14. Поняття про методи і прийоми виховання, засоби і форми організації виховної роботи. Класифікація методів виховання.

Методи виховання – це способи взаємопов’язаної діяльності вихователів і вихованців спрямовані на формування позитивних рис учня, їх світогляду, переконань і навичок поведінки. А.С. Макаренко назвав метод інструментом дотику до особливості.

Прийоми виховання – це своєрідна деталь методу виховання, необхідна для більш ефективного застосування методу.

Засоби виховання – доцільно організовані методичні шляхи розв’язання виховних завдань.

Форми виховання – способи організації колективної та індивідуальної діяльності учнів.

Після визначень навести приклади, сказати про взаємозв’язок методів, засобів, форм.

Вибір методу та ефективне його використання залежить від:

1. цілей і завдань виховання, адже ціль не тільки виправдовує метод, а й визначає його.

2.вікових особливостей школярів та їх життєвого досвіду. Так у виховній роботі з мол. учнями віддають перевагу привчанню і вправам.Диспут і лекцію доцільно використовувати у роботі зі старшокласн;

3.індивідуальних особливостей школярів. Наприклад,невпевнені, боязкі, більше потребують заохочення;

4.рівня розвитку дитячого колективу. У несформованому колективі педагог використовує пряму безпосередню вимогу, у згуртованому- можна вдатися до громадської думки;

5. вмілого поєднання методів, прийомів, засобів виховання.

Є різні підходи до класифікації методів виховання. Ю.К. Бабанський пропонує таку класифікацію:

І.Методи формування свідомості: Охоплює методи різнобічного впливу на свідомість, почуття, волю особистості з метою стимулювати позитивні вчинки.

1.Переконання: ▫ роз’яснення ▫розповідь ▫бесіда ▫ лекція ▫ дискусія, диспут 2.Приклад 3.Навіювання.

ІІ. Методи організації діяльності (формування суспільної поведінки): Наукою про людину встановлена фундаментальна закономірність:розвиток людини, формування всіх її властивостей і рис відбувається в процесі діяльності. Тому діяльність відіграє вирішальну роль у формуванні позит. досвіду поведінки особистості, її переконань, ставлень до навколишньої дійсності.

1.Вправи: ▫ вправляння ▫ привчання ▫ гра ▫ доручення 2.Педагогічна вимога (пряма, непряма) 3.Виховуючі ситуації 3.Суспільна думка 5.Переключення 6.Перспектива

ІІІ. Методи стимулювання: Стимулювати – значить спонукати, давати поштовх, імпульс думці, почуттям, діям.

1.Змагання 2.Заохочення 3.Покарання 4.“Вибух”

ІV. Методи самовиховання: Найвищий результат виховної діяльності вчителя - це формування у дітей прагнення до зміни своєї особистості, рис характеру, поведінки, тобто виникає потреба, бажання до самовдосконалення. У статті "Виховання і самовиховання" В.О.Сухомлинський писав:"Підліток стає справжньою людиною лише тоді, коли він навчиться правильно вдивлятись не лише в світ, що оточує його, айв самого себе, коли він прагне пізнати не тільки речі, явища навколо себе, а й свій внутрішній світ, коли сили його душі спрямовані на те, щоб зробити самого себе кращим, досконалішим."

а)Самопізнання: б) Самоставлення в) Саморегуляція

самоусвідомлення самоповага самопідбадьорення

самоосвіта самооцінка самосхвалення

самоспостереження самонаказ

самокритика самообмеження

самоаналіз самоконтроль

особисті зобов’язання

Ф ормування свідомості		О рганізації діяльності		Стимулювання		Самовиховання
Розуміти як себе поводити		Вміти себе поводити		Давати поштовх, імпульс		Вдосконалювати самого себе