187. Аудит документів фінансової звітності та його особливості.

Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній документації, їх реальність.Для перевірки фактичного виторгу – виручки (доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – аудитор використовує первинні документи на відпуск готової продукції зі складу, облікові регістри, банківські виписки про рух грошових коштів на рахунку в банку, прибуткові касові ордери на приход готівки у касу п-ва, платіжні доручення на оплату відвантаженої продукції, перепустки на вивіз готової продукції з території п-ва.

Ретельній перевірці підлягають первинні документи, що характеризують збитки від списання боргів через нестачі й крадіжки, через неплатоспроможність боржників, підставою для чого є рішення судів про неспроможність відповідача.Аудиторський висновок має вміщувати відомості про достовірність або недостовірність даних фінансової звітності п-ва, дотримання ним правил ведення бухгалтерського ФО, економічну оцінку його ліквідності, платоспроможності, дохідності. Крім того, у висновку аудитора підкреслюється, що достовірність фінансової звітності підтверджується документами, які стосуються первинного ФО, грошовими документами, наявністю готівки, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей, необоротних активів (основних фондів) тощо.

188. Аудит балансу.

Бухгалтерський баланс являється одним з головних джерел при проведенні аудиту фінансового стану п-ва.

Аудит бухгалтерського балансу доцільно виконувати в такій послідовності: перевіряють правильність перенесення залишків минулого року на початок року, маючи на увазі, що залишки на кінець року повинні відповідати залишкам на початок року. Якщо така відповідність відсутня, то потрібно з'ясувати причини відхилень (переоцінка, перегрупування статей балансу в новому році та ін.). Про зміст змін і відхилень повинно бути пояснення у пояснювальній записці до річного звіту. Далі зіставляють статті балансу з оборотним балансом, оборотний баланс — з Головною книгою, дані Головної книги — з відповідними журналами-ордерами, машинограмами. Тут же перевіряють точність визначення залишків на синтетичних і аналітичних рахунках (вибірково). По рахунках розрахунків повинно бути розгорнуте сальдо. Суми статей матеріальних активів, розрахунків повинні бути підтверджені матеріалами інвентаризацій.

Особливо уважно вивчають кореспонденцію рахунків в Головній книзі і журналах-ордерах, звертаючи увагу на нетипові проводки.