4.8.2 Опис мови

Програмний документ, що містить опис мови програмування, керування завданнями, організації обчислювального процесу, т. і., обов’язково має в своєму складі анотацію, зміст, розділи загальних відомостей і елементів мови. В розділі елементів мови наводяться описи синтаксису і семантики базових і складених елементів мови.

При необхідності допускається вводити інші розділи. Так, способи виклику процедур передачі управління в інші елементи структурування програми подаються в розділі способів структурування програми. Описи мовних засобів обміну даними (наприклад, засоби введення/виведення, внутрішнього обміну даними) наводяться у розділі засобів обміну даними. У розділі вбудованих елементів наводяться описи вбудованих мовних елементів (наприклад, функції, класи) і правила їхнього використання. Наявні в мові засоби відлагодження програми, семантики цих засобів, рекомендації щодо їх застосування описуються в розділі засобів відлагодження програми. Розділи при необхідності повинні бути доповнені прикладами. Додаткові матеріали (формалізовані описи мовних засобів, ілюстрації, таблиці, графіки, форми бланків, т. і.) подаються в додатках.

В залежності від особливості мови допускається об’єднувати окремі розділи або вводити нові.

4.8.3 Текст програми

Анотація і зміст не обов’язково включаються до складу документу, але при наявності анотації для тексту програми на вихідній мові до неї включають короткий опис функцій програми.

Основна частина документу повинна складатися з текстів одного чи кількох розділів, що мають найменування. Допускається вводити найменування для сукупності розділів.

Кожен з розділів реалізується одним з типів символічного запису, наприклад:

• символічний запис на вихідній мові;

• символічний запис на проміжній мові;

• символічне представлення машинних кодів та ін.

До символічного запису розділів рекомендується включати коментарі, які можуть відбивати функціональне призначення, структуру, т.і.

4.8.4 Опис програми

Опис програми складається з наступних розділів:

• загальні відомості;

• функціональне призначення;

• опис логічної структури;

• використовувані технічні засоби;

• виклик і завантаження;

• вхідні дані;

• вихідні дані.

У розділі “Функціональне призначення” вказуються класи задач, що вирішує програма, і її призначення. Наводяться відомості про функціональні обмеження у застосуванні програми.

У розділі “Опис логічної структури” повинні бути вказані:

• алгоритм програми;

• використані методи;

• структура програми з описом функцій складових частин та зв’язків між ними;

• зв’язки програми з іншими програмами.

Опис логічної структури програми виконується з урахуванням тексту програми на вихідній мові програмування.

У відповідному розділі вказуються типи ЕОМ та пристроїв, що використовуються програмою.

У розділі “Виклик і завантаження” наводяться способи виклику програми з відповідних носіїв даних. Повинні бути вказані вхідні точки в програму, адреси завантаження, відомості про використання оперативної пам’яті, об’єм програми.

У розділах “Вхідні дані” та “Вихідні дані” описується характер, організація і підготовка відповідно вхідних і вихідних даних. Подаються необхідні форми для підготовки даних, описуються способи кодування.

У розділі загальних відомостей наводяться позначення та назва програми, перелік програмного забезпечення, необхідного для функціонування програми, мова програмування..