96.Проблеми залучення України до міжнародного валютного ринку

Мнр. валютний ринок - сукупність відн-н, що здійсн-ся в світових фін. центрах з приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземній валюті. Мнр. центрами по торгівлі валютою і платіжними документами є Лондон, Нью-Йорк, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюріх, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн. За обсягом валютних операцій найб. світовими валютними центрами є Лондон, де в кінці 90-х років XX століття щодня здійснювалися операції на суму майже 190 млрд. доларів, Нью-Йорк- майже 130 млрд. доларів, Токіо - понад 115 млрд. доларів, Цюріх - понад 50 млрд. доларів.

Мета розв-ку валютного ринку в У.:

стабілізація валютного курсу та забезпечення оптимального ступеня зовнішньої та внутрішньої конвертацій національної грошової одиниці;

забезпечення надійних джерел надходжень валютних цінностей на валютний ринок;

стимулювання експортного потенціалу;

урівноваження платіжного балансу.

Предст-ник У. на валютному ринку – НБУ, який провадить грошово-кредитну політику. Для збільш-ня операцій з гривнею на світ. валютних ринках необх-но залучення ПІІ в екон-ку У. Мета залучення: довгостроковий екон. розв-к. Отже, питання стоїть в підвищенні привабливості У. для іноз. капіталовкладень. Шляхи вирішення:

Узгодження економічної політики держави та грошово-кредитної політики НБУ;

Визначати оптимальні обсяги іноземного інвестування, щоб не потрапити в залежність від припливу іноземних коштів;

Припинення відпливу валюти.

Отже, необхідно створювати оптимальні умови діяльності і в першу чергу забезпечити стабільність національної валюти. Першочергові завдання: лібералізація руху капіталу та розвиток національного валютного ринку.

Інтеграція країн з перехідною економікою у світове господарство спричинила необхідність розвитку валютного ринку цих країн, забезпечення конвертування національної грошової одиниці, формування офіційних золотовалютних резервів, підтримання стабільного курсу національної валюти, а також зменшення дефіциту платіжного балансу. Все це може бути забезпечено проведенням валютної політики, яка повинна бути пов’язана з бюджетною, податковою, грошово-кредитною політикою країни. В умовах поглиблення інтеграційних процесів валютна політика країни повинна відповідати не тільки національним інтересам, але і формуватися під впливом регіонального, національного та наднаціонального факторів.

Так, валютний ринок представляє сферу економічних відносин, які виникають при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів, деномінованих в іноземній валюті, а також операцій з інвестування капіталу в іноземній валюті.

Значне скорочення обсягів виробництва, висока інфляція , низька якість продукції, безробіття, необхідність структурної перебудови виробництва – всі ці проблеми потребують великих грошових ресурсів. З одного боку дефіцит державного бюджету як наслідок економічної кризи призвів до відсутності державних коштів, з іншого – зубожіння основної маси населення не дає змоги в достатній мірі залучити кошти громадян.

Регуляція у сфері грошового обігу є необхідною умовою збалансованого суспільного відтворення та єдиним впровадженим засобом суб’єктивного впливу на господарювання у сучасних умовах.

Найпоширенішою міжнародною торгівельною валютою залишається долар США, за допомогою якого здійснюється 2/3 обсягу міжнародної торгівлі (для порівняння: до впровадження євро у 2002 році обсяги міжнародної торгівлі із використанням долару складали 80% від усього обсягу).

Формування валютного ринку в Україні безпосередньо пов’язане з процесами розбудови української держави та реформуванням її економіки.

можна дійти висновку, що при посиленні  національної грошової одиниці падає і ступінь валютної захищеності національного ринку, що призводить до зростання імпорту, падінню внутрішнього виробництва.

Таким чином, аналіз динаміки розвитку світового та національного валютних ринків, запропоновані модель оцінки збалансованості валютної, грошової та бюджетної політики України та методика розрахунку валютного захисту національної економіки свідчать про необхідність удосконалення державної політики в валютно-фінансовій сфері.