21. Особливості митно-тарифного регулювання в Україні

Методи регулювання можна розділити на : тарифні (митні), що ґрунтуються на використанні митних тарифів; нетарифні - квоти, ліцензії, субсидії, демпінг та ін. Тарифні методи за суттю є економічними і діють через ринковий механізм, вони спрямовані на здешевлення експорту, подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників ЗЕД.

Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.

Тарифне регулювання

Митний тариф — це податок, який установлюється на імпорт товарів з метою підвищення їхньої ціни на ринку країни-імпортера та забезпечення безпосередніх надходжень до державного бюджету.

Мотиви використання митного тарифу:

а) захист національного товаровиробника

б) наповнення державного бюджету країни .

Види по методу нарахування на:

- адвалорні (нараховуються у відсотках до митної вартості);

- специфічні - (нараховуються в твердій сумі до одиниці виміру ваги, площі, об'єму і т.д.);

- змішані - об'єднують і адвалорні, і специфічні.

За часовим принципом:

• постійні — стягнення, які не змінюються залежно від кон’юн­ктури та інших обставин;

• змінні — стягнення, які змінюються у разі зміни кон’юн­ктури, умов торгівлі, зокрема сезонні стягнення, які застосовуються для оперативного регулювання міжнародної торгівлі продукцією сезонного характеру, передусім сільськогосподарською.

За характером:

• антидемпінгові — стягнення, які застосовуються у випадках ввезення на територію країни товарів за ціною нижчою, ніж нормальні для її ринку ціни;

• компенсаційні — стягнення, які застосовуються до товарів, під час виробництва яких використовуються субсидії.

21. Транспортно-експедиторські послуги в міжнародній економічній діяльності України

Згідно ЗУ "Про Т-Е послуги" 2004 р:

Транспортно-експедиторська діяльність – підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

Транспортно-експедиторська послуга – робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цив кодексом Укр, Господ кодексом Укр, законами Укр "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб’єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами Укр.

Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб’єкти господарювання.

Основним завданням державного регулювання транспортно-експедиторської діяльності є захист екон інтересів Укр, подальше становлення, розвиток та формування ринку транспортно-експедиторських послуг.

Кабінет Міністрів Укр організовує і забезпечує проведення державної політики та державний контроль у сфері транспортно-експедиторської діяльності, спрямовує і координує роботу органів виконавчої влади, які здійснюють державне регулювання в цій сфері діяльності.

Державна підтримка транспортно-експедиторської діяльності формується і здійснюється відповідно до загальнодержавних програм економічного розвитку в галузі транспорту і передбачає: *додержання прав і законних інтересів експедиторів, перевізників та споживачів їх послуг; *стимулювання зростання обсягів експорту транспортно-експедиторських послуг, у тому числі шляхом спрощення системи розрахунків; *створення рівних умов на ринку транспортно-експедиторських послуг та недопущення будь-якої дискримінації стосовно експедиторів, перевізників чи вантажу за ознакою його місця походження, відправлення, ввезення, вивезення чи призначення або у зв’язку з правом власності на цей вантаж, а також при оподаткуванні транспортно-експедиторських послуг, за винятком випадків адекватного реагування на дискримінаційні заходи щодо Укр чи екон санкцій міжнародних організацій, підтриманих Україною; *участь експедиторів у розробці нормативно-правових актів з питань транспортно-експедиторської діяльності; *створення умов для організації підготовки і підвищення кваліфікації працівників у сфері транспортно-експедиторської діяльності; *сприяння розвитку міжнародного співробітництва, адаптації законодавства Укр до міжнародних вимог у сфері транспортно-експедиторської діяльності.

Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з Укр, імпорті в Україну, транзиті територією Укр чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією Укр.