67. Дала Николова

68. Особливості розвитку Французьської літ. Доби Відродження

Розвиток французької гуманістичної літератури пройшов два великі етапи. Перший етап охоплює першу половину століття. У цей час формувалася і досягла розквіту гуманістична література, відзначалася оптимізмом, вірою в можливість утвердження кращого, розумнішого устрою, гостротою і сміливістю критики феодальної дійсності. Визначні діячі першого етапу - Маргарита Наваррська, Бонавентюр Депер'є, Клеман Маро; Франсуа Рабле. Наступний етап це друга половина XVI ст. Література несе на собі відбиток кризи гуманізму. Найвидатнішим явищем цього етапу була творчість поетів «Плеяди», особливо Ронсара, та останніх представників гуманізму Монтеня й д'Обінье .Детальніше про Рабле. Світову літературну славу Рабле здобув своїм романом «Гаргантюа і Пантагрюель» - найвидатніший твір французького Відродження. Форма твору - казка-сатира - запозичена письменником із народної літератури «Великі й неоціненні хроніки великого велетня Гаргантюа». Рабле запозичив з «Хроніки» основну сюжетну лінію, імена, багато найважливіших епізодів. Розповідаючи про народження, виховання та оточення велетнів, описуючи смішні історії, незвичайні фантастичні пригоди та подвиги своїх героїв, Рабле створює широку картину реального життя, нещадно висміює феодальний світ, середньовічний світогляд і протиставляє їм продуману систему гуманістичного сприйняття світу. Одним з найкращих викривальних моментів книги, спрямованих проти схоластики, є епізод із дзвонами, в центрі якого зображена гротескна постать магістра Сорбонни Янотуса Брагмардо. Сорбонна - теологічний факультет Паризького університету - була центром європейської схоластики і відзначалася крайньою реакційністю.. Рабле розповідає, як Гаргантюа зняв дзвони з Собору Паризької богоматері. Сорбонна спорядила делегацію вчених на чолі з найстарішим магістром Янотусом, який повинен був своїм красномовством умовити Гаргантюа повернути дзвони. Багато сміху в домі Гаргантюа викликала вся делегація (магістри «були брудніші бруду») і надто промова Янотуса, написана Рабле як блискуча пародія на красномовство сорбоністів, їхню псевдовченість і марнословство. Схоластична наука і Сорбонна переконливо зображені і засуджені у творі як явище застаріле, віджиле. Друга книга роману розповідає про виховання і життя Пантагрюеля, сина Гаргантюа. А також про війну. На країну Гаргантюа - Утопію (назву взято у Томаса Мора) - напав король дипсодів Анарх. Пантагрюель разом зі своїми товаришами розбиває завойовника. Події у цій книзі розгортаються швидко: один за одним змінюються численні епізоди й людські постаті. Рабле прославляє гуманістичні ідеї, висміює схоластику, старі форми середньовічного життя.Важливе значення в ідейному задумі книги має лист Гаргантюа до Пантагрюеля, який оволодівав науками в Парижі (кн. II, гл. 8). У цьому листі викладена гуманістична програма універсальної освіти. Гаргантюа закликає свого сина «удосконалюватись безупинно», бажає, щоб він досяг довершеності в моральній доброчесності і мудрості, у всіх галузях знання, щоб він вивчив усі науки, був завжди допитливим, оволодів мовами, бо той, хто не знає грецької мови, не має права називатися вченим.Одним із найгостріших епізодів твору є розповідь про пекло (кн. II, гл. 30). Рабле вільно переробив у комедійному плані популярний у середньовічній літературі сюжетний мотив, щоб висміяти папство і «священні» істини. У пеклі, яке зображує Рабле, порядки й поняття прямо протилежні земним. Ті, хто на землі були багатими, знатними й славними, на тому світі живуть у зневазі і злигоднях, а ті, хто бідував на цьому світі, стали великими панами в пеклі. На тому світі Олександр Великий латає старі штани, Клеопатра торгує цибулею, папа Юлій продає пиріжки, Микола III - папір, папа Сікст лікує від венеричних хвороб, папа Олександр зайнятий ловлею щурів. У третій книзі описується життя Пантагрюеля, оточеного веселою компанією друзів, людей дотепних, які люблять життя, ненавидять аскетизм, не визнають жодного відступу від здорового глузду і природи. В ході подій на перше місце висувається Панург. Панурга мучать сумніви - одружуватися йому чи ні. Вся компанія Пантагрюеля займається розв'язанням цього питання.Вони ідуть шукати оракула Божественної Пляшки. Четверта і п’ята частини роману розповідають про подорож героїв до оракула Божественної Пляшки, про населені химерними істотами, незвичайні, чудернацькі країни, острови, що зустрічаються на їхньому шляху. Опис їх і становить основний зміст книг. Завершується історія розмовою мандрівників з оракулом Божественної Пляшки. Герої Рабле - індивідуалізовані конкретні характери, разом з тим вони представляють певний стан суспільного життя, мають узагальнююче значення.