- •Матриця. Розмірність матриці. Різновиди матриць. Встановити розмірність наступних матриць:
- •2.Які елементи утворюють головну та побічну діагональ матриці? Для наступних матриць визначити елементи:
- •3. Як помножити матрицю на дійсне число? додавання матриць.
- •4.Які матриці можна множити? Як знайти добуток матриць? Чи має добуток матриць властивість комунікативності?
- •5. Протилежна, транспонована та вироджена матриці.
- •6.Які матриці мають визначник? Правила обчислення визначників другого та третього порядків.
- •7.Мінор та алгебраїчне доповнення елемента матриці.
- •8. Яка матриця має собі обернену? Як знаходять та позначають обернену матрицю до матриці а ?
- •9. Властивості визначників.
- •10.Система лінійних рівнянь та її розв’язок. Означення несумісної, означеної, неозначеної, однорідної систем лінійних рівнянь.
- •11.Формули Крамера.
- •13. Розв’язування систем лінійних рівнянь методом Гауса.
- •14.Означення вектора, абсолютної величини вектора,
- •15. Означення колінеарних векторів. Умова колінеарності векторів.
- •16.Скалярний добуток векторів. Умова перпендикулярності двох векторів. Кут між векторами.
- •18.Умови перпендикулярності і паралельності двох прямих. Як знайти точку перетину двох прямих.
- •19.Загальне рівняння прямої та рівняння прямої у відрізках на осях.
- •20. Канонічне та параметричне рівняння прямої Канонічне рівняння
- •21.Рівнянння прямої з кутовим коефіцієнтом.
- •22. Коло. Канонічне рівняння кола. Діаметр. Хорда.
- •23. Еліпс. Канонічне рівняння еліпса. Побудова еліпса. Ексцентриситет еліпса.
- •Канонічне рівняння Еліпса
- •Побудова Еліпса
- •24.Гіпербола. Канонічне рівняння гіперболи. Побудова гіперболи. Ексцентриситет гіперболи.
- •25.Парабола. Канонічне рівняння параболи. Побудова параболи.
- •26. Векторний добуток двох векторів.
- •27. Мішаний добуток трьох векторів.
- •28.Розклад вектора за базисом.
- •29. Функція. Область визначення та множина значень.
- •32.Екстремум функції. Необхідна умова існування екстремуму. Достатні умови екстремуму.
- •33. Екстремум функції. Дослідження функції на екстремум за допомогою другої похідної.
- •34.Границя функції в точці. Основні теореми про границі. Чудові границі
- •Основні теореми про границі функцій
- •Чудові границі
- •35.Точка розриву функції,їх класифікація.
- •36.Похідна геометричний зміст похідної.
- •37.Правила диференціювання.
- •39. Періодичність функцій. Асимптоти графіка функції.
- •42.Застосування диференціалу функції в наближених обчисленнях.
- •45.Екстремум функції двох змінних. Стаціонарні точки.
- •46.Умовний екстремум функції двох змінних.
- •47.Первісна. Невизначений інтеграл.
- •48.Безпосереднє інтегрування.
- •49.Інтегрування частинами.
- •50. Інтегрування Методом підстановки (заміни змінної)
- •52. Визначений інтеграл. Властивості визначеного інтегралу.
- •54.Метод підстановки для визначеного інтегралу.
- •55.Диференціальне рівняння. Порядок диференціального рівняння. Приклади диференціальних рівнянь.
- •56.Види розв’язків диференціального рівняння.
- •57. Початкові умови диференціального рівняння. Задача Коші.
- •58. Диференціальне рівняння з відокремленими змінними, та його загальний розв’язок.
- •59.Однорідні диференціальні рівняння першого порядку, їх загальний розв’язок.
- •Бернуллі метод
Теоретичні питання з Вищої математики!
Матриця. Розмірність матриці. Різновиди матриць. Встановити розмірність наступних матриць:
.Матрицею називають таблицю упорядкованих чисел, розташованих в m- рядках та n-стовпцях. Матриця, що має m- рядків та n-стовпців назив. Матрицею m*n (перший множник завжди вказує кількість рядків) і записується так:
Кожен елемент матриці має два індекси:
Перший індекс і показує рядок, в якому розташований елемент;
у– вказує номер стовпця, що містить даний елемент.
Види матриць:
Матриця розміру 1* n називається матрицею – рядком:
А= ( );
Матриця розміру m*1 – матриця-стовпець:
Матрицю називають квадратною порядку n. Якщо кількість її рядків однакова з кількістю стовпців і= n. Квадратна матриця порядку n має вид: n*n
аiy, у яких і=у, утворюють головну діагональ. Квадратна матриця, всі елементи якої крім елементів головної діагоналі = 0 назив. Діагональною матрицею:
Одинична матриця – діагональна матриця всі елементи головної діагоналі = 1:
Нульова матриця – матриця, всі елементи якої = 0:
0 =
2.Які елементи утворюють головну та побічну діагональ матриці? Для наступних матриць визначити елементи:
головну діагональ утворюють ті елементи матриці, у яких m=n. Тобто а побічна діагональ - діагональ з південного-заходу на північний-схід ( ті елементи, що виділені червоним кольором - то головна діагональ, а позначені сірим кольором- побічна).
а)
3. Як помножити матрицю на дійсне число? додавання матриць.
За матрицями за певними правилами виконуються операції +, *, матриці на число.
Множення матриць
Множення двох матриць має сенс лише тоді, коли число стовпчиків першої матриці дорівнює числу рядків другої матриці. Якщо A — матриця m*n (m рядків, n стовпчиків), а B — матриця n*p (n рядків, p стовпчиків), їх добуток AB є матрицею m*p (m рядків, p стовпчиків) що розраховується за формулою:
(AB)[i, j] = A[i, 1] * B[1, j] + A[i, 2] * B[2, j] + ... + A[i, n] * B[n, j] для кожної пари i та j.
Додавання матриць
Якщо дано дві матриці m-на-n A і B, можемо означити їх суму A + B як матрицю m-на-n, що утворюється додаванням відповідних елементів, себто,
(A + B)[i, j] = A[i, j] + B[i, j].
4.Які матриці можна множити? Як знайти добуток матриць? Чи має добуток матриць властивість комунікативності?
Множення 2 матриць можливе лише для узгоджених матриць.
Матриця А назив. Узгодженою з матрицею В якщо кількість стовбців першої матриці =кількості рядків другої матриці.
Добуток матриці Аmn , що складається з елементів (аіу) на число к, називається матриця к Аmn , що отримується з матриці А множенням усіх її елементів на к.
5. Протилежна, транспонована та вироджена матриці.
Матриця, яку отримано з матриці множенням на -1 називають протилежною даній матриці і позначають –А. Елементи протилежних матриць відрізняються тільки знаками.
Якщо рядки матриці n-го порядку зробити стовпцями, а стовпці – рядками відповідно, то кажуть, що матриця транспонована (Ат).
Квадратна матриця А називається виродженою (особливою), якщо її визначник дорівнює 0 і невиродженою (неособливою) – в іншому випадку