8. Ергономічне використання обладнання та планування

Робочі місця організовані досить на допустимому рівні. Кожен працівник має свій стіл, на якому може наводити порядок відповідно до своїх уявлень про порядок і ефективності роботи. Пересування по приміщеннях не завжди сплановано раціонально - в редакції занадто вузькі проходи між столами, коридори вузькі, особливо на другому поверсі. Заблікованность екранів і ненастроєного робочої палітри редакторів стомлює очі. У кімнатах мало зелені, яка оживила б приміщення, а заодно могла поглинати іонізуюче випромінювання моніторів. Очі втомлюються від голих світлих стін - в'юнкі рослини або хоча б плакати або картини вирішили б цю проблему.

Меблі зручна, але офісні, у видавництві немає жодного м'якого дивана - це, безумовно, підкреслює вимогливість керівництва до своїх підлеглих, але позбавляє людей відпочинку, можливості кілька хвилин посидіти, розслабивши спину. Тому відпочивають або на робочому місці - за чашкою кави, або на сходах - викурюючи цигарку. Оскільки інтелектуальна праця вимагає перерв, коли треба не просто відпочити фізично, але й розслабитися внутрішньо, одну маленьку кімнату цілком можна було виділити під відпочинок - дві квітки на підвіконні, столик для кави і два м'які крісла - думаю, цей захід підвищила б ефективність роботи персоналу .

Висновок

Отже, підіб'ємо підсумки. Травмоопасность у видавництві низька через відсутність будь-яких серйозних фізичний дій. Мікроклімат сприятливий завдяки кондиціонерів. Електробезпека висока, шум працівників не турбує, правда, здебільшого з природних причин, ніж стараннями організаторів. Пожежна безпека полягає в двох-трьох вогнегасниках і пожежному крані, електропроводка пожежної небезпеки не представляє, і лише активне використання електроприладів може створити пожежонебезпечну ситуацію.

Цветосветовой клімат надзвичайно пригнічує очі - поєднання природного і штучного джерела світла при роботі з монітором без антиблікового покриття просто шкідливо для здоров'я. Ергономічна організація місць раціональна, але суто практична - працювати зручно, відновитися або перепочити практично неможливо. В цілому, робота видавництва організована добре, а до розуміння необхідності хорошої організації відпочинку керівництво ще не доросло.

Терміни та визначення

ГУМАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ-така організація праці, яка спрямована на профілактику перевтоми, професійних захворювань, попередження виробничого травматизму та професійної деформації особистості, підвищення змістовності праці, створення умов для всебічного розвитку працівника, розквіту його здібностей. Для вирішення цих завдань можуть застосовуватися технічні, технологічні, санітарно-гігієнічні, організаційні заходи. Напр., Заміна верстатів більш сучасними або введення нової технології приводить до підвищення продуктивності праці, а поліпшення вентиляції та освітлення на робочих місцях благотворно позначається на здоров'я працюючих.Психологія при вирішенні завдань Г. т. використовує власний арсенал засобів. Оптимальне використання властивостей індивіда і особистості, оптимізація станів людини в праці досягаються такими практичними заходами, як професійний психологічний відбір (розробка систем якого для конкретних умов завжди являє собою науково-практичне завдання більшою чи меншою складності), вдосконалення професійної підготовки і перепідготовки, раціоналізація соціальної та фізичної середовищ з урахуванням психологічних особливостей працюючих. Всі ці завдання психологія праці вирішує спільно з науковою організацією праці. Вирішальними умовами виконання психологією праці стоять перед нею практичних завдань за Г. т. є вдосконалення та розширення арсеналу методів, які можуть бути запозичені і з суміжних областей психології. Це методи оцінки та аналізу діяльності, методи діагностики та прогнозування здібностей, методи вивчення соціальної структури і психологічного клімату в колективі, методи оцінки станів працюючих. Велике значення має також вивчення шляхів становлення гармонії між людиною і його професією.

Візуальні комунікації-процес передачі і прийому інформації через оптичний канал зв'язку; специфічні засоби інформації, що полегшують орієнтацію людини у предметно-просторового середовища; область професійної діяльності дизайнера, пов'язана з проектуванням цих коштів. Традиційно до В. к. відносять графіку, фото, кіно,телебачення, рекламу, виставки, поліграфічну продукцію. Засобом будь-якої комунікації є знак, який може бути визначений як матеріальний об'єкт (об'ємний, плоский, що світиться, що рухається) і як смислова одиниця, яка виступає в різних знакових формах: знак-буква, знак-символ, знак-пінтограмма. Розгорнута система знаків використовується, напр., На транспорті, в торгівлі, громадському харчуванні, офісах та ін Великого поширення в якості засобу В. к. має колір. Інформативність кольору широко використовується в промисловості, на транспорті, в рекламі (напр., фірмові кольори, які забороняють і попереджуючі кольору). Ефективне використання коштів В. к. неможливо без ретельного аналізу процесу впливу знака на поведінку людини. Інженерна психологія таергономіка вивчають закономірності цього впливу, які визначають ефективність застосування В. к. в конкретних умовах практичної діяльності людини з урахуванням соціально-психологічних факторів.

Дефіцит часу (від лат. Deficit-недолік) - фактична нестача часу для повноцінного завершення якого-небудь процесу, операції людиною, групою людей, машиною. В інженерній психології та психології праці поняття Д. в. вживається в двох значеннях: 1) недостатнє, обмежений час на виконання певної роботи (ліміт часу), 2) гострий недолік, відповідний можливості людини виконувати певні дії. У цьому випадку Д. в. розглядається як стрес-фактор. Гострий Д. в. (Тобто у другому значенні) характерний в основному для аварійних ситуацій та деяких критичних режимів функціонування керованого об'єкта, ліміт часу-для багатьох видів трудової діяльності, пов'язаних а) з прийомом та переробкою великих обсягів інформації в жорсткому временнум режимі (напр., диспетчерський працю), б) з високим темпом здійснення складної виконавської діяльності (напр., конвеєрний працю), в) з різним поєднанням перших двох факторів (напр., праця льотчика).

Д. в. є відносним поняттям. Це виражається як у самому факті Д. в. (Є він чи ні), так і в його абсолютному временнум значенні, яке залежить від виду виконуваної діяльності. Для процесів прийому інформації це частки секунди, а для процесів переробки інформації та прийняття рішення-секунди і навіть десятки секунд. Чим складніше і опосередковане діяльність, тим більше абсолютні значення можуть бути недостатніми (дефіцитними) для її виконання.

Основними передумовами виникнення Д. в. є: 1) високий темп надходження сигналів, що вимагають негайного реагування; 2) короткочасність існування сигналу; 3) великий обсяг інформації, одночасно надходить до оператора, 4) різкі, раптові порушення, що вимагають експертного втручання людини: 5) індивідуальні якості оператора, недостатня навченість , несприятливий функціональний стан, недостатня швидкодія, недостатня вираженість професійно-важливих психологічних якостей і т. д.; 6) невдала організація праці та робочого місця; 7) дискомфортні зовнішні умови діяльності оператора.

Д. в. надає як позитивне (оптимізуючу), так і негативне (дезорганізуюче) вплив на діяльність оператора. Організуючий вплив пов'язано переважно з лімітом часу і опосередковується доцільною перебудовою діяльності, спрямованої на збереження надійності та ефективності її виконання у складних умовах. Дезорганізація діяльності виникає переважно в умовах гострої нестачі часу на виконання необхідних дій (напр., в аварійних ситуаціях). Така дезорганізація супроводжується психічною напругою, помилками, імпульсивністю дій і неадекватністю реакцій.

У складських приміщеннях під час зберігання різних речовин та матеріалів слід ураховувати їхні пожеже небезпечні фізико-хімічні властивості (здатність до окислення, самонагрівання, займистість у разі потрапляння вологи, взаємодії з повітрям тощо), сумісність, а також ознаки однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожежі.

Спільне зберігання в одній секції з каучуком або автомобільною гумою, а також легкозаймистих і горючих речовин та будь-яких інших матеріальних цінностей, незалежно від однорідності застосовуваних вогнегасних речовин, не дозволяється.

У складських будівлях (приміщеннях) усі операції, пов'язані з розкриттям тари, розфасовуванням продукції, перевіркою справності та дрібним ремонтом, приготуванням робочих сумішей легкозаймистих і горючих речовин та іншими подібними до цих роботами, повинні здійснюватися в ізольованих приміщеннях.

У складських приміщеннях, розташованих у будівлях будь-якого ступеня вогнестійкості, допускається виконувати стелажі з горючих матеріалів висотою не більше З м із забезпеченням проходів між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м. Конструкції стелажів (у тому числі полиці) висотою більше 3 м мають виконуватися з негорючих матеріалів.

У разі застосування без стелажного способу зберігання матеріали повинні укладатися у штабелі. Проти дверних отворів необхідно залишати проходи, які дорівнюють ширині дверей, але не менше їм. Якщо склад понад 10 м завширшки, посередині його влаштовується поздовжній прохід не менше 2 м завширшки. Ширина Проходів між штабелями має бути не менше 1 м.

Ширина проходів та місця табельного зберігання повинні бути позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно.

Відстань між стінами та штабелями повинна бути не менше 0,8 м.

Складські приміщення, розташовані в підвальних або цокольних поверхах, повинні мати приямок, люки чи вікна розміром 0,9 х 1,2 м для видалення диму в разі пожежі, які влаштовуються відповідно до вимог будівельних норм. У разі неможливості влаштування вікон дозволяється обладнання цих приміщень спеціальною системою димовидалення.

У складах конторські та побутові приміщення мають бути облаштовані протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу (без отворів) і мати один з евакуаційних виходів безпосередньо назовні. Сполучення цих приміщень зі складом допускається через протипожежні двері 2-го типу. У протипожежних перегородках, що відокремлюють конторські приміщення від складу, дозволяється влаштовувати протипожежні вікна 2-го типу, що мають сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності.

Дозволяється розміщувати у складських приміщеннях робочі місця комірників з Обгородженням їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей.

Балони з горючими газами, посудини (пляшки, сулії, інша тара) з легкозаймистих та горючих речовин, аерозольні упаковки мають бути захищені від сонячного й інших теплових впливів.

У складах загального призначення допускається зберігання не більш як 5 тис. аерозольних упакувань.

У складських приміщеннях, у яких зберігаються пожежо-вибухонебезпечні товари, речовини й матеріали (лаки, фарби, розчинники, сірники тощо), балони з газом та продукція в аерозольній упаковці, на зовнішньому боці дверей (воріт) повинна бути вивішена інформаційна карта, яка характеризує пожежну небезпеку товарів, що зберігаються у приміщенні, їх кількість та заходи, які слід уживати під час гасіння пожежі.

У складських приміщеннях не дозволяється:

• зберігання продукції навалом та впритул до приладів і труб опалення;

• стоянка та ремонт вантажно-розвантажувальних і транспортних засобів;

• експлуатація газових плит, печей, побутових електронагрівальних приладів, установлення штепсельних розеток;

• улаштування чергового освітлення;

• прожекторів зовнішнього освітлення безпосередньо на дахах складів

• зберігання аерозольних упаковок в одному приміщенні з окислювачами, горючими газами, легкозаймистих та горючих речовин;

• зберігання кислот у місцях, де можливе їх стикання з деревиною та іншими речовинами органічного походження (для нейтралізації випадково розлитих кислот місця їх зберігання необхідно забезпечувати готовими розчинами крейди, вапна або соди;

• зберігання рослинних масел разом з іншими будь-якими горючими матеріалами;

• застосування транспорту з двигунами внутрішнього згоряння без іскрогасників.