2. Освоєння пралюдьми теренів України за середнього палеоліту. Палеоантропи (неандертальці), заняття та початки духовного життя

• Археологічні знахідки, що їх відносять до часу 150–40 тис. років тому, засвідчують великі зміни в житті первісних людей.

• Наступним після архантропів щаблем олюднення наших далеких пращурів були палеоантропи, або неандертальці.

• На території України виявлено близько 200 стоянок неандертальців. Особливо багато їх досліджено в печерах гірського Криму. Відомі неандертальські стоянки у Закарпатті, Подністров’ї, на Житомирщині, в Надпорожжі тощо.

Зміни природних умов Внаслідок зледеніння посуворішав клімат: спостерігалися різкі контрасти температур (спекотне літо й люта зима), а кількість опадів була такою, як у сучасних напівпустелях. Льодовик просунувся до північної частини України, а вздовж Дніпра сягав сучасного Дніпропетровська. Із нього постійно дули сильні холодні й сухі вітри. Території, що безпосередньо прилягали до льодовика, перетворилися на холодні пустелі. На південь аж до Карпат і Чорного моря простяглися тундри й холодні степи. За таких умов теплолюбні рослини й тварини зникли. Натомість з’явилися північні. З тварин, наприклад, на території України мешкали північні олені, песці, мамонти, волохаті носороги, вівцебики тощо.

• Пристосовуючись до суворого клімату, люди тих часів часто оселялися впечерах. Про це свідчать численні знахідки слідів діяльності неандертальців, виявлені в печерах Криму.

• У місцевостях, де не було печер, неандертальці споруджували житла. Вони мали округлу форму. Основа житла викладалася з кісток мамонтів або каміння. За стіни правило гілля, яке встромляли між кістками, а зверху житла накривалися шкурами тварин.

• У ті часи люди почали користуватися одягом.

• Оволоділи умінням добувати вогонь.

• Знаряддя праці виготовляли, використовуючи заготовки у вигляді відщепів або пластин.

• Найпоширенішими знаряддями неандертальців були гостроконечникита скребла. Гостроконечники правили за вістря до списів, скребла – за ножі.

• З неандертальцями вчені пов’язують перші паростки духовного життя.

• До неандертальців належала найдавніша людина на території України, існування якої засвідчене відкриттям не лише жител або стоянок, а рештками самої людини.

  • У печері Киїк-Коба, що в Криму, було розкопано неандертальське поховання: кістяки жінки і маленької дитини.

  • Ця знахідка засвідчує зрушення в розвитку людини. Адже дає змогу зробити висновок про те, що неандертальці піклувалися про померлих. Є свідчення й турботи про хворих.

  • Припускають, що в неандертальців поступово змінювалося ставлення до тварин: вони переставали бути лише об’єктом полювання, а набували значення символу, з яким пов’язували спокійне життя цілого мисливського колективу.

  • Приміром, у невеличкому гроті під Одесою виявили величезне скупчення кісток печерного ведмедя – сліди якогось магічного ритуалу неандертальців. Від часів неандертальців збереглася також лопатка мамонта, густо помережена різьбленими лініями, які ніби окреслюють контури тварини.

Отже, неандертальських часів сягає зародження мистецтва та релігійних уявлень. Паростки духовності проростали в середовищі неандертальців десятки тисяч років. Утім, археологічні знахідки засвідчують також первісну дикість і жорстокість. Так, чимало знахідок дає підстави твердити, що в середовищі неандертальців був поширений канібалізм.