Тема: Лікарські рослини рідного краю

Мета : розширити та поглибити знання учнів про користь лікарських рослин, їхні лікувальні властивості на організм людини і використання у народній медицині; розвивати мовлення дітей, вчити помічати красу довкола;

виховувати любов і дбайливе ставлення до природи рідного краю.

Обладнання: гербарні екземпляри різних лікарських рослин; фотознімки лікарських рослин.

Хід уроку

I) Організація учнів до уроку.

На уроці потрібно:

- Не просто слухати, а чути.

• Не просто дивитись, а бачити.

• Не просто відповідати, а міркувати.

• Дружно й плідно працювати.

II. Повідомлення теми уроку.

- Що потрібно для життя рослин? ( Поживні речовини, світло, тепло, вода, повітря.)

- До якої природи належать рослини? ( До живої природи.)

- А за якими ознаками рослини відносять до живої природи?

( Вони живляться, дихають, ростуть, розмножуються.)

• Чи знаєте ви,діти,що є рослини,які допомагають людині в боротьбі з різними хворобами?(так)

• А яку саме назву вони мають? (лікарські рослини або цілющі)

• Так,діти ми сьогодні будемо говорити про лікарські рослини.

Iiі. Пояснення матеріалу.

Дуже давно, коли на Землі ще не було людини, грунт проткнув маленький пагінець, потягнувся до неба, до сонця й розквітнув квіткою. Якою була та квітка, ніхто не знає. Але, без сумніву, у світ прийшла краса. Люди всіх часів і народів вшановували рослини, бо вважали їх посередниками між небом і землею. Значення рослин в житті людини важко переоцінити. Учені знайшли в них лікарські речовини,які допомагають людям від різних хворіб. Сьогодні ми збагатимо знання про наших зелених сусідів. Вивчення і застосування людиною лікарських рослин у боротьбі з хворобами має багатовікову історію. Дуже давно наші предки почали підмічати лікарські властивості деяких рослин. В античній медицині лікарські рослини використовувались дуже широко. Так, один з її засновників – Гіппократ вивчив і описав 200 лікарських рослин. Поступово лікування рослинами з глибини століть дійшло до наших днів і в сучасний час широко використовується.

VI. Сприймання, осмислення і засвоєння нового матеріалу.

Підходьте по одному до мене перед вами квіточка,яка має назву лікарські рослини,на кожній пелюстці є назва тих рослин,які ми будемо сьогодні розглядати.(діти підходять по - одному і відривають пелюстку.вчитель демонструє картинки рослин і розповідає про них.)

Валеріана лікарська

Про вплив валеріани лікарської на вищу нервову діяльність було відомо ще лікарям Стародавньої Греції. Діоскорид писав про валеріану як про «засіб, що здатен керувати думками». У середньовічній Європі цю рослину застосовували для лікування різноманітних нервових розладах, у тому числі при епілепсії. У XVI столітті екстракт валеріани використовувався як парфюм. Знали про властивості валеріани і в Стародавній Русі.^[5] У промислових масштабах її почали заготовлювати в Росії в XVIII сторіччі. Відрізняється особливою дією на кішок, що схожа з дією наркотиків на людину. Звідси й народна назва рослини - «котяча трава» або «котячий корінь». У науковій медицині застосовують кореневища з коренями валеріани —як засіб, що заспокійливо діє на нервову систему, при нервових збудженнях, істерії, запамороченнях, безсонні,неврозах серця, нервовому серцебитті, астмі, епілепсії, мігрені, болях у животі і спазмах кишківника, хворобах щитовидної залози, як протиблювотний і глистогінний засіб. Зовнішньо валеріану використовують у вигляді примочок і компресів при запаленнях очей. У народній медицині валеріану здавна застосовують від пропасниці, для заспокоєння серцевих болів, при нервових збудженнях,істерії, головному болі, як апетитний, глистогінний, проти конвульсивний засіб, при епілепсії, тифозній гарячці. Корені валеріани застосовують при тифі, скарлатині, запаленні легень.

• як застосовують валеріану?

• Що ще крім ліків робили з екстракту валеріани?

• Чому цю рослини в народі ще називають «котяча трава» або «котячий корінь»?