49. Особливості вживання іменникових форм у ділових текстах.

Іменники, що позначають назви посад, професій, звань тощо можуть утворювати паралельні форми чоловічого і жіночого роду. Проте в офіційно-діловому стилі на позначення осіб використовуються переважно іменники чоловічого роду, незалежно від статі особи, і лише в тому випадку, коли вказівка на стать є бажаною, вживаються іменники жіночого роду. Напр.: професор ковалівська, але виступ відомої співачки.

Слід також правильно визначати рід іменників, так, наприклад, в українській мові слова біль, сибір, накип, насип, дріб, кір, тюль, рукопис, живопис, запис, підпис, шампунь, дніпро належать до чоловічого роду , а путь –до жіночого. Незмінні іменники іншомовного походження, що є назвами неістот, майже всі належать до чоловічого роду: поні, колібрі, шимпанзе. Рід незмінних власних назв визначають за родовою назвою: капрі(острів), поті(місто), абревіатур – за стрижневим словом: ват (відкрите акціонерне товариство).

При творенні родового відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни потрібно пам’ятати, що відмінкове закінчення цих слів залежить від їхнього значення. Напр.: терміна( слово), терміну(строк). Іменники чоловічого роду в давальному відмінку однини можуть мати паралельні закінчення –ові, -еві, -єві, -у, -ю. Тому з метою уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід чергувати ці закінчення.

Інколи відмінкові закінчення давального і родового відмінків можуть збігатися. Тому в тих випадках, коли є небезпека нерозрізнення цих відмінків, для давального відмінка обов’язковим є закінчення – -ові, -еві, -єві.

50. Прикметник в офіційно-діловому стилі. Ступені порівняння прикметників.

Ступені порівняння прикметників Розрізняються два ступені порівняння: вищий і найвищий. Вищий ступінь показує, що в одному предметі ознака проявляється більшою (або меншою) мірою, ніж в іншому: сьогодні погода холодніша, ніж учора.

Найвищий ступінь показує, що в якомусь предметі ознака виявляється найбільшою (або найменшою) мірою порівняно з іншими предметами:.Кожен зі ступенів має дві форми: просту й складену. Проста форма вищого ступеня порівняння утворюється від основи прикметника за допомогою суфіксів -іш-, -ш-. У деяких прикметників при таких змінах можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек-. При додаванні суфікса -ш- у складі прикметників можуть виникати звукові сполуки (результат чергування), які на письмі позначаються літерами жч і щ. У вищому ступені прикметників г, ж, з перед суфіксом -ш- змінюються на -жч-, а с + -ш- — на -щ-. Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най-. Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-. Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється за допомогою приєднання слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника.

51. Правила передачі цифрової інформації. Узгодження іменника з числівником.

Числівник - це частина мови, яка означає абстрактно-математичну кількість або точно визначену кількість предметів при лічбі . В усіх стилях сучасної української літературної мови числівники вживаються по-різному. На письмі кількісні числівники, як правило, записуються цифрами. У ділових паперах доводиться мати справу зі значною кількістю числових назв. Вони вимагають спеціального оформлення.

При складанні документів слід враховувати такі правила запису цифрової інформації: 1. Прості кількісні числівники, які називають однозначне число (без вказівки на одиниці виміру), записується словом, а не цифрою. 2. Простий числівник на позначення часових меж записується словом. 4. Складні й складені числівники записуються цифрами, крім таких випадків, коли ними починається речення. 5. Цілі числа, які виражаються кількома знаками, і оформлюються за допомогою пропусків. Місце пропусків залежить від системи обчислення. 6. Порядковий числівник, що передається арабськими цифрами, вводиться в текст з відмінковими закінченнями. 7. При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться лише один раз.8. Деякі порядкові числівники для розрізнення серед інших позначень пишуться в документах римськими цифрами, але вже без відмінкових закінчень. 9. Складні слова, перша частина яких - цифрове позначення, можуть писатися в документації комбіновано: 40-процентний - 40%, 10. Грошова сума записується спочатку цифрами, а в дужках - словами, наприклад: в розмірі 11. Навчальні й фінансові роки мають такий зразок запису: Запис дати в документах має такий зразок: 01.09.2000, 1 вересня 2000 року, перше вересня двохтисячного року).13. У діловому стилі приблизна кількість відтворюється дуже обмеженою кількістю зворотів: понад, до, над, більше, менше.14. Широко вживаються дробові числівники, але в усному мовленні вони мають таку відтворюваність: а) якщо ціла величина або чисельник позначається числами два, три, чотири, то ціла величина і знаменник матимуть закінчення -і б) якщо ціла величина або чисельник позначаються іншими числами, то ціла величина і знаменник матимуть закінчення — их: 15. Збірні числівники поєднуються: а) з іменниками чоловічого роду: четверо студентів, п 'ятеро громадян; б) з особовими займенниками ми, ви, вони: їх було восьмеро, нас було двоє. в) з множинними іменниками: двоє дверей, троє окулярів. Не сполучаються із збірними числівниками іменники на позначення високих та офіційних посад: сполучення на зразок п'ятеро президентів, троє професорів вважаються усно-розмовними.

У ділових паперах числівники керують певними формами відмінків іменників, з якими сполучаються або узгоджуються з ними.1. Числівник один узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку.2. Числівник два має дві форми роду 3. Після числівників два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі називного відмінка множини. Проте іменники, які в однині та множині мають різні основи поєднуються з числівником два у формі родового відмінка однини: два громадянина, два селянина, два друга.4. Після числівника п 'ять і наступних, іменники вживаються у формі родового відмінка множини.5. При числівниках тисяча, мільйон, нуль іменники вживаються у формі родового відмінка множини.6. З неозначено-кількісними та збірними числівниками іменники вживаються у формі родового відмінка множини.7. Після дробових числівників іменники вживаються у формі родового відмінка однини.8. Числівники півтора, півтори сполучаються з іменниками у формі родового відмінка однини а числівник півтораста - у родовому відмінку множини .9. Порядкові числівники узгоджуються з іменниками у роді, числі й відмінку .10. У сполученнях, що позначають дату, типу Восьме березня, Перше травня, відмінюється тільки перша частина: до Восьмого березня, присвячене Першому травня.11. При поєднанні дати зі словом свято, день числівник і назва місяця вживаються в родовому відмінку.