- •1.Поняття «новітньої історії України» та «українського хіх». Період іст Укр хіх ст.
- •2. Адміністративно-територіальний устрій України у складі Російської імперії.
- •3. Включення Правобережної України, Південної України та Криму до Російської імперії.
- •4. Кримська війна та Великі реформи 1860—1870-х років. Особливості реформаторської
- •5. Модернізація політичної влади на початку хх ст.: приклад підросійської України.
- •6. Адмін-територ устрій та організація австр держа влади в укр регіонах у складі монархії Габсбургів.
- •8. Вплив конституційних і децентралізаторських реформ 1860-х років у Габсбурзькій монархії…
- •9. Українське представництво в австрійських державних (Державна рада) і крайових (Галицький і Буковинський сейми) парламентських установах.
- •10. Соціальні стани у Наддніпрянській Україні до 1860-х років. Аграрна р-ма 1861 р. Столипінська аграрна р-ма.
- •12. Соціальні верстви в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Економічне становище українських регіонів у складі Габсбурзької монархії (до 1848 р.).
- •15. Росіяни на Україні: військові, дворяни, чиновники. Старообрядці (старовіри). Російська інтелігенція на Україні.
- •16. Російська колонізація України у зв’язку з індустріалізацією Донецько-Придніпровського регіону.
- •17. Опозиційна та революційна діяльність росіян на Україні: декабристи й народники. «Малоросійський патріотизм»
- •19. Чисельність і розселення поляків у підросійській Україні. Польська земельна власність
- •20. Поляки в соціо-етнічних конфліктах на Україні: Листопадове (1830 р.) і Січневе (1863 р.) повстання.
- •21. Польська культурно-інтелектуальна присутність на Правобережній Україні. Образ України («Руси») й українця («русина») у польській громадсько-політич думці хіх
- •25. Розселення євреїв у Російській імперії. Правове становище і демографічні процеси. Структура зайнятості єврейського населення.
- •28. Німецькі колонії на Україні. Меноніти. Внесок німецьких колоністів у розвиток сільського господарства України.
- •30.Кримські татари.Кримськотатарське відродження хіх
- •31. Вплив ідей Французької революції та німецького Романтизму на розвиток українського національного руху.
- •32. Тяглість козацького (малоросійського) патріотизму. Українські автономісти під час російсько-французької війни 1812 р. Українське масонство.
- •33. Харківські романтики. «Ідеологічна» функція літературної творчості і. Котляревського і т. Шевченка.
- •34. «Ідея слов’янської взаємності та «український месіанізм». Руська трійця». Кирило-Мефодіївське товариство.
- •35. Інтелектуальні співтовариства як засіб інституціоналізації українського руху в Російській імперії: Громадівські гуртки 1860-х років. Хлопомани.
- •36. Реакція російської громадськості й імперської влади на розвиток українського руху.
- •37.Формування інституційної інфрактсруктури українського руху в Австрійській монархї в сер та др.. Пол. Хіх ст.
- •38. Утворення політ партій у Галичині та Наддніпрянщині: порівняльна характеристика. Галичина.
- •39. «Українське питання» в політиці австрійської влади. Вплив зовнішніх чинників на формування політики Відня щодо українців.
- •40. Народництво («народолюбство») як світоглядна основа українського руху в Російській імперії. Концептуалізація національної історії.
- •41. Політичні ідеї м. Драгоманова. «Культурницька» і «політична течії в українському русі. Ідея національної єдності українців
- •42. Національно-політичні орієнтації в укр. Суспільстві Галичини, Буковини, Закарпаття в сер. Й д
- •43. Політизація укр. Руху в Наддніпрянській Укр. На поч. Хх ст. Укр. Політ. Думка: між федеративністю і самостійністю.
- •44. Вплив революції 1905-1907 рр. На укр. Рух. Укр. Громада в Державній думі.
- •45. Розгортання масового українського національного руху в Галичині на поч. Хх ст. Утвердження ідеї національної єдності та державного суверенітету України.
- •46. Українсько-польський конфлікт у Галичині на зламі хіх-хх ст. Боротьба за український університет у Львові та реформу виборчого права.
- •47.Університети на України (Харківський, Київський, Одеський, Львівський, Чернівецький):освітнє, наукове…
- •48. Світоглядні та культурно-мистецькі течії хіх ст. (Класицизм, Романтизм, Реалізм). Традиція й «модерн».
- •50. Історія України хіх ст. У світлі європейського досвіду націотворення та сучасних концепцій «нації» і «націоналізму».
3. Включення Правобережної України, Південної України та Криму до Російської імперії.
Після 1-го поділу Польщі1772р до складу Австрії увійшли Галичина, част.Волині, і Поділля. У 1774 р після війни з Туреччиною, Росія приєднала Крим і північно-чорноморські степи. Після 2-го поділу Польщі 1783 до Рос. – Правобережна Укр., після 3-го Берестейщина, ХолмщинаПівденна Укр. – 1782р 2 губернії Новоросійська та Озівська об’єднались в намісництво Катеринославське, під владою намісника Потьомкіна. Влада його зросла після приєднання до Рос імперії Кримського ханста(Таврійська обл.) Він мав великий вплив на Катерину ІІ, користувався її пошаною, у його розпорядження цариця не втручалася.Головною метою Потьомкіна у управлінні- скоріше заселити Запорізькі Вольності. Колонізацію за нього 3 шляхами: поміщицька, селянська, міська. З кін 18 в криму поч..широка колонізація степової част. Потьмкін активно закликав іноземців до переселення в Крим. Уряд надавав їм пільги. Вони 10 р не платили податків, звільнялись від військ.повинностей Наступник Потьомкіна, князь Зубов, заснув 1795 нове намісництво з адміністративним осередком у Вознесенську. Проте 12 грудня 1796 Павло ліквідував намісництво й обєднав Катеринрславське та Вознесенське з Таврійсько. Обл. у Новоросійську губернію. 1781-83 на терит Лівобер запроваджено рос адмін. устрій, ліквідовано полково-сотенний устрій. Козаків перетворено у регулярний військовий підрозділ. 1783-запрваджено кріпацтво
.Провабережна Укр. Внаслідок 2-го поділу Польщі до Рос відійшля ця терит(Київщина, Брацлавщина, Волинь, Поділля, Мінське воєводство.) З част Брацлавського і2-х повітів Подільського воєводства було ств. Брацлавську губернію. Внаслідок 3-го поділу Рос отр част Волинського іХолмського воєводств. 1травня 1795 наказом Катерини ІІ було проголошено ств. Волинської, Брацлавської і Подільської губерній. Указом 12грудня 1796 Павла І вся терит Рос ім. поділялась на 44 губернії.: замість Харківської ств Слобідська, замість Катеринославської –Новоросійська, ств. Малорос, Литовська, Мінська, Білоруська, Київська та ін. губернії.
За Павла І відновились виборні суди, зокрема земські, підкоморські, безземельні шляхті надавалось виборне право. За Олександра І Правобережна Укр. стала сферою д-сті правителя Чортирийського. Коли він був міністром внутрішніх справи 1802-06, то полонізував край шляхом широкого залучення шляхти до місцевого управління. До сер 19 ст стало регіоном, де змагались один з одним польські, російські та кур. впливи. Особливе місце у цьому протистоянні належало євреям.
4. Кримська війна та Великі реформи 1860—1870-х років. Особливості реформаторської
Кримська війна почалася як суперництво між Російською і Османською імперіями за панування на Ближньому Сході. Основні дії проходили в Криму при обороні Севастополя; в Балтійському морі, на Кавказі, на Камчатці, в Дунайських князівствах. У червні 1853 р. Росія захопила дунайські князівства. У відповідь на ці дії Туреччина 4 жовтня 1853 р. оголосила війну Росії. Російські війська обложили фортецю Силістрію. У 1855 р. до війни приєдналося Сардінське королівство. 17 жовтня почалася облога Севастополя. Захистом міста керували Корнілов, Нахімов і Істомін. 27 серпня 1855 р. французи захопили південну частину Севастополя і його головну висоту – Малахов курган. Війна засвідчила велику військову-технічну перевагу союзників, озброєних новітньої технікою. 18 березня 1856 Паризький мирний договор, по якому Чорне море оголошувалося нейтральним, російський флот зводився до мінімуму, фортеці знищувалися. Аналогічні вимоги були пред'явлені Туреччині. Крім того, Росія позбавлялася гирла Дунаю, південної частини Бессарабії.
1 січня 1864 р. проводилася земська реформа. Як органи місцевого самоврядування ств земські установи: губернські й повітові земські збори та управи. Повітові земські збори складалися з членів, які називалися гласними, що обиралися на 3 роки по трьох куріях від усіх станів:1) землевласників повіту;2) міських громад;3) сільських громад. Головою земських зборів був предводитель дворянства: у повіті — повітовий, у губернії — губернський. Функції ЗЕМСТВА:- завідування справами, що стосувалися «місцевих господарських вигод і потреб, піклувалися про місцеву торгівлю й промисловість, про школи, лікарні, тюрми, арештні будинки, страхування, т. п.
16 червня 1870 р-ма міського самоврядування. У містах строком на 4 роки утв міські думи. У виборах членів міських дум — власних — формально мали право брати участь всі платники податків, які досягли 25-річного віку. Вони до сплачуваної суми податків поділялися на три курії. Міські думи відали господарськими питаннями, турбувалися про благоустрій міста, про міську торгівлю й промисловість, про комунальне господарство, школи, і т. п
судова р-ма 1864 вводився безстановий суд, судовий процес відбувався публічно, відкрито, в судовому процесі брали участь обидві сторони — обвинувачений і обвинувачувач. Винність або невинність підсудного визначали присяжні засідателі. Для селян існував становий волосний суд, залишалися окремі суди для духівництва (консисторії), для військовослужбовців, для розгляду «державних злочинів»
1862—1874 військова р-ма:реорганізовано військове міністерство-йому було підпорядковано всі галузі військового управління, ств місцеві територіальні органи-15 військових округів, проведено переозброєння і переобмундирування армії, поліпшено підготовку офіцерів і бойову виучку військ.1874 р. ліквідував рекрутські набори і вводив загальну військову повинність для всіх чоловіків, які досягли 20 років. Строк служби у сухопутних військах — 6 років дійсної служби і 9 років у запасі, на флоті — 7 років дійсної служби і 3 роки в запасі.
фінансова р-ма1862 р. все управління грошовим господарством було зосереджено в міністерстві фінансів, через нього здійснювалися всі витрати коштів. була встановлена гласність бюджету, державний бюджет став публікуватися в пресі.Царські р-ми закріпили громадянські права нас. Укр. Розширили його можливості брати активну участь у підприємницькій і торговельній д-сті, сприяли р-ку народного господарства.
