Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розділ 2.docx
Скачиваний:
19
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
155.75 Кб
Скачать

Розділ 2 характеристика діяльності дп «кременчуцьке лісове господарство»

2.1. Характеристика галузі лісового господарства в Полтавській області

Ліси України за своїм призначенням і розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші функції і забезпечують потреби суспільства в лісових ресурсах.

Рисунок 2.1 – Особливості лісів та лісового господарства України

Загальна площа лісового фонду України становить – 10,4 млн. га, із яких

вкритих лісовою рослинністю – 9,6 млн. га. Лісистість території країни становить 15,9%. За 50 років площа лісів зросла на 21%, а запас деревини майже у три рази.

Протягом останніх п’яти років спостерігається поступове збільшення обсягів реалізації продукції, робіт і послуг лісового господарства України (рис. 2.2). Так в 2010 році було реалізовано продукції, робіт, послуг на суму 4097,7 млн. грн., а в 2014 обсяг зріс до 6541,4 млн. грн.

Рисунок 2.2 – Динаміка росту обсягу продукції, робіт, послуг лісового господарства України за 2010-2014 роки

Площа земель лісового фонду Полтавської області станом на 01.01.2013 року становить 284 265 га, в тому числі лісові ділянки – 270,7 тис. га, із них вкриті лісовою рослинністю землі – 255,1 тис. га.

Загальний запас деревостанів: - 42,68 млн.м3.

Середній запас деревини на 1 га – 232 м3.

Середній вік – 59 років.

Лісистість території – 8,9%. 

Усі ліси Полтавської області віднесені до рівнинних лісів і за своїм призначенням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі) та інші функції, маючи обмежене експлуатаційне значення. Ліси області віднесено до лісів І групи, які мають особливий режим користування. На площі держлісфонду, яка становить 54% вкритих лісовою рослинністю земель заборонені рубки головного користування.

Найбільші лісові масиви зосереджені в Котелевському, Гадяцькому та Шишацькому адміністративних районах, лісистість яких вдвічі перевищує обласний показник і навіть середній показник по Україні, який дорівнює 15,7%. До загальнодержавного рівня наближається лісистість Чорнухинського, Великобагачанського, Зіньківського, Полтавського та Кременчуцького адміністративних районів. При цьому велика площа лісів Полтавського, Кременчуцького та Шишацького районів є одним із найвагоміших досягнень лісового господарства області, остільки ці насадження являють собою цілеспрямовано створене «зелене кільце» навколо потужних промислових центрів міст Полтава та Кременчук, а також унікальний приклад успішного заліснення арени рухливих пісків, яка існувала на території сучасних Зіньківського та Шишацького районів.

В Полтавській області за остання п’ять років обсяги реалізованої продукції, робіт, послуг лісового господарства поступово зросли (рис. 2.3). Так у 2014 році обсяг реалізації становив 159,2 млн. грн., хоча в 2010 – лише 101,7 млн. грн.

Рисунок 2.3 – Обсяг реалізації продукції, робіт, послуг лісового господарства Полтавської області за 2010-2014 роки

Вікова структура лісового фонду Полтавської області характеризується переважанням середньовікових насаджень, що обумовлено природним ростом деревостанів, а також масштабністю проведених робіт з лісовідновлення та агролісомеліорації у повоєнні роки. Також у віковій структурі лісів помітна тенденція до поступового накопичення стиглих та перестійних насаджень, особливо м’яколистяних та твердолистяних порід, що зумовлено значною площею лісів, виключених з експлуатації. Середній вік полтавських лісів – 59 років.

Ліси Полтавщини сформовані понад 30 видами деревних порід, серед яких домінують сосна звичайна, дуб черешчатий, вільха чорна, тополі, ясен та клен                                                          

Протягом останнього десятиріччя в породному складі лісів області в цілому спостерігаються позитивні зміни, які відбуваються за рахунок цілеспрямованої діяльності державних лісогосподарських підприємств, направленої на заміну похідних малоцінних насаджень на цільові корінні шляхом проведення рубок та лісовідновлення, а також шляхом прийняття та заліснення угідь.

Продуктивність лісів області формується під впливом природного росту деревостанів та здійснення комплексу лісогосподарських заходів, які проводяться державними лісогосподарськими підприємствами.

Запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель в лісах Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства системи Держлісагентства України становить 232 м3 деревини.

Середній приріст деревостанів – 4,0 м3 в рік на 1 гектар лісовкритих площ і коливається від 4,2 в північних та центральних районах області до 3,8 в південних.

Пріоритетним напрямком розвитку лісового господарства області на сьогодні та на перспективу є розширене відтворення природних рослинних ресурсів області шляхом збільшення площі нових лісів (рис. 2.4 та рис. 2.5).

Отже, за 2010 рік відтворенню підлягло 2244 га лісів Полтавської області. Протягом 2011 відбулося значне збільшення площі відтворення лісі (2727 га), але протягом останніх трьох років спостерігається поступове зменшення площі лісів, які підлягають відтворенню.

Рисунок 2.4 – Динаміка відтворення лісів в Полтавській області за 2010-2014 роки

Рисунок 2.5 – Динаміка садіння і висівання нового лісу в Полтавській області протягом 2010-2014 років

Аналіз динаміки садіння і висівання нового лісу в Полтавській області показав, що найбільше було насаджено в 2011 році (2494 га), а після цього відбувся незначний спад, і вже в 2014 році площа посівів лісу склала 2209 га.

Лісогосподарські підприємства облуправління послідовно і цілеспрямовано працюють над забезпеченням своєчасного і якісного відтворення лісів, що дає можливість безперервно поповнювати запаси деревини при одночасному збереженні і підвищенні всіх корисних властивостей лісу – захисних, водоохоронних, оздоровчих тощо.

Реалізуючи обласну програму комплексного розвитку «Ліси Полтавщини

до 2015 року» та Державної програми  «Ліси України», щороку лісники висаджують понад 2000 га лісу, а це 12-13 мільйонів штук сіянців, що складає 8 дерев на кожного жителя області.

         Протягом лісокультурних кампаній 2010-2014 років лісівники Полтавщини посадили 9,8 тис. гектарів лісових насаджень, в тому числі  5,2 тис. гектарів нових лісів. В області функціонує 18 постійних лісових розсадників загальною площею 62 гектари. Майже половина з них закладена за останні п’ять-шість років під вирощування хвойних порід. Розсадники обладнані сучасними системами крапельного зрошування та дощування. На сьогоднішній день найкращими в області є постійні лісові розсадники Гоголівського лісництва Миргородського лісгоспу та Борівського лісництва Полтавського лісгоспу. Щорічний обсяг вирощування стандартного садивного матеріалу у лісових розсадниках області становить біля 13,0 млн. сіянців в асортименті 40 порід та біля 70 тис. саджанців для озеленення.

За останні чотири роки введено в експлуатацію 15 теплиць загальною площею 6,0 тис. кв. метрів для  вирощування в контрольованому середовищі сіянців берези та вільхи чорної, які надзвичайно складно вирощувати у відкритому ґрунт.

Проблеми – недостатня лісистість області, обмеженість коштів, що виділяються на створення нових лісів, складний механізм надання земель для лісорозведення та висока вартість виконання робіт по підготовці отримання правоустановчих документів .

Головна мета – збільшення лісистості області до оптимального рівня.

Раціональне використання лісових ресурсів – основа діяльності лісових господарств Полтавщини. Сучасне лісокористування приведено до науково-обгрунтованих обсягів, які враховують у першу чергу екологічний напрямок лісокористування в Полтавській області. Лісозаготівля ведеться із запровадженням природо-зберігаючих технологій, з урахуванням сучасних вимог природо- і ресурсозбереження.

Щорічно від всіх видів рубок в лісах Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства заготовлюється:

а) 327 тис. м3 ліквідної деревини;

б) 77 тис. м3 рубками головного користування;

в) 250 тис. м3 рубки, пов’язані із веденням лісового господарства.

 Використання середнього приросту – майже 50%.

Структурні підрозділи, які займаються заготівлею і переробкою деревини, мають достатню матеріально-технічну базу. Функціонують  цехи по переробці деревини, нижні склади, 6 ремонтно-механічних майстерень.

При Держлісагентстві створено експертну платформу з питань реформування лісового господарства.

Основним завданням Платформи є консолідація зусиль та розробка єдиної Комплексної програми реформування галузі.

 Практична робота по підготовці пропозицій покладена на робочі групи, кожна з яких буде працювати по відповідних напрямках реформування. До складу груп увійдуть представники з числа фахівців лісової галузі, бізнесу, а також науковці, громадський актив, міжнародні експерти.

Основна консолідація зусиль учасників буде спрямована на впровадження важливих завдань, а саме: над розділенням функцій у сфері лісового господарства та над створення на базі держлісгоспів єдиної лісогосподарської структури.

Експерти вбачають за доцільне створити окрему трирівнену лісогосподарську структуру – Державну компанію «Ліси України», яка зосереджувала б господарські функції. До сфери компетенції такої структури мають увійти ліси всіх державних лісогосподарських, лісомисливських, мисливських підприємств та інших підприємств крім лісів установ природно-заповідного фонду та наукових установ. Натомість контрольні функції господарства планують передати Державній екологічній інспекції, створивши тут спеціальний підрозділ, що займався б додержанням вимог лісового та мисливського господарства. Втілити намічені плани розробники ідеї збираються найближчим часом.

Але  успішне реформування лісового господарства потребує неабияких змін у законодавчому та нормативному полі, зокрема у Лісовому, Податковому кодексі та інших законодавчих актах.

Наразі над реформуванням лісової галузі у Держлісагентстві працюють групи з питань інституційно-правового та фінансово-економічного напрямку, розробки інструментів та заходів щодо регулювання ринку деревини, мисливського господарства, забезпечення прозорості процесу реформ.