміх.

2. Весна далеко...

Але весна в очах дітей... Як сонця золота лелека, що потонула десь, агей...

3. Жайворон у небі, жита коливання, в мареві тремтливім села і сади...

4. Звучав наш сміх в широких коридорах під час перерв у той далекий час.

(В. Сосюра)

Додаток Б