Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
81-90t.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
67.57 Кб
Скачать

89. Планування потреби підприємства в капіталі: види та порядок розрахунку.

Потреба в капіталі — це виражена в грошовому еквіваленті потреба підприємства в грошових коштах і матеріальних засобах, необхідних для виконання поставлених цілей та забезпечення фінансової рівноваги.

Стабільну мінімальну потребу в капіталі доцільно покривати за рахунок власного капіталу, а тимчасову різницю між максимальною та мінімальною потребою — за рахунок коштів кредиторів.

Види потреби в капіталі:

  1. Для забезпечення видатків, які виникають у результаті інвестиційної діяльності п-ва- придбання ОЗ, придбинная НА, здійснення фінансових інвестицій.

  2. Для забезпечення видатків, які виникають у результаті операційної діяльності п-ва – фінансування виробничих запасів, з/п, сплата ПП

  3. Для забезпечення видатків, які виникають у результаті фінансової діяльності п-ва – сплата дивідендів, погашення позичок, повернення внесків власників.

Загальна потреба в капіталі розраховується як сума:

-капіталу, необхідного для фінансування основних засобів і нематеріальних активів (інвестиційна діяльність) та

-капіталу для фінансування оборотних активів (операційна діяльність).

Фінансування витрат не пов’язаних з основною діяльністю підприємства повинно здійснюватися заз залишковим принципом за рахунок чистого прибутку.

Визначення потреби в капіталі для фінансування придбання основних засобів і нематеріальних активів здійснюється шляхом:

1.Прогноз обсягів вироб та збуту продукції.

2.Визначення потреби у виробничих потужностях для забезпечення виробництва планових обсягів продукції.

3.Визначення форми використання ОЗ,НА

4.Розрахунок первісної вартості придбаних ОЗ і НА

5.Розрахунок потреби у фінансових ресурсах для фінансування придбаних активів.

Етапи розрахунку в капіталі для фінансування оборотних активів:

1.Визначення періоду, протягом якого кошти будуть «заморожені» в оборотних активах:

Тривалість виробництва, тривалість зберігання сировини матеріалів на складі; тривалість зберігання готової продукції на складі; строки оплати клієнтами відвантаженої продукції; строки оплати поставленої сировини.

2.Визначення середньоденних витрат на виробництво продукції:

Одноденні витрати сировини; одноденні витрати на персонал; Одноденні накладні витрати.

3.розрахунок потреби в капіталі для фінансування оборотних активів:

Кумулятивний метод(потреба в капіталі визначається множенням загальної тривалості відволікання коштів в оборотні активи протягом 1операційного циклу на середньоденні їх витрати.),елективний метод.(обчислення загальних витрат протягом операційного циклу які авансуються і «заморожуються» в окремих позиціях оборотних активів.).

90. Методи прогнозування фін. показників.

У науково-практичній літературі виокремлюють три основні групи методів прогнозування:

  • суб’єктивні (експертні) методи визначення прогнозних показників;

  • каузальне прогнозування;

  • методи екстраполяції.

До основних методологічних прийомів, що використовуються за суб’єктивного методу прогнозування, належать такі:

-індивідуальні опитування;-мозкова атака (brainstorming);-метод Дельфі;-розробка сценаріїв.

Найпростішим прийомом експертного прогнозування є індивідуальне опитування окремих експертів на предмет сильних і слаб­ких сторін підприємства, можливих резервів, існуючих тенденцій.

Мозкова атака (brainstorming) — це груповий метод вирішення складних проблем, в ході якого учасники групи експертів висувають якомога більше пропозицій щодо вирішення поставленої проблеми.

Метод Дельфі — це спосіб експертного прогнозування, який ґрунтується на зведенні, систематизації та оцінці думок групи експертів, на основі їх письмового опитування на предмет оцінки майбутніх кількісних та якісних показників розвитку підприємства.

Отримані внаслідок застосування методології Дельфі результати використовують при розробці прогнозних сценаріїв розвитку економічних процесів на підприємстві за альтернативних зовнішніх і внутрішніх параметрів впливу на фінансово-господарську діяльність.

Каузальний (причинний) метод прогнозування побудований на визначенні майбутніх планових показників на основі оцінки причинно-наслідкових зв’язків з іншими показниками.

Каузальне прогнозування може здійснюватися у двох основних формах:

1.детермінантний прогноз; 2.стохастичний прогноз.

Перша форма дозволяє з високим рівнем точності виконати прогнозні розрахунки у тому разі, якщо між показниками існує чіткий причинно-наслідковий (функціональний) зв’язок, за якого кожному значенню фактора (х) відповідає чітко визначене значення (у).\

Стохастичне прогнозування ґрунтується на регресійному аналізі, в процесі якого на основі побудови рівняння регресії досліджується ймовірнісна залежність середнього значення однієї величини від іншої.

Методи екстраполяції використовують за відносно стабільного розвитку підприємства або за наявності сезонних чи циклічних коливань з чітко вираженим трендом. Під трендом розуміють тривалу тенденцію зміни економічних показників в економічному прогнозуванні.

Можна виокремити три основні групи методів прогнозування за допомогою екстраполяції:

1) методи визначення середніх величин. Середні величини обчислюються здебільшого за алгоритмом середньої арифметичної простої чи середньої арифметичної зваженої.

2) екстраполяція тренду - продовження виявленої в процесі аналізу тенденції за межі побудованого на основі емпіричних даних ряду динаміки

3) експоненціальне згладжування є одним з методів короткострокового фінансового прогнозування, який базується на аналізі ряду динаміки

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]