44. Привести і призвести

Привести ставимо в його безпосередньому значенні: «І справді: чому вона не йде? Ходімо силою її приведемо» (Панас Мирний), — або в переносному значенні — «породити»: «Один у другого питаєм, нащо нас мати привела?, — чи в таких висловах, як привести до пам’яті, привести в рух, привести до рівноваги тощо. А коли мовиться про щось таке, що спричинилось до певних негативних наслідків, тоді послугуються дієсловом призвести: Рана загоювалась, але виснаження і застуда призвели до захворювання на туберкульоз

45.Приморозки і заморозки

Невеликі весняні та осінні морозки, що бувають удосвіта або вночі .Приморожувати (злегка пошкоджувати морозом), заморожувати (дуже охолоджувати, доводити до замерзання). Отже, слово приморозки семантично точніше, тому й треба йому надавати перевагу.

46.Пригода і нагода

Пригода. Непередбачений, несподіваний випадок у житті; подія, яка трапилась під час подорожі, мандрівки, часто-густо пов’язана з ризиком; нещасливий випадок: шукачі пригод, дорожньо-транспортна пригода. У словосп.: стати в пригоді – знадобитися, бути корисним комусь.

Нагода. Зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини, підходящий для чогось момент. У словосп.: з нагоди чого – у зв’язку з певними сприятливими обставинами..

47.Прозовий – прозаїчний

Прозовий. Написаний прозою: прозовий твір, прозова творчість, прозова мова.         Прозаїчний. 1. Те саме, що прозовий: прозаїчний твір, прозаїчна мова. 2. перен. Позбавлений поетичності; одноманітний, буденний, звичайний: прозаїчна зовнішність, прозаїчна людина, прозаїчне життя.

48.Рішучість і рішимість

Рішучість означає сміливість, стійкість і наполегливість у подоланні труднощів і досягненні мети. У ньому відчувається категоричність, динамічність.

Рішимість також означає сміливість, стійкість у прийнятті й здійсненні своїх рішень. Проте слід зробити деякі уточнення: слово рішимість містить відтінок п о т е н ц і а л ь н о ї г о т о в н о с т і д і я т и. «— Краще одійдіть! — промовив син, збліднувши, як і його батько. Самі собою стислися важкі сильні кулаки, а очі світились такою рішимістю, гнівом і шаленством, що батько, помітивши те все, відступився, наче від навіженого». (А. Шиян.) Слово рішучість інтенсивніше виражає ознаку, ніж рішимість. Тому, мабуть, воно не потребує ще дієслова для вираження відповідної дії, а рішимість звичайно поєднується з дієсловом, що виражає активну дію (наприклад: «Конфедерація праці висловила рішимість боротися до кінця», але неправильним є «Конфедерація праці висловила рішучість боротися до кінця»).

Отже, рішимість передає стан людини, її наміри у здійсненні певної мети, рішучість — абстраговану якість, активну дію.

49.Робітничий, робочий.

Робітничий — від робітник — означає: «той, що складається з робітників» (робітничий клас); «належить їм» (робітничий прапор); «властивий робітникам» (робітничий характер); «призначений для робітників» (робітничий клуб) та ін.

Робочий ще може означати «працьовитий, роботящий». « …Не та вже наша Катря, що була. І спокійна, і привітна, і робоча, та не та». (Марко Вовчок)

.Робочий вживається також у значенні «той, що використовується у корисній роботі (робоча поверхня чогось, робоча частина ножа)»; «такий, що забезпечує дію, функціонування чогось, приводить у рух механізм або його частину».

Робочі руки, робоча сила переносно означають «робітники».

ПРОТЕ(!) робітнича їдальня, робітничий гуртожиток, робітничий клуб, бо їдальня, гуртожиток, клуб — для робітників, а не для роботи. Треба говорити: робітнича слава, гордість, честь, бо це слава, гордість, честь робітника.