141. Інформаційне забезпечення аудиту фінансової звітності.

Інформаційне забезпечення аудиту – систематизована сукупність достатньої і доречної інфо, яка може бути використана в процесі аудиту для досягнення поставленої мети і вирішення завдань.

-законодавче

-нормативно-довідкове

-організаційне

-договірне

-спеціалізовані методичні та розпорядчі матеріали п-ва

-фін інфо попередніх і поточних періодів та інфо перспективнго характеру.

Класифікація інфо,яка викорстовується аудитором за її джерелами:БО, оперативний, статистичний, статутні документи, планові дані, документація попередніх перевірок, матеріали інвентаризації активів і пасивів, ін дані (свідоцтво про держ реєстрацію, доки повязані з приватизацією, реструктуризацією, перевірок з боку банків, бланки суворої звітності...)

Проф Білуха пропонує таку класифікацію:

-законодавча - закони і постанови, які прийняла Верховна Рада України, Укази Президента України, постанови уряду та інші законодавчі акти, що регулюють питання господарської діяльності суб'єктів аудиторського контролю

-планова - з перспективних і поточних планів, які розробляють безпосередньо на суб'єкті аудиторського контролю. (бюджети реалізації і витрат, прибутків та ін.)

-технологічна - ідомості про технологію виробництва, технічні й технологічні умови експлуатації обладнання і технологічних ліній, технічні умови якості та ін (ехнічна і проектно-технологічна документація, паспорти та ін.)

- організаційно-управлінська - установчі документи суб'єкта аудиторського контролю, накази і розпорядження керівника, посадові інструкції та ін

- фактографічна інформація характеризує об'єкти аудиту на основі даних, що відображені у первинних документах, облікових регістрах, бухгалтерській і статистичній звітності.

147. Мета, завдання та джерела інформації аудиту незавершеного виробництва.

Окремим об’єктом аудиту є вартість незавершеного виробництва, яке не належить до випущеної продукції і не повинно якось незаконно впливати на її фактичну собівартість.

Важливо правильно оцінити залишки незавершеного виробництва, тобто визначити частину прямих та непрямих витрат п-ва на виготовлення та обробку незакінчених деталей, вузлів та напівфабрикатів. Аудитор мусить уважно перевірити бухгалтерські розрахунки вартості незавершеного виробництва. При цьому окремо треба розглядати випадки короткострокового та довгострокового незавершеного виробництва, бо згідно з загальноприйнятими стандартами БО порядок віднесення та відображення вартості незавершеного виробництва на фінансовий результат операційної діяльності п-ва неоднаковий.

Під час аудиту довгострокового незавершеного виробництва виконуються додаткові процедури, які б переконали у тому, що немає підміни короткострокового виробництва довгостроковим, не було додаткових витрат, непередбачених проектами та кошторисами, немає загрози втрати прибутку з інших причин, та правильно розподілено прибуток від реалізації довгострокового контракту.

142. Твердження, на яких побудовано фінансову звітність та які використовує аудитор в якості критеріїв її оцінки.

Критерії оцінки фін. зв. Враховують якісні і кількісні аспекти. У МСА 500 «Ауд докази» визначаються такі поняття як твердження.

Критерії (твердження) поділяються на:

1) твердження щодо класів операцій та подій за період, що перевіряється:

-наявність: операції та події, які відображені в звітності, відбулися та стосуються суб'єкта господарювання;

- повнота: відображені всі операції та події, які мають бутивідображені в звітності;

- точність: суми та інші дані, які стосуються відображенихв звітності операцій та подій, відображені належнимчином;

- відсічення: операції та події відображені у відповідному звітному періоді;

- операції та події відображені на відповідних рахунках;

2) твердження про залишки на рахунках на кінець періоду:

- існування: активи, зобов'язання та частки участі в капіталі існують;

- права і зобов'язання: суб'єкт господарювання утримує чи контролює права на активи, зобов'язання є зобов'язаннями суб'єкта господарювання;

- повнота: відображені всі активи, зобов'язання та частки участі в капіталі, які мають бути відображені в звітності;

- оцінка вартості та розподіл: активи, зобов'язання та частки участі в капіталі включені в фінансові звіти у відповідних сумах та будь-які остаточні коригування оцінки вартості та розподілу відображені в звітності відповідним чином;

3) твердження про подання та розкриття інформації:

- наявність та права й зобов'язання: події, операції та інші питання, інформація про які розкрита, відбулися та стосуються суб'єкта господарювання;

- повнота: включено розкриття всієї інформації, яка маєбути включеною в фінансові звіти;

- класифікація та зрозумілість: фінансова інформація подана та визначена відповідним чином і розкриття інформації чітко сформульоване;

- точність та оцінка вартості: фінансова та інша інформація розкрита достовірно й у відповідних сумах.

Закон України «Про аудиторську діяльність», Закон України «Про БО і звітність в Україні», а також зарубіжний досвід до ознак і критеріїв оцінки фінансової звітності слід віднести такі:

*повноту — перевірку відображення всіх активів і пасивів п-ва в повному обсязі. Аудитор має впевнитись, що в балансі клієнта показані всі активи і зобов’язання;

*оцінку — вивчення оцінки активів і пасивів протягом року згідно з прийнятою обліковою політикою (зокрема за методами оцінки), обраною п-вом на початку звітного періоду. Наприклад, аудитор перевіряє застосування методів оцінки товарно-матеріальних запасів, зокрема методу середньозваженої вартості, FIFO, LIFO тощо;

*фактичну наявність — контроль реального існування відображених у балансі активів і пасивів. Так, у вартість основних засобів може бути включена вартість списаних чи ліквідованих об’єктів; на балансі п-ва не повинна обліковуватися готова продукція, реалізована покупцям;

*належність — перевірка того, чи всі активи і пасиви, показані в балансі, належать п-ву, яке перевіряється. Іноді в складі власних основних засобів можуть бути відображені орендовані основні засоби, а в складі власних матеріальних запасів — матеріали на відповідальному зберіганні;

*правильність відображення — визначення правдивості, точності, об’єктивності відображення становища п-ва на дату складання фінансової звітності за затвердженими типовими формами звітності.