6.Охарактеризуйте спостереження як метод психологічного дослідження.

Спостереження – це найбільш поширений метод у науках та один з двох головних методів у психології.

Це найдавніший метод пізнання психіки, який використовується не лише в науці, а й у житті. Цим методом вивчається психічна діяльність дітей і дорослих, яка проявляється у рухах і діях, вчинках і висловлюваннях тощо.

Суть методу – безпосереднє, планомірне і тривале сприйняття.

Зрозуміло, безпосередньо психіку спостерігати не можна. Лише в діяльності, в діях і вчинках в широкому розумінні слова (коли і утримання від певної дії з точки зору психології розглядається як певна дія, своєрідний вчинок) виражається особистість людини, її психіка. Метод спостереження передбачає пізнання індивідуальних особливостей психіки людини через вивчення її поведінки. Інакше кажучи, за об’єктивними, зовнішньо вираженими показниками (дії, вчинки, мова, зовнішній вигляд) психолог робить висновок про індивідуальні особливості протікання психічних процесів (сприйняття, пам’яті, мислення, уяви), про психічний стан людини, про риси її особистості, темпераменту, характеру. Особливістю методу спостереження є те, що вивчення зовнішніх проявів психіки людини відбувається в природних життєвих умовах.

Спостереження має такі форми:

1. Самоспостереження( інтроспекція)

2. Зовнішнє спостереження

3. Включене спостереження( психолог спостерінає за людьми, а люди не знають, що серед них є психолог)

4. Стороннє спостереження

5. Вільне спостереження( не має рамок, программ і процедури дослідження)

6. Стандартизоване спостереження

Предметом спостереження є зовнішні прояви психіки в поведінці

До 20-х років ХХ сторіччя спостереження було провідним методом. Але з часом від нього почали відмовлятися тому, що люди намагаються завжди показати себе з кращої сторони.

Негативна сторона даного методу полягає у його емпіричності. Можна прослідкувати тільки зовнішні прояви поведінки, а хід думок, мотиви вчинків залишаються закритими від спостерігача. Результати спостереження завжди треба перевіряти іншими методами.

7.Вкажіть головну мету методу бесіди та його основні форми.

Бесіда — метод збирання фактів про психічні явища в процесі безпосереднього спілкування за спеціально розробленою програмою.

Її мета полягає у здобуванні необхідної інформації з відповідей співрозмовника на заздалегідь підготовлені запитання. Особливість бесіди як наукового методу виявляється в тому, що завдяки безпосередньому контакту зі співрозмовником є можливість, не змінюючи мети, переформулювати запитання, одержані відповіді. Характер, повнота і глибина одержаних у процесі бесіди відомостей значно залежать не тільки від змісту та форми запитань, а й від особливостей міжособистісних стосунків, які встановлюються при цьому. Тому співрозмовник повинен відчувати, що його розуміють і доброзичливо ставляться до нього.

Метод бесіди найкраще застосувати для отримання відомостей про минуле людини, пояснення її теперішніх дій і вчинків.

Бесіда може проводитись в двох формах:

1) неструктуроване інтерв’ю

2) структуроване інтерв’ю (для цього типу інтерв'ю заздалегідь розробляють спеціальні питання, щоб отримати інформацію)

8.Вкажіть види методу опитування.

Види опитувань

1) Письмове – анкетування.

Анкетування – використовується, щоб одержати інформацію про типовість тих або інших явищ. На результативність анкетування впливає ряд умов: підбір питань, які найбільш точно характеризують досліджуване явище, що дають надійну інформацію; постановка як прямих, так і непрямих питань; вилучення підказок у формулюваннях питань; попередження двоїстого розуміння змісту питань.

2) Усне – інтерв’ю, бесіда.

Інтерв’ю застосовується у тих випадках, коли дослідник чітко намічає мету майбутнього дослідження, формулює коло основних і допоміжних питань, що дозволять з’ясувати сутність проблем, які цікавлять дослідника. При проведенні бесіди дослідник враховує можливі варіанти бесіди і передбачає її хід у випадку позитивних або негативних відповідей. Ефективність бесіди багато в чому залежить від уміння створювати в спілкуванні сприятливу морально-психологічну атмосферу, спостерігати за поведінкою співрозмовника, його мімікою, емоційними реакціями, бажанням відповідати або уникати відповідей.

Перевага усного опитування полягає в тому, що при бесіді, інтерв’ю, на відміну від анкети, ми можемо з’ясувати незрозумілі питання, змінити формулювання питання. Анкетування таких можливостей не має, але його перевага в тому, що воно дозволяє одночасно опитати велику кількість осіб і дає можливість формалізувати опрацювання отриманих результатів.

3) Вільне опитування

89 Поясніть критерії і специфіку професійних схильностей у трьох типів людей, виділених И. П. Павловим.

Згідно з ученням І.П.Павлова, індивідуальні особливості поведінки, динаміка перебігу психічної діяльності залежить від індивідуальних відмінностей у діяльності нервової системи. Основою ж індивідуальних відмінностей у нервовій діяльності є прояв і співвідношення збудження і гальмування.

Було встановлено три властивості процесів збудження і гальмування:

сила, врівноваженість, рухливість (змінюваність).

Сила нервових процесів виражається в здатності нервових клітин переносити тривале чи короткочасне збудження і гальмування. Такі люди можуть довго знаходитись у стані збудження, не втомлюючись. Для них краще підійде активна діяльність.

Врівноваженість – пропорційне співвідношення збудження і гальмування. Такі люди є цілеспрямованими у своїй діяльності. Можуть довго виконувати роботу, щ вимагає посидючості та точності.

Рухливість – швидкість змінюваності процесів збудження і гальмування. При швидкій рухливості люди здатні переключатись з 1 діяльності на іншу, без особливих складнощів, змінювати активну фізичну діяльність розумовою, що вимагає точності та скрупульозності.