90. Властивий р та його визначення аудитором.

Ризик аудиту, або загальний ризик, полягає у тому, що аудитор може висловити неадекватну думку у випадках, коли в документах бухг-ї звітності існують суттєві перекру­чення, інакше кажучи, за неправильно підготовленою звітністю буде зроблено ауд.висновок без зауважень. Ризик аудиту має такі три складові: властивий ризик; ри­зик, пов'язаний з невідповідністю функціонування системи внут­р.контролю; ризик невиявлення помилок та перекру­чень. Властивий ризик — це імовірність суттєвих перекручень за­лишку за певним бухг.рахунком чи певної категорії операції або можливість перекручень цих показників у комплексі з перекрученнями за іншими рах-ми чи операціями, з припу­щенням, що до них не застосовувалися заходи внутр.кон­тролю П. Існування властивого ризику обумовлено характеристиками компанії – клієнта й умовами навкол-го середовища її дія-ті, які неможливо перевірити засобами внутр-го контролю. Галузі високих технологій вир-а більше незахищені від впливів цього ризику, ніж традиційні. Відпов.до нац. нормативу № 12 властивий ризик – здатність залишку по певному бухг.рах-ку чи певній категорії операцій до суттєвих перекручень або здатність перекручень по цих показ-ах у комплексі із перекрученнями по ін-х рах-х чи операціях, з припущенням, що до них не застосовувалися заходи внутр.контролю П. Іншими словами мова йде про можливість допущення помилок по окремих рах-ах, показниках, щодо яких не здійснювався внутр.контроль. Цей ризик оцін-ся на підготовчому етапі ауд.перевірки, під час її планування. Оцінка даного ризику відбув-ся у 2-х напрямках: на рівні фін.звітності; на рівні показників фін.звітів і категорій операцій. Оцінюючи внутр­сподарський ризик, аудитор повинен врахувати кілька важливих факторів, а саме: характер бізнесу клієнта; рез-ти попереднього аудиту; первинний і повторний аудит; професіоналізм бухг-их кадрів; вірогідність привласнення коштів; достовірність сальдо на рах-х БО. Основою розуміння аудитором умов і хар-ик внутр.ризику є знання бізнесу клієнта та галузі промисловості, до якої цей бізнес належить, виконання аналіьтичних процедур, вивчення рез-ів ауд.перевірки попередніх років і розуміння операцій П в системі БО.

83. Оцінка аудитором ефективності системи внутр контролю п-ва.

У ході аудиторської перевірки аудитор зобов'язаний у першу чергу вивчити систему внутр контролю клієнта, адже, характер і якість комплексної аудиторської перевірки багато в чому залежить від того, наскільки грамотно і досто­вірно аудитор дасть оцінку функціонування й ефективності системи внутр контролю суб'єкта господарювання.

Основна мета вивчення та оцінки аудитором системи внутр контролю клієнта — підготувати основу для плану­вання аудиту та встановлення виду, термінів проведення і обсягу ауд процедур,Процедура вивчення й оцінки системи внутр конт­ролю є обов'язковою при проведенні аудиту незалежно від характеристики клієнта. Вивчення системи внутр контролю: - опитування персоналу, - спостереження, - запит до попереднього аудитора, - ознайомлення з документами управління й обліку, - вивчення документів попереднього дослідження замовника, - вивчення результатів ревізій і перевірок усіх перевіряючи органів, - ознайомлення з існуючими вимогами до організації системи внутр контролю, - тестування систем внутр контролю. При оцінці ефективності і надійності системи внутр контролю в цілому, контрольного середовища і окремих засобів контролю аудитор може використовувати наступні оцінки якості внутр контролю: 1) висока; 2)середня; З) низька. Аудитор зобов'язаний оцінювати систему внутр контролю клієнта не менше, ніж у наступні три етапи: 1)загальне ознайомлення з системою внутр конт­ролю; 2) первинна оцінка надійності системи внутр конт­ролю: 3) підтвердження достовірності оцінки системи внутр контролю. На стадії загального ознайомлення з системою внутр контролю аудиторові слід отримати загальне уявлення про специфіку і масштаб діяльності клієнта, систему його БО. За підсумками первинного ознайомлення аудитор повинен прийняти рішення про те, чи доцільно йому в своїй роботі спиратись на систему внутр контролю клієнта

У разі, коли аудитор приймає рішення про те, що він не може покладатися на систему внутр контролю клієнта, він повинен планувати аудит таким чином, щоб ауд думка не ґрунтувалася на довірі до цієї системи. Це необхідно у випадках, коли надійність системи внутр контролю оцінюється аудитором як «низька», або коли ауди­тору зручно чи економічно виправдано не спиратися на цю систему. Якщо за підсумками загального ознайомлення з системою внутр контролю економічного суб'єкта аудитор при­ймає рішення про те, що він може покладатися у своїй роботі на систему внутр контролю, йому слід провести первинну оцінку надійності системи внутр контролю. Первинна оцінка здійснюється на основі методики і прийо­мів, які ауд організації розробляють самостійно. При цьому аудитор зобов'язаний брати до уваги те, що: а) на предмет надійності потрібно перевіряти засоби конт­ролю, бухгалтерську і господарську документацію клі­єнта за весь звітний період, а не тільки за окремі періоди часу; б) при перевірці необхідно приділити більше уваги тим періо­дам, діяльність у яких мала особливості чи відмінності порівняно з діяльністю, типовою для всього періоду в цілому; в) оцінка надійності всієї системи внутр контролю і окремих засобів контролю як «низької» не виключає мож­ливості оцінки надійності інших окремих засобів контролю як «середньої» чи «високої». За підсумками процедури первинної оцінки надійності ауди­тор може оцінити надійність всієї системи внутр конт­ролю і окремих засобів контролю як «середню» чи «високу». У такому разі аудитор повинен планувати ауд проце­дури, виходячи з цієї оцінки, але не повинен довіряти цій сис­темі абсолютно. Якщо за підсумками процедури первинної оцінки аудитор оцінить надійність системи внутр контролю в цілому й окремих засобів контролю як «низьку», він зобов'язаний кон­статувати це і в подальшому планувати ауд процедури відповідним чином. Усі етапи оцінки системи внутр контролю повинні належним чином документуватися із зазначенням аргумен­тів, якими керувався аудитор, даючи відповідну оцінку надій­ності всієї системи чи окремим засобам контролю або прийма­ючи рішення, яке має вплив на планування ауд послуг.