109. Сутність методу тестування.

Тестування є одним з гол. методичних прийомів аудиту, який полягає у тому, що аудитор формує перелік для оцінки відповідного об’єкта дослідження і послідовно відповідає на них, виконуючи необхідні ауд процедури і отримуючи ауд докази. Аудитори мають декілька цілей, використовуючи тестовий підхід до перевірки: 1)аудит. тести дають змогу застосувати кількісні критерії під час оцінки об’єктів аудиту; 2)ауд. тести дають змогу систематично документ всі контрольні дії та їх результати; 3)ауд. тести доп. перевіряти якість проведеного аудиту, регулювати масштаб і глибину ауд процедур. Правила складання і заповнення ауд тестів: 1)ауд. тести складаються за принципом “від загального до конкретного”, а відповіді на питання тестів даються навпаки; 2)аудитори самі складають тести і самі на них відповідають; 3)відповіді на питання тестів можуть бути зроблені у стверджувальній чи заперечній формі; у вигляді спец. позначок або цифр; у вигляді посилань на інші ауд робочі документи.

110. Сутність методу оцінки аудиторського ризику.

Ауд ризик являє собою побоювання того, що аудитор може висловити невідповідну думку про ФЗ, яка має суттєво недостовірну інформацію.

Ризик аудиту має три складові частини: властивий ризик; ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонув внутр контролю; ризик невияв помилок та перекручень. Властивий ризик - це всі можливі ризики, пов'язані з діяльністю п-ва, тобто це всі помилки та некоректності, які можуть бути допущені внаслідок функціонув як п-ва в цілому, так і окремих його систем. Під час оцінки властивого ризику, аудитор повинен звертати увагу на ті моменти, які можуть впливати на якість БО, тобто ризик оцінюється тільки на рівні ФЗ. Ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонув системи внутр контролю, - це ризик неефективності внутр контролю. Ризик системи БО полягає в тому, що можуть бути допущені помилки або ошуканство внаслідок документування госп операцій, неправильного відображ їх у регістрах БО і під час складання ФЗ. Оцінювання ефективності дії системи внутр контролю ґрунтується на передбаченні аудитора можливості запобігання виявлення допущених суттєвих помилок у системі БО або можливості запобігання їм. Ризик невияв безпосередньо пов'язаний з проведенням незалежних процедур перевірки. Здійснені аудитором оцінки невідповідності внутр контролю і оцінка внутр. ризику впливають на х-р, строки і обсяг процедур, які виконуються аудитором з метою зменш ймовірності невиявлення помилок і перекручень і доводять ризик аудиту до прийнятого рівня.

116. Види ауд доказів.

Ауд докази - це інформація, отримана аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку і звіту. Аудитор повинен отримати таку кількість ауд доказів, яка б дала можливість зробити необхідні висновки, при використанні яких буде підготовлено аудиторський висновок. Ауд докази одержують шляхом належного поєднання тестів систем контролю та процедур перевірки на суттєвість. Вони складаються з первинних документів та облікових записів, покладених в основу ФЗ, а також підтверджувальної інформації з інших джерел. Критерії достатності та належності взаємопов'язані й стосуються ауд доказів, отриманих як при тестуванні систем контролю, так і під час здійснення процедур перевірки на суттєвість. Достатність є виміром кількості ауд доказів, належність є виміром їхньої якості й надійності та їх відповідності конкретному твердженню. Аудитор спирається на ауд докази, які мають не тільки достатній, а й переконливий характер. Крім того, аудитор вишукує ауд докази в різних джерелах інформації і різного характеру для підтвердження одного і того ж твердження. Формулюючи аудиторський висновок, аудитор звичайно не досліджує всієї інформації, наявної в його розпорядженні, й не здійснює суцільної перевірки її, а визначає тільки основні елементи, які в цілому характеризують стан суб'єкта підприємницької діяльності. Ауд докази із зовнх джерел (наприклад, підтвердження, отримані від третьої особи) більш надійні, ніж отримані з внутрішніх джерел. Ауд докази, отримані з внутрішніх джерел інформації п-ва, яке перевіряється, надійніші у разі наявності ефективних систем обліку і внутр контролю. Ауд докази, отримані за допомогою проведених тестів, надійніші за ті, що отримані від працівників п-ва. Ауд докази у формі документів чи письмових подань надійніші, ніж усні подання. Якщо ауд докази одержані з різних джерел, різного характеру і відповідають один одному, то вони більш переконливі. У разі неможливості одержати достатні належні ауд докази аудитор має дати позитивний висновок із застереженнями або негативний висновок. Види ауд доказів: прямі, другорядні, усні, візуальні, документальні.