100. Міжнародні авіаперевезення та міжнародні автотранспортні сполучення в міжнародній економічній діяльності України

Динаміку розвитку індустрії авіаперевезень уже давно визнано одним із ключових індикаторів економічного благополуччя окремих країн і світу в цілому. Значення авіаційного транспорту в струк-турі транспорту України зростає з кожним роком.

Проте його частка у структурі перевезень все ж досить незначна – близько 0,1%. Український авіаринок розвивається дуже динамічно, за темпами випереджаючи насичені авіаринки Європи, які мають 0,02-0,03% щорічного зростання, порівняно з нашими 15-18% на рік.

Наш ринок невдовзі наздожене структуру авіації, що складається з кількох компаній та великої кількості аеропортів. Нині пасажирські перевезення здійснюються 32-ма вітчизняними авіакомпаніями. Ринок авіаперевезень в Україні представлений 4 основними перевізниками – «АероСвіт», «Міжнародні авіалініїУкраїни» (МАУ), «Дніпроавіа» та «Донбасаеро», до яких в 2008 році приєднались „Роза вітрів” та низь- кобюджетна „Візз Ейр Україна”. Загалом ці компа- нії виконують 95% загальнодержавних пасажирських перевезень. Регіональні компанії представлені дрібними авіаперевізниками в кількості близько 20.

В Україні діє 7 стратегічних аеропортів: Бориспіль(69,7% пасажиропотоку), Донецьк(5), Дніпропетровськ(4), Одеса(7,3), Сімферополь(7,2), Львів(7,7), Харків(2).

Варто виділити такі основні проблеми ринку авіаційних перевезень:

1) морально та фізично застарілий парк літаків, який водночас є невеликим;

2) погіршення стану аеродромів та аеропортів; їх обмежена пропускна спроможність;

3) незначні фінансування на НДКР в Україні: за статистичними даними у 2007 році в авіацію зроб-лено капітальних вкладень на 305 млн.грн. Цей показник становить 0,2% загального обсягу інвес-тувань в економіку України. Для динамічного розвитку авіаційної галузі щорічні асигнування з боку дер жави повинні становити не менше 130-180 млн дол. США.

4) негативний вплив світової кризи;

5) малодоступність авіаційних перевезень для середнього класу, що пов’язано з їх високою вартістю.

6)низька конкурентноздатність авіаційних компаній.

7)Хоча розмір заробітної плати у авіаційній галузі один з найбільших з усього транспортного комплексу (найвища – у працівників трубопровідного транспорту), проте спостерігається відтік кадрів з галузі. За статистичними даними на 2009 рік коефіцієнт плинності кадрів становив 21% - цей показник є достатньо високим. Річ у тому, що авіакомпанії з країн Південно-Східної Азії та Близького Сходу пропону ють зарплату в 5-10 разів вищу.

8) неефективна система підготовки кадрів з авіації, що також спричинює брак персоналу;

9) відсутність активної міжнародної кооперації;

У перевезеннях на невелику відстань поза конкуренцією перебуває

автомобільний транспорт. Його великою перевагою є те, що він майже не

залежить від природних умов і може доставляти вантажі від “дверей до

дверей”. За густотою автодоріг (280 км на тис. км.2) з твердим покриттям

Україна займає перше місце серед країн СНД.

Автомобільний транспорт утримує перше місце за перевезенням

пасажирів та друге – за вантажообігом. Протяжність автошляхів – майже 170

тис. км (155 тис. км доріг має тверде покриття), якість їх за європейськими

стандартами – незадовільна. Недосконалий автопарк, відсутність необхідного

сервісу на дорогах, високі ціни на бензин роблять автотранспорт одним з

найдорожчих видів транспорту.