146. Мета, завдання та джерела інформації аудиту виробничих запасів.

Джерелами інформації є: баланс п-ва ф.1, регістри синтетичного обліку ТМЦ (головна книга, відомості руху, ЖО, тощо), аналітичні регістри обліку (відомості, звіти МВО), картки складського обліку, накладні, рахунки-фактури.

Нормативна база: 1) Положення №250, 2) Інструкція “Про інвентаризацію ОЗ, НМА, ТМЦ, ГК, документів та розрахунків” затверджена наказом МФУ №69 від 11.08.94, 3) Закон України “Про оподаткування прибутку п-в”, 4) Положення “Про порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) МЦ затверджене постановою КМУ від 22.01.96.

Для обліку ТМЦ використовується рахунок 20 “Виробничі запаси”. При аудиті перевіряється достовірність відображення операцій на відповідних рахунках БО. Звертається особлива увага на переоцінку ТМЦ, джерела їх покриття (різниць).

Перевіряються ці питання відповідно до Порядку проведення дооцінки залишків ТМЦ, який затверджений Мінекономіки і МФУ України. Дотримання цього порядку перевіряється на об’єкти і якщо були встановлені порушення, то переоцінка вважається недійсною.

У цьому випадку аудитор повинен визначити, на яку суму було знижено оподаткований прибуток, доход внаслідок віднесення сум дооцінки, на поповнення сум до оцінки, або віднесення втрат на зитки. Аудитор перевіряє правильність визначення обсягів товарної продукції, що підлягає уцінці, організація проведення уцінки та документального оформлення. Особлива увага приділяється визначенню джерел фінансування уцінки та відображенню їх в БО.

Об’єктом аудиту є і МШП. Перевіряються такі питання: законність списання МШП, його методика, порядок.

Етапи аудиту МШП: 1) вивчається побудова обліку МШП, визначаються які види МШП використовуються; 2) перевіряється правильність віднесення придбаних предметів та засобів до МШП за критеріями, встановленими законодавством. 3) Перевіряється правильність ведення обліку списання МШП. 4) на завершальному етапі встановлюється відповідність синтетичних показників по наявності і зносу, показникам аналітичних і первинних документів.

148. Мета, завдання та джерела інформації аудиту витрат виробництва.

Контроль за формуванням собівартості продукції, віднесенням витрат на виробництво - одна з найважливіших ділянок аудиту.

Основними завданнями аудиту є:

1. Установити наявні порушення щодо достовірності визначення витрат на виробництво, методики їх облікового процесу.

2.Розробити заходи впливу для їх ліквідації, внесення відповідних коректив, притягнення до відповідальності винних осіб.

Джерела інформації:

а). Первинні документи: лімітні картки, відомості, накладні, акти, матеріальні вимоги на відпуск матеріальних цінностей для виробничої діяльності структурним підрозділам п-ва; розрахунково-платіжні відомості з оплати праці працівників; авансові звіти підзвітних осіб, рахунки - фактури, акти про одержані послуги від інших п-в.

б). Облікові реєстри з аналітичного і поточного синтетичного БО (картки аналітичного обліку в розрізі об'єктів витрат, групувальні відомості по видах витрат, ж/о №10, Головна книга по рахунках 91,92,93,23 ).

в). Нормативні, планові калькуляції, розрахунки до них, статистична звітність.

г). Дані податкового обліку про валові витрати на виробництво.

Аудитор повинен ознайомитися з особливостями організації і технології виробничої діяльності п-ва, структурою управління, організацією процесу обліку витрат і формування собівартості, що дасть можливість уточнити програму аудиту, визначити головні напрямки та методику здійснення аудиту.

Далі аудитор вивчає інформацію про структуру та склад витрат на виробництво по елементах і статтях витрат і здійснює контрольний процес по кожному об'єкту витрат.