118. Класифікація ауд доказів за рівнем надійності.

0. Низький (випадково отримана інформація).

1. Близький до низького (усні пояснення персоналу замовника).

2. Близький до середнього (письмові пояснення персоналу замовника).

3. Середній (внутр. документи суб’єкта госп).

4. Близький до високого (отримані від третіх осіб - зовн).

5. Високий (докази отримані безпосередньо аудитором).

119. Джерела одержання ауд доказів.

Згідно МСА 500 «Ауд докази», ауд докази(АД) – вся інформація, яку отримують аудитори з метою формування аудиторського висновку про перевірену ФЗ. Джерелами отримання АД є: - система обліку, - матеріали контролю, - адміністрація та персонал, - внутрішні аудитори, - треті особи. Напрямками отримання АД є: 1. Тести системи контролю, що виконуються з метою отримання АД щодо ефективності: * стр-ри с-ми БО і внутр контролю; * функціонув засобів внутр контролю протягом звітного періоду. 2. Процедури перевірки по суті – це тести, що виконуються з метою отримання АД для виявлення суттєвих викривлень у ФЗ ( детальні тести госп. операцій і сальдо рахунків, аналітичні процедури). Відповідно МСА 520 «Аналітичні процедури», аналітичні процедури (АП) – аналіз суттєвих коефіцієнтів та тенденцій, включає наступне вивчення відхилень та взаємозв’язків, які не узгоджуються з іншою значимою інформацією або які мають відхилення від прогнозованих сум. Види АП: а) порівняння даних клієнта і даних вцілому по галузі; б) порівняння даних клієнта з аналогічними даними за попередній період; в) порівнянні даних клієнта фактичних з результатами які очікував клієнт; г)порівняння даних клієнта з результатами, які очікував аудитор; д) порівняння даних клієнта у бухгалтерській зв із іншою небух інф. Аналітичні процедури можуть використовуватися за такими 3-ма напрямами: 1) Використовуються як процедури оцінки ризиків і для розуміння суб’єкта господарювання і його середовища. 2) Можуть використовуватися як процедури перевірки по суті, якщо вони більш ефективні ніж

120. Перекручення в облікових записах і документах та їх види.

У процесі аудиту достовірності фінансової інформації, правильності ведення БО аудитори повинні виявляти факти перекручування даних БО та неправильного складання форм звітності. Основними причинами перекручень та порушень є свідомі та несвідомі дії посадових осіб, які готують вихідні дані про результати діяльності п-ва та обробляють цю інформацію. Свідомі дії призводять до обману як держави, так і власників п-ва. Несвідомі дії можуть бути викликані недобросовісним ставленням до виконання службових обов'язків під час підготовки інформації, що зумовлює виникнення перекручень, які в теорії і на практиці називають помилками.

Шахрайство полягає в маніпуляціях обліковими записами і фальсифікації первинних документів, реєстрів обліку і звітності, навмисних змінах записів в обліку, які перекручують суть фінансових і госп операцій з метою порушення українського законодавства або прийнятої на п-ві облікової політики, у навмисно неправильній оцінці активів і методів їх списання, навмисному пропуску або приховуванні результатних записів чи документів, навмисному невисвітленні змісту відображених операцій, незаконному отриманні в особисту власність грошово-матеріальних цінностей, невідповідному відображенні записів в обліку. Маніпуляція обліковими записами - навмисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проведень або коригуючих записів з метою перекручення даних обліку і звітності. Фальсифікація бухгалтерських документів і записів - це оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів БО і записів у реєстрах БО. Помилка - це ненавмисне перекручення фінансової інформації, яке виникає в результаті арифметичних або логічних похибок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильне, невідповідне відображення в обліку окремих фактів господарської діяльності, наявності і складу майна, вимог і зобов'язань. Невідповідне відображення записів в обліку.