39. Зміст терміну «аудитор»

Термін «аудитор» використовується в таких значеннях:1) фахівець з аудиту - фахівець з вищою економ. або юр. освітою (спеціаліст, магістр), який має чинний сертифікат аудитора (док. про підтвердження його проф. дія-сті); 2) суб’єкт аудиторської дія-сті (фізична особа) – приватний підприємець та юр. особа – аудит. фірма, які зареєстровані суб. підпр. дія-сті та внесені до реєстру суб. аудит. дія-сті.

Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини. Аудитор відповідає за аудит. висновок про фін. звітність іне повинен відповідати за виявлення абсолютно всіх фактів шахрайства і помилок, які впливають на достовірність висновку. Але аудитор повинен отримати гарантію відсутності істотних випадків такого роду для написання позитивного аудиторського висновку. Крім цього аудитор несе відп-ість (матеріальну) в межах умов підписаного договору за порушення, пов’язані з невідповідним викор. своїх обов’язків, які стали причиною матер. збитків клієнта. Під час планування аудит. перевірки аудитор повинен оцінити ризик того, що помилки та шахрайство можуть спричинити значні перекручення у фін. звітності підприємства і звернутися до керівництва підприємства запитом про те, чи всі помилки та випадки шахрайства документально оформленні і представлені йому.

165. Процедури аудиту основних засобів.

До основних засобів відносяться матеріальні активи, якими п-во володіє з метою використання їх в процесі вир-ва або постачання товарів, послуг, надання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних функцій, строк корисного використання більше одного року. Основним завд і метою аудиту основних засобів є:

1.встановлення правильності документального оформлення і своєчасного відображ в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнє переміщення і вибуття; 2.перевірка правильності розрах, своєчасного відображ зносу основних засобів; 3.перевірка доцільності проведення ремонту основних засобів, контроль за витратами на капітальний ремонт, за правильністю їх відображ; 4.перевірка правильності відображ в обліку фін результатів від вибуття (в т.ч. ліквідації) основних засобів; 5.контроль за збереженням основних засобів; 6.перевірка правильності проведення індексації основних засобів; 7.підтвердження законності і правильності відображ на рахунках БО операцій з основними засобами. Джерелами інформації для аудиту основних засобів є: Баланс (форма № 1);Звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2);Звіт про фін-мат стан п-ва (форма № 3);Синтетичні регістри обліку основних засобів (головна книга, журнал-ордер № 13); Первин док з обліку основних засобів: інвентарні картки, акти приймання-передачі, введення в експлуатацію, ліквідації, відомості індексації балансової вартості основних засобів.

166. Процедури аудиту нематеріальних активів..

Особливістю аудиту нематеріальних активів є перевірка об’єктів і аналіз прав, що з них випливають. Це зумовлює потребу у дослідженні юридичної форми документів, що може бути здійсненим за умови залучення до аудиту консультантів і експертів (патентних повірених), які спеціалізуються з цих питань. Метою аудиту нематеріальних активів є формування професійної думки аудитора щодо достовірності первинних даних про факти госп життя, повноти та своєчасності відображ цих даних в обліку, правильності ведення обліку та відображ у фінансовій звітності прав п-ва на користування природними надрами, майном, землею, авторським правом у сфері науки, літератури, мистецтва, об’єктами промислової власності та інших видів нематеріальних активів. Визначена мета передбачає виконання аудитором завдань щодо з'ясування: законності прийнятої на п-ві методики обліку нематеріальних активів;  вірогідності даних про нематеріальні активи, вміщених у фінансовій звітності. Аудит нематеріальних активів може включати аналітичні процедури. Процедури аналізу наявності, руху та ефективності використання нематеріальних активів є досить трудомісткими, а методика ефективності використання нематеріальних активів не є достатньо розробленою. Виконання аналітичних процедур у процесі аудиту п-в має формальний характер і не документується, що зумовлює проблеми, пов'язані з витратами часу на проведення аналізу та відсутністю договірної ціни результатів здійсненого аналізу. Крім того, це спричинює питання похідного характеру щодо мети, завдань та джерел інформації аналізу використання нематеріальних активів. У межах укладеного договору на проведення аудиту запропоновано розробляти програму аналізу, оскільки методика виконання аналітичних процедур та обсяг їх застосування є предметом професійного судження аудитора. Мета процедур аналізу нематеріальних активів варіює залежно від умов договору на проведення аудиту та етапу, на якому проводяться аналітичні процедури