
- •81. Форфейтинг як спосіб фінансування зовнішньоекономічних операцій, та його порівняння з «експортним факторингом»
- •82. Фінансовий контролінг: зміст та функції, порівняльна характеристика стратегічного та оперативного контролінгу.
- •5. Внутрішній консалтинг та методологічне забезпечення. 6. Внутрішній аудит та ревізія.
- •83. Класифікація методів контролінгу, їх сутність та порівняльна характеристика
- •84. Стратегічний та оперативний фінансовий контролінг.
- •85. Традиційне бюджетування як інструмент фін. Контролінгу: сутність, функції та недоліки.
- •86. Правила фінансування підприємств в системі прийняття фін. Рішень.
- •3.Правило вертикальної структури капіталу
- •87. Збалансована система показників (bsc) в системі управління фінансовою діяльністю підприємства
- •88. Планування структури капіталу підприємства. Оптимізація структури з використанням ефекту фін. Левериджу
- •89. Планування потреби підприємства в капіталі: види та порядок розрахунку.
86. Правила фінансування підприємств в системі прийняття фін. Рішень.
Правила фінансування:
1.золоте правило фінансування;2.золоте правило балансу;3.правила ліквідності; 4.правило вертикальної структури капіталу.
Перші три правила характеризують горизонтальну структуру капіталу та активів підприємства, останнє стосується лише пасиву балансу. Всі правила базуються на розрахунку ряду показників, які характеризують співвідношення певних статей балансу.
1.Золоте правило фінансування─ Зміст його полягає в необхідності узгодження строків, на які мобілізуються фінансові ресурси, зі строками, на які вони вкладаються в реальні чи фінансові інвестиції. Золоте правило фінансування називають також золотим банківським правилом, або правилом узгодженості (конгруентності, паралельності) строків. За цим правилом фінансовий капітал повинен бути мобілізований на строк, не менший від того, на який даний капітал заморожується в необоротних та оборотних активах підприємства.
Дотримання вимог золотого правила фінансування забезпечує підприємству стабільну ліквідність і платоспроможність. При використанні золотого правила фінансування слід керуватися двома умовами, які виражають його зміст:
.
2.Золоте правило балансу ─ З метою досягнення паралельності строків мобілізації і використання фінансових ресурсів воно вимагає дотримання певних співвідношень між окремими статтями пасивів та активів. Для цього при складанні бюджетів рекомендується керуватися такими двома умовами:
а) потребу в капіталі для фінансування необоротних активів слід покривати за рахунок власного капіталу і довгострокових позичок:
;
б) довгострокові капіталовкладення повинні фінансуватися за рахунок коштів, мобілізованих на довгостроковий період, тобто довгострокові пасиви повинні використовуватися не тільки для фінансування необоротних активів, а й для довгострокових оборотних активів (наприклад, оборотні засоби, авансовані в стратегічні запаси сировини, неліквідні товари тощо):
.
3.Правило вертикальної структури капіталу
Під час розробки фінансових планів для фінансових служб підприємств важливе значення мають два параметри, які характеризують капітал: вартість і структура. Структура капіталу підприємства — це співвідношення власних і позичкових джерел у структурі пасивів. Вартість капіталу — це плата за користування залученими фінансовими ресурсами, в т. ч. сплата процентів, дивідендів, комісійних, негативних курсових різниць та інші затрати. Вважається, що чим гірша структура, тим вища середньозважена вартість капіталу.
Правило вертикальної структури капіталу пов’язане з аналізом складу та структури джерел формування капіталу. Правило вертикальної структури вимагає дотримання певного співвідношення між власним і позичковим капіталом підприємства. Результати аналізу структури використовуються під час прийняття рішень щодо фінансування підприємства, зокрема при оцінці інвестиційної привабливості, кредитоспроможності та санаційної спроможності. Показники, що характеризують структуру капіталу підприємства: Коефіцієнт заборгованості; Коефіцієнт незалежності (автономії); Чиста заборгованість; Частка необоротних активів; Частка основних засобів у структурі активів
Прийнято вважати, що зростання рівня заборгованості свідчить про зростання фінансового ризику, тобто можливості втрати платоспроможності. І навпаки, при заданих напрямах інвестування ризик кредиторів тим менший, чим менша частина позичкового капіталу в загальній сумі пасивів.
Чим більше значення коефіцієнта незалежності (Кавт), тим менш ризиковою є структура капіталу підприємства (менша залежність від кредиторів). Якщо питома вага власних засобів у структурі джерел фінансування збільшується, то Кавт => 1; якщо спостерігається тенденція до фінансування за рахунок позичок, то Кавт => 0.
4.Аналіз ліквідності підприємства ґрунтується на зіставленні відображених у балансі поточних платіжних зобов’язань підприємства та поточних активів.
1.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності=
( 20 % (0,2)і більше)
2.
Проміжний коефіцієнт покриття=
(100 %і більше)
3.
Показник покриття=
(
близько 150 %)
4.
Коефіцієнт покриття необоротних активів
довгостроковим капіталом=
(більше 1)
5. Робочий капітал= Поточні активи – Поточні зобов’язання(більше 50 %)