30.Кримські татари.Кримськотатарське відродження хіх

Присутність татар на українських землях була наслідком монгольського монгольського правління у Східній Європі. У 14 ст татари ств власний ханат, який спочатку був незалежною державою, а згодом став васалом Османської імперії. Кримський ханат був інкорпорований Російською імперією 1783р. Напр 18 перша хвиля татрської еміграції, Крим покинуло бл 80 тис татар. Друга хвиля татарської еміграції відб на поч 19 ст, коли виїхало ще 30 тис осіб. Мід 1820-60ми рр. у Крим було заселено рос, укр., німецьких та інших колоністів.Третя хвиля татарської еміграції поч після Кримської війни. 1897р у Криму жило 188 тис татар, щор становило лише 34% нас.

ХІХст-соціальний та політичний статус татар занепав. Татарські еліті мурзам було надано право вступу до рос дворянства, але мало хто тим скористався. 1796 р закріпачено татарських селян. 1861 кріпацтво замінене т.зв економічним кріпацтвом.

Татарська к-ра зазнала втрат. Багато памяток побудованих за часів Кримського ханату було зруйновано. Зорема мусульманські мечеті знищено або перейменовано на православні церкви.

Татарське національне відродження→під проводом Ізмаїла Бея Газиніралі, що поч у 1880-хрр. Під його впливом національний рух відмовився від традиційного для татарського суспільства клерикалізму і закликав до вживання турецької мови на письмі, прагнучи реформувати застарілу татарську систему освіти та соціальну структуру, а також статус жінок. В столиці м.Бахчисарай поч виходити газета під редакцією Газиніралі (з 1883 по 1914рр). Його погляди на письмове вживання турецької мови викликали дискусії з приводу національної ідентичності.

На поч ХХ ст. інтелектуали «молодотатари», почали відкрито виступати проти пантюркізму Газиніралі і закликати до ств окремої кримськотатарської літературної мови. Один із лідерів малодотатар, Абдурешит Медієв, був обраний у другу Державну Думу з програмою б-би проти царського самодержавства та національного визволення кримськотатарського народу. Питання кримськотатарської окремішності супроти пан тюркської єдності, пов’язані з нею проблеми літературної мови та національної ідентичності залишились нерозв’язаними до 1920-х.

31. Вплив ідей Французької революції та німецького Романтизму на розвиток українського національного руху.

В Україну проникають ідеї народності → швидко розповсюдилася серед слов´янських народів → інтерес до свого народу, його життя й побуту, мови, літ., фольклору, нац. історії → «Записки о Малороссии» Я. Марковича - «Енеїда» і. Котляревського (1798р.) — 1-й твір нової укр. літ., написаний народною мовою.

Дворянство → прагнення до відновлення своєї автономної держави, усвідомлюється етнічна відмінність укр. народу, його традицій, життя та побуту → проявилося в «Історії русів. Ідея — необхідність відновлення автономії України в такому вигляді, який вона мала на час її входження до складу Рос. держави.

У кін.XVIII-на поч. XIX ст. серед укр. дворянства та чиновництва виділ. «малороси. Поєднували любов до України з лояльністю до Рос. імп. Уособлення → письменник М. Гоголь.

«Автономістами» і «малороси» → з долею України вони ототожн. лише елітну соціальну групу. Вона ототожнювала націю лише з правлячими верствами, не беручи до уваги народні маси. Французьке поняття нації служило прикладом для наслідування національним рухам, що ширилися на початку XIX ст. в усій Європі, — німецьким, італійським, польським та ін. Рух за національні права водночас став і боротьбою за соціальне визволення, демократію і справедливість. Вплив французьких ідей «свободи» нації, справедливості відчувається в «Історії русів», де автор виводив цю тезу з природних прав народів і окремих людей.

Поряд з цим великий вплив на діячів українського руху національного відродження мало поширення романтизму. Романтики прославляли народ, його культуру, особливо пісенну як вияв його своєрідного Духу. Вони доводили, що народна творчість, життя і мислення народу - то найголовніше джерело для творчості інтелектуалів. Кожна культура має свою самостійну вартість і поповнює духовне багатство світу. Польський поет Адам Міцкевич називав українців найпоетичнішими і наймузикальнішими з усіх слов´янських народів.

Романтичні погляди на народну творчість відкривали нові перспективи для національного розвитку. Визначне місце у концепціях романтиків відводилося українському пробудженню.

Найвизначніший теоретик романтизму німецький філософ Гердер підкреслював: «Україна стане новою Грецією — в цій країні чудовий клімат, щедра земля, і її великий, музично обдарований народ прокинеться колись до нового життя». Ідеї Гердера і романтиків поклали початок концепції національної самобутності