Розділ 5. Облік процесу виробництва
Процес виробництва – це сукупність операцій пов’язаних з виготовленням продукції. Для його здійснення необхідно наявність предметів праці, засобів праці, самої праці.
Національні стандарти обліку трактують витрати як зменшення економічної вигоди у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Витрати виробництва - вираження в грошовій формі поточних витрат трудових, матеріальних, фінансових та інших видів ресурсів на виробництво продукції. Ці поточні витрати обліковуються та плануються як собівартість продукції.
Собівартість продукції - виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво та збут товарів, робіт і послуг. Розрізняють виробничу собівартість (яка відображає поточні витрати лише на виробництво продукції) та повну собівартість продукції (яка включає разом із виробничою собівартістю та поточними витратами підприємства витрати на збут). Перелік поточних витрат, що входять до собівартості регулюється нормативними актами, які відображають галузеву специфіку діяльності виробничих підприємств.
Бухгалтерський облік процесу виробництва, з одного боку, відображає витрати на виготовлення продукції, виконання будь-яких робіт, а з іншого - здійснює контроль за доцільністю цих витрат за допомогою обчислення собівартості окремих виробів або робіт і порівняння фактичної собівартості з плановою, кошторисною або фактичною собівартістю минулих періодів.
До основних завдань обліку виробництва відносяться: виявлення фактичних затрат на виробництво; визначення (калькулювання) фактичної собівартості виготовленої продукції; контроль за виконанням плану випуску продукції і виявлення результатів виробничої діяльності підприємства.
Правильно організувати облік витрат на підприємстві дозволяє їх
класифікація за певними ознаками. Можна виділити такі основні ознаки класифікації витрат, які використовуються в обліку планування: за видами, за місцями виникнення, за видами продукції, за способом включення до собівартості продукції, за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат.
За видами витрати класифікуються за економічними елементами та статтями калькуляції. Під елементами розуміють однорідні види витрат, виділяють такі елементи: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші витрати. Статті калькуляції – це витрати на окремі види виробів.
Існують такі статті:
сировина і матеріали;
основна заробітна плата;
додаткова заробітна плата;
витрати на експлуатацію машин і обладнання тощо.
За місцем виникнення витрати групуються на основне, допоміжне і непромислове виробництво.
До основного виробництва належать цехи, які приймають безпосередню участь у виробництві продукції.
Допоміжне виробництво призначено для обслуговування цехів основного виробництва.
До непромислового господарства відносять житлово-комунальне господарство, культурно-побутові установи та інші структурні підрозділи, які не приймають участь у виробництві продукції.
За видами продукції всі витрати включаються до собівартості продукції А, Б, В…
За способом включення у собівартість витрати поділяються на прямі та непрямі.