ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням Вченої Ради

історичного факультету

протокол № 5, від 25 січня 2012 р.

Голова Ради:

Програма

Вступного іспиту з політології

Окр спеціаліст

ВСТУП

Процес політизації суспільства, що розгорнувся в Україні на початку ХХІ століття, викликав необхідність підготовки фахівців-політологів, які були б не просто активними учасниками цього процесу, а які б на науковій основі коригували та готували фахівців політичного поля України. Спеціальність «політологія» з’явилась в усіх класичних університетах України. За сучасних умов, коли кризові явища в усіх сферах життя суспільства є в значній мірі результатом недоліків функціонування державних управлінських структур, з особливою гостротою постала ця проблема. Мова йде про такі риси управлінських кадрів, як вміння орієнтуватися в конкретній політичній ситуації, оцінювати політичний ризик управлінських рішень, досягати поставлених цілей найбільш раціональними засобами, долати конфліктні ситуації.

Донедавна ці та інші необхідні працівникові державної установи риси здобувалися переважно в ході практичної діяльності, нерідко ціною помилок і втрат, тоді як своєчасна і на науковому рівні підготовка кадрів здатна виправити становище. Для процесу державотворення, який розгорнувся в суверенній Україні, вирішення цього завдання набуває суттєвого значення.

Гостру необхідність у фахівцях такого профілю відчуває і Донецький регіон, один з найбільш вагомих в Україні. У регіоні існує потужний ринок, що їх потребує і забезпечить працевлаштування підготовлених фахівців - це державні органи, структури місцевого самоврядування, а також політичні партії та об’єднання, засоби масової інформації, навчальні заклади.

Враховуючи вищезазначене, на історичному факультеті Донецького держуніверситету було розпочато у 1991 р. підготовку бакалаврів за напрямом 0403 “Політологія” спеціальності 6.03010401 “Політологія”.

Випускники цієї спеціальності оволодівають у процесі навчання циклом політологічних предметів і спецкурсів, з яких їм треба скласти вступний іспит зі спеціальності для подовження навчання.

Готуючись до іспиту, бакалавр має максимально використати новітню літературу з предметів політологічного циклу, сучасні періодичні видання, осмислити сучасні політичні процеси в Україні, в світі.

Історія і теорія політичних партій

Основні тенденції розвитку. Дві тенденції – формування багатопартійності в Україні. Етапи багатопартійності у нових геополітичних умовах. Сучасні реалії та особливості соціально-економічні важелі політичного успіху.

Політичні партії лівого спрямування. Шляхи становлення. Проблеми єдності на тлі загальних поглядів. Опанування мистецтва опозиційних дій. Партія мас чи партія лідера. У боротьбі за кращу селянську долю.

Політичні партії правого спрямування. Географія впливу та дій в умовах між партійної боротьби. Еволюція розвитку й формування політичного кредо. Політичний тріумф і занепад. Шлях із підпілля до легальної політики. Політична реальність на фоні юридичного казусу.

Центристські партії. Ідея центризму: шлях до політичного впливу. Політичні партії центру: стан і проблеми. Лібералізм як політична перспектива. Привабливість ідей соціал-демократизму. Політичні блоки: вимушеність чи об'єктивний процес. Формування партійної системи.

Виникнення політичних партій. Формування й еволюція розвитку політичних партій. Існування «партій» у давньогрецьких містах-державах, давньоримської республіці. Діяльність політичних утворень у Нідерландах та у період англійської буржуазної революції в ХУІІ ст. Виникнення партій у Великобританії й США. М.Вебер і еволюція політичних партій.

Причини виникнення й ознаки політичних партій. Визначення політичної партії. Основні ознаки політичної партії. Політичні та інституційні зміни, які відбулися у європейських країнах у ХІХ ст. і їх вплив на виникнення партій. Класифікація політичних партій по М.Дюверже. Теорія фактичного представництва. Концепція географічного представництва. Теорія фракційного й національного представництва.

Фінансові джерела політичних партій України, форми й систему державного фінансування, механізм фінансового контролю діяльності політичних партій. Фінансові джерела. Три групи фінансових джерел: власні кошти політичних партій, приватне фінансування й державне фінансування. Фінансова діяльність політичних партій України.

Форми й системи державного фінансування політичних партій. Форми державного фінансування: загальне й спеціальне, пряме й непряме. Три основні системи державного фінансування. Державний бюджет на фінансування політичних партій.

Механізм фінансового контролю. Норми, що регулюють фінансову діяльність політичних партій. Три види державних органів, що здійснюють контроль за фінансовою діяльністю політичних партій. Механізм фінансового контролю. Юридична відповідальність політичних партій за фінансові правопорушення.

Регламентація взаємовідносин політичних партій з іншими громадськими об'єднаннями. Види громадських об’єднань: політичні й неполітичні. Відносини між політичними партіями та громадськими об'єднаннями нормами конституційного права. Фактори, що визначають специфіку регулювання відносин між політичними партіями та громадськими об'єднаннями. Правове регулювання міжнародних зв'язків партій.

Взаємовідносини депутата з партійною фракцією. Два види депутатського мандату: імперативний та вільний. Концепція партійного імперативного мандата П. Кедьзена. Три варіанти регламентації взаємовідносин депутата й політичної партії. Діяльність партійних фракцій.

Регламентація взаємовідносин політичних партій та уряду. Відносини між партіями та урядом. Участь політичних партій у процедурі формування уряду. Втручання права у сферу відносин між партіями та урядом. Конституційне право і відносини між правлячою партією та урядом у демократичній та тоталітарній державах.