Аналіз інвестиційного проекту.

Інвестиційний аналіз як наука є системою спеціальних знань про методи та прийоми дослідження процесів, вживані для обробки та оцінки економічної інформації про інвестиційну діяльність суб'єктів господарювання. Водночас, поняття інвестиційного аналізу може розглядатися як: метод пізнання економічних процесів та явищ; самостійна функція у системі інвестиційного менеджменту; процес аналітичної обробки інформації в ході обґрунтування та ухвалення інвестиційних рішень тощо. Інвестиційний аналіз або аналіз інвестиційного проекту - це, передусім, зіставлення витрат на здійснення інвестиційного проекту та вигод, які будуть отримані від його реалізації. Проте, оскільки вигоди від будь-якого проекту та витрати на його здійснення зазвичай багаточисельні і не завжди легко вираховуються, то і визначення прибутковості (вигідності) перетворюється на тривалий, багатоетапний і вельми трудомісткий процес, що охоплює всі стадії і фази інвестиційного проекту. Аналіз виконується на усіх етапах розробки проекту та, особливо, при техніко-економічному обґрунтуванні або зіставленні бізнес-плану проекту. Інвестиційний аналіз дозволяє системно оцінити вади і переваги проектів через встановлення логічних схем для: ? збирання та аналізу даних; ? визначення інвестиційних пріоритетів; ? розгляду альтернативних варіантів; ? аналізу існуючих проблем і врахування різних аспектів розробки та реалізації проектів до прийняття рішення про їх фінансування. Основними функціями аналізу інвестиційних проектів є: ? розробка впорядкованої структури підбору даних, яка б забезпечила ефективну координацію заходів при виконанні проекту; ? оптимізація процесу прийняття рішень на основі аналізу альтернативних варіантів, визначення черговості виконання заходів і вибору оптимальних для певного проекту технологій; ? чітке визначення організаційних, фінансових, технологічних, соціальних та екологічних проблем, що виникають на різних стадіях реалізації проекту; ? сприяння прийняттю компетентних рішень щодо доцільності використання ресурсів для реалізації проекту. Об'єктом такого аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств (організацій) як сукупність виробничих відносин, які розглядаються у контексті взаємозв'язку з техніко-організаційними, соціальними та іншими умовами інвестиційної діяльності. Суб'єкти інвестиційного аналізу - це користувачі інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства (організації).

Типи проектного фінансування

1) без регреса на позичальника; 2) з частковим регресом на позичальника; 3) з повним регресом на позичальника; 4) на консорційних засадах. Регрес — це право кредитора висувати фінансові вимоги до позичальника. Право регресу регламентує відносини між суб’єктами інвестиційного процесу.  Фінансування без регресу на позичальника застосовується дуже рідко. Банк бере на себе інвестиційні ризики тільки по достатньо високоефективних проектах та встановлює при цьому дуже високі відсоткові ставки. Укладанню кредитного договору передує велика аналітична робота щодо техніко-економічного обґрунтування проекту.  Фінансування з частковим регресом на позичальника зумовлює паритетний розподіл ризиків між учасниками проекту. Всі учасники беруть на себе відповідальність за ризики, які виникають у результаті їх діяльності: замовники — за виділення ділянки під будівництво, вчасне надання проектно-кошторисної документації, деяких видів обладнання та матеріалів; підрядники — за своєчасне введення об’єкта в експлуатацію з відповідною якістю та дотриманням кошторису; постачальники обладнання — за своєчасність, якість та комплектність поставок; кредитори — за вчасність надання фінансових ресурсів, дотримання платіжної та розрахункової дисципліни.Вартість такого типу фінансування відносно невелика, що можна пояснити його достатнім поширенням.  Фінансування з повним регресом на позичальника дозволяє оформити фінансування у найкоротші строки. Цей тип фінансування застосовується для проектів, які мають державне значення, здійснюються під гарантію уряду або за його підтримкою. До цих проектів належать проекти розвитку пріоритетних галузей, регіонів, виробничої та соціальної інфраструктури тощо. Сьогодні міжнародні фінансово-кредитні інституції віддають перевагу саме цьому виду фінансування. Фінансування на консорційних засадах здійснюється за схемою: “створюй — володій — експлуатуй”. Така схема припускає згоду між учасниками проекту щодо створення (будівництва) підприємства, його акціонування або корпоратизації та експлуатації власниками на пайових умовах.

Джерела інформації для складання бізнес-плану

- опубліковані наук. джерела (енциклопедії, довідники, статист. збірники) - ЗМІ - Статут підприємства, установчий договір - дані маркет. досліджень відділу збуту - схеми виробн. потоків - паспорт виробів - уклдені договори про постачання ресурсів - відомості про технологіч. обладнання - кошторис витрат на вир-во - організац. схема управління підпр. - план розстановки кадрів

Структура бізнес-плану інвестиційного проекту

1. Резюме: Повна назва, адреса підпр., засновники, статус, мета рпректу, його вартість, потреба в фінансах 2.аналіз галузі, де реалізов. проект: поточ. ситуація і тенденції розвитку в галузі, напрями і завдання діяльн. проекту 3. Характеристика продукції : види прод-ї, якісні характеристики, ліцензії, патенти 4. Аналіз ринку: потенц. споживачі прод-ї, конкуренти, розмір ринку і його зрост-ня, оціночна частка ринку 5. Розміщення об*єкту? повна адреса об*єкта 5. План-ня обсягів і структури вир-ва: загал. обсяги вир-ва, прогнозов. річні обсяги вир-ва, структура вир-ва, вплив на довкілля 6. Управління реалізацією інвестиційного проекту: власність і організац.-правова фрпма підпр., відомість про партенрів, власників підпр., керівний скалад, чисельність пресоналу 7. Забезпеченість вир-ва осн. ресурсами: наявність сировини і матеріалів постачальників, наявність енергетич. ресурсів, машин, облпаднання 8. Стратегія маркетингу: ціни на прод-ю, цінова політика, реклама, прогноз-ня збуту нової прод-ї