20. Державний фінансовий контроль та його організація в Україні.

Державний фінансовий контроль — комплекс цілеспрямованих заходів органів, їх підрозділів чи службових осіб, які здійснюють державний фінансовий контроль у межах повноважень, встановлених законодавством України, з метою упередження, виявлення та припинення фінансових правопорушень на підконтрольному об'єкті щодо його фінансово-господарської діяльності, а також забезпечення законності, фінансової дисципліни та ефективності формування і витрачання коштів, у тому числі бюджетних, та інших активів у процесі володіння, розпорядження, використання і відчуження державного майна, відшкодування збитків та встановлення міри відповідальності у разі порушення фінансового, у тому числі бюджетного, законодавства. Об'єктом фінансового контролю є весь процес виробничо-господарської діяльності. Головними напрямами розвитку та вдосконалення системи державного фінансового контролю в Україні, який здійснюється Рахунковою палатою, є: - оптимізація функцій і повноважень; -формування системної і довершеної нормативно-правової бази; - приведення методологічних засад у відповідність із сучасними вимогами; -розвиток і вдосконалення системи процедур фінансового контролю; -створення науково-дослідницької і навчальної бази, формування системи кадрового забезпечення; -реформування організаційних структур; -організація адекватної інформаційно-комунікаційної інфраструктури; -матеріально-технічне і фінзабезпечення функціонування контрольних органів; -удосконалення відносин з ВРУ, іншими органами державної влади. Державний аудит – це форма державного фінансового контролю, спрямована на сприяння бюджетним установам, державним п-вам, а також суб’єктам господарювання, які отримують державні кошти, у запобіганні фінансовим порушенням, ефективному використанні бюджетних коштів державного та комунального майна, правильності ведення БО та складання достовірної фінансової звітності. Метою державного аудиту являється встановлення законності та ефективності використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правомірності фінансового управління і функціонування системи внутр контролю. Виходячи з цього, можна визначити, що головними його завданнями є: здійснення перевірок спрямованих на визначення законності і своєчасності руху бюджетних і позабюджетних коштів, які надаються відповідним п-вам, організаціям; визначення ефективності і доцільності витрачання державних коштів і майна; аналіз виявлених відхилень від установлених показників. Предметом державного аудиту виступає: діяльність державних установ та інших організацій – одержувачів державних ресурсів, яка пов’язана з використанням державних фінансів, державного майна, інших активів і пасивів, що належать державі, отриманих на виконання покладених на них функцій або бюджетних програм.

21.Аудит в системі економічного (госп) контролю.

Контроль - складова управ-я сусп-м відтворенням; невід'ємний елемент надбудови сусп-ва, який зазнає змін у процесі роз­витку останнього. Держава не може нормально функціонувати і розвиватися без чіт­ко організ-ої сис-и К. Контроль у широк.розумінні -це процес, який повинен забезпечити відповідність функціон-я керованого об'єкта ПУР, і спрямований на успішне здійсн-я поставлених цілей. Контроль проявляється як ф-я с-ми управління сусп-ми процесами. Контроль як ф-я упр-ня — це с-ма спостереження і перевірки процесу функц-ня даного об'єкта для встанов­лення його відповідності чи відхилення від заданих параметрів. Контроль об'єктивно необхідний у разі здійснення будь-якого з видів упр-ня, що мають місце у правовій державі з ринко­вою ек-ю. За доп.контролю встановлюють причини і винних у відхиленнях з метою усунення негативних явищ і недопущення їх у майбутньому. Виходячи із змісту ек.контролю, періодичності, інформац-го забез-я, форми здійснення, виділяють: 1).загальноек-ий (на макроек.рівні); 2).фін.-господарський (на мікрорівні та досліджує фін.-госп.дія-ть П). Види контролю – сукуп-ть його органів, які відрізн-ся 1-н від 1-го організаційно, тобто арсеналом дій, особл-ми та метою форм-я. Види фін.-економ.контролю: 1). Держ-й (відомчий, позавідомчий): ревізія, темат.перевірка, слідство. 2). Муніципальний: ревізія, темат.перевірка, слідство, службове розслідування. Види фін.-госп контролю: 1).Незалежний (аудиторський): ауд.перевірка, експертиза, консалтинг, ін.супутні аудиту послуги. 2). Контроль власника – внутрішньовідомчий (ревізія, темат.перевірка, внутр.аудит, службове розслідування); внутрсп-й (внутр.аудит, службове розслідування, темат.перевірка). Держ.контроль здійсн-ся вищими органами закон-ї і викон-ї влади, а також держ.органами управ-я і спец.держ.контролю. Муніципальний – здійсн-ся Радами народ-х депутатів та їх комісіями а також незалеж.профспілками, членами партій та рухів у відповідності з наданими повноваженнями згідно законів України. Незалежний (аудиторський) контроль здійсн-ся за дія-тю об'єктів підпр-х структур незалежними спеціалі­з-ми ауд.фірмами чи окремими фіз.осо­бами, які мають право проводити цей контроль. Мета його полягає в тому, щоб перевірити достовірність фін.звітнос­ті і бухг.балансу, установити відповідність і прав-ть їх відобр-ня в обліку, дотримання чинного порядку проведення фін.-госп-х операцій. В ум-х ринк-ї ек-и зростає потреба в достовірності та об'єктивності інф-ї щодо гориз-х зв'язків фірм, компаній, організацій. Така інф-я потрібна банкам для прийняття компетентного рішення стосовно видачі кредитів; акціонерам — для контролю за дія-тю акціонерних това­риств, членами яких вони є; постач-кам, інвесторам — для укладання госп-х угод, контролю розрахунків; для рекламних кампаній, коли публікуються баланси, фін.звіти, що обов'язково підтверджуються аудитом. Контроль власника буває: 1).внутрішньовідомчим і проводиться міністерствами, відомст­вами, органами держ.управління стосовно дія-ті під­відомчих їм П і організацій у формі тематичних пере­вірок та ревізій; 2).внутрсп - здійсн-ся апаратом управ­ління підприємн-х структур стосовно дія-ті цехів, бри­гад, дільниць, інших підрозділів П. Основна відпові­д-ть за цей контроль лежить на служ­бі гол.бухгалтера. Форми контролю: 1). Ревізія - систе­ма контр-х дій, які здійсн-ся за дорученням керівника вищестоящої орган-ї або органу управління ревізійною гру­пою, або ревізором стосовно госп.-фін.дія-ті підвідомчих П та організацій, і під час яких уста­новл-ся законність, достовірність, ек-на обґрунтова­ність і доцільність проведених госп.операцій, а та­кож правомірність дій посадових осіб, які брали участь в їх здійсненні. 2). Тематична перевірка. 3). Слідство. 4).Службове розслідування. 5). Аудит.перевірка - перевірка публічної бухг-ї звітності, обліку, первинних док-ів та іншої інф-ї щодо фін.-госп-ї дія-ті суб'єктів господ-я з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленши нормативам. 6). Експертиза, консалтинг, ін.супутні аудиту послуги. 7). Внутр.аудит. Ауд.дія-ть за останні роки підтверджує факти, що аудит може проводитися не тільки на рівні П (мікро), а й на макрорівні. Напр., у 2000 р.проводився незалежний аудит дія-ті НБУ. Тобто, доцільно розглядати місце аудиту не тільки в системі фін.-госп.контролю, а й в системі фін.-госп.контролю, а місце окремих ауд.послуг – не лише в системі контролю, а й як функцію управління (складання плану, ведення обліку).