Модуль 3

1. Вологість і водний режим ґрунтів.

Водний режим грунту - це сукупність явищ надходження води в грунт, її переміщення, змін фізичного стану, втрати з грунту. Виділяють 14 типів водного режиму.

1.Мерзлотний водний режим властивий ґрунтам, які форму­ються в області багаторічної мерзлоти.

2.Водонасичений (водозастійний) режим характеризує болотні ґрунти атмосферного зволоження і деколи ґрунтового зволоження.

3. Періодично водонасичений (водозастійний) режим має місце у болотних ґрунтах ґрунтового зволоження.

4.Промивний режим властивий ґрунтам лісових зон тайги, во­логих субтропіків і тропічних лісів, помірних широколистяних лісів, де річна сума опадів перевищує річну випаровуваність.

5.Періодично промив­ний режим характерний для ґрунтів, які формуються при річній сумі опадів, що при­близно дорівнює річній випа­ровуваності.

6. Промивний сезонно-посушливий режим характерний для територій з контрастними сезонами

7.Непромивний режим властивий зонам, де середня річна нор­ма опадів менша від середньорічної випаровуваності (степ, посуш­лива савана).

8.Аридний (посушливий) – весь профіль ґрунту сухий протягом всьо­го року.

9.Випітний режим, як і непро­мивний або посушливий, має місце в ґрунтах аридного клімату, але в яких грунтові води близькі до поверхні.

10. Десуктивно-випітний режим. Капілярна кайма ґрунтових вод не ви­ ходить на поверхню, і випаровується вода не фізично, а через рослини.

11.Затоплюваний режим характерний для грунтів, які періо­дично затоплюються водами рік, схилів, дощовими або інтими во­дами (заплави річок).

12.Амфібіальний режим - у постійно затоплюваних маршах і плавнях дельт річок.

13.Іригаційний характерний для штучно зрошуваних ґрунтів.

14.Осушувальний характерний для осушених болотних і заболочених ґрунтів.

Вологістю ґрунту називають кількість води, яка міститься на даний час в визначеному горизонті ґрунту. Вологість ґрунту під впливом метеорологічних умов, поливів, взаємодії з атмосферою, твердою частиною ґрунту, рослинами і ґрунтовими організмами постійно змінюється з часом.

2. Чинники формування ґрунтової вологи.

Основне джерело грунтової вологи - атмосферні опади, кількість і розподіл яких у часі залежать від клімату даної місцевості і метеорологічних умов окремих років. У ґрунт надходить менше вологи, ніж випадає її у вигляді опадів, так як значна частина затримується рослинністю, особливо кронами дерев. Другим джерелом надходження вологи в ґрунт є конденсація атмосферної вологи на поверхні грунту і в її верхніх горизонтах (10-15 мм). Туман може надавати значно більший внесок в суму опадів (до 2 мм / добу), хоча і є більш рідкісним явищем. Практичне ж значення туману проявляється переважно в прибережних районах, де в нічний час над поверхнею ґрунту збираються значні маси вологого повітря.

Вологістю ґрунту називають кількість води, яка міститься на даний час в визначеному горизонті ґрунту. Вологість ґрунту під впливом метеорологічних умов, поливів, взаємодії з атмосферою, твердою частиною ґрунту, рослинами і ґрунтовими організмами постійно змінюється з часом.

Ґрунтова волога залежно від характеру зв’язку між молекулами води, твердою та газоподібною фазою ґрунту характеризується різною рухливістю і неоднаковими властивостями.

За фізичним станом розрізняють: тверду, рідку та пароподібну; за характером зв’язку з твердою фазою ґрунту та ступенем рухливості – 6 форм: хімічно зв’язану, тверду, пароподібну, фізично міцно зв’язану та пухко зв’язану, вільну.