- •Зміст, предмет і мета аналізу банківської д-сті. Об’єкти і суб’єкти. Основні принципи абд.
- •4.Організація аналітичної роботи в банку. Осн. Етапи проведення аналізу д-сті банку та їх х-ка
- •5. Інформаційне забезпечення аналізу б-ої діяльності.
- •6. Поняття банківських ресурсів та їх класифікація.
- •7. Суть і функції власного капіталу банку. Мета, завдання та інф. Забезпечення аналізу власного капіталу.
- •8Аналіз структури влас. Капіт., оцінка його вартос. Та ефектив. Викор. Коефіцієнт. Аналіз власного капіталу.
- •9. Поняття регулятив. Капіталу і методика його розрахун. Аналіз дотрим. Банком нормативів капіталу. Аналіз процесу капіталізації банків.
- •10. Аналіз порядку формування статутного капіталу банку
- •11.Аналіз регулятивного капіталу, спеціальних фондів, резервів та нерозподіленого прибутку банку(ше див 9)
- •12. Аналіз субординованого капіталу.
- •13. Аналіз структури, витратності та ефективності використання зобов’язань
- •14. Аналіз структури депозитних операцій банку. Оцінка стабільності депозитів.
- •15. Аналіз використання міжбанківського кредиту у формуванні ресурсів банку, їх роль у регулюванні рівня ліквідності банку.
- •17. Зміст, завдання, інформаційні джерела та напрями аналізу активів банку.
- •18. Аналіз активів за допомогою системи коефіцієнтів.
- •19. Аналіз структури, масштабів і динаміки кредитної діяльності банку.
- •20. Аналіз руху кредитів. Аналіз погашення наданих кредитів.
- •21. Аналіз дотримання банком нормативів кредитного ризику.
- •22. Аналіз якості кредитного портфеля з погладу ризику та захищеності від можливих втрат.
- •23. Аналіз дохідності та ефективності кредитних операцій.
- •24. Аналіз операцій банку з цінними паперами
- •25. Вимоги щодо прямих інвестицій, які здійснюються банком: аналіз дотримання банком нормативів інвестування.
- •26. Методика формування резерву під знецінення цп та аналіз його достатності.
- •27. Аналіз дохідності операцій із цінними паперами
- •28. Аналіз масштабів, динаміки та структури валютних операцій
- •29. Аналіз валютної позиції та дотримання банком лімітів валютної позиції.
- •30. Аналіз кореспондентської мережі банку
- •31. Особливості аналізу обмінних операцій
- •32. Аналіз дохідності та ефективності валютних операцій банку.
- •33. Аналіз стану та руху основних засобів та нематеріальних активів.
- •35. Аналіз лізингових операцій банку.
- •37. Аналіз форфейтингових операцій банку.
- •38. Аналіз розрахунково-касового обслуговування клієнтів
- •39. Аналіз операцій з банківськими платіжними картками
- •40. Аналіз нетрадиційних банківських послуг
- •41. Аналіз обсягів, динаміки, структури та стабільності доходів.
- •42. Аналіз відносних показників дохідності.
- •43. Визнвчення впливу факторів на зміну суми доходів.
- •44. Аналіз обсягів, динаміки, структури витрат.
- •45. Аналіз відносних показників по витратах.
- •49. Аналіз розподілу прибутку
- •50. Показники прибутковості та рентабельності діяльності банку.
- •51. Декомпозиційний аналіз показників прибутковості.
- •52. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
- •53. Аналіз прибутковості окремих банківських продуктів, клієнтів, ринків
- •54. Значення, мета і завдання та інформаційне забезпечення аналізу ліквідності банку. Ліквідність «запас» і ліквідність «потік»
- •55. Система показників ліквідності. Аналіз дотримання банком нормативів ліквідності.
- •56. Фактори впливу на стан ліквідності банку: сезонні, циклічні, структурні та ін.
- •59. Методи оцінки потреби банку в ліквідних коштах: методи фондового пулу, структурування фондів, аналіз показників ліквідності.
- •60. Аналіз розриву ліквідності.
- •61. Види банківських ризиків та методи їх оцінки
- •62. Підходи нбу до оцінювання ризиків. Система оцінки ризиків та стрес-тестування.
- •63. Аналіз і управління кредитним ризиком
- •64. Аналіз і управління валютним ризиком.
- •65. Аналіз і управління інвестиційним ризиком.
- •66. Аналіз і управління ринковим ризиком.
- •67. Аналіз і управління процентним ризиком.
- •68. Аналіз і управління операційним ризиком.
- •69. Аналіз загального розміру банківських ризиків.
- •70. Аналіз ділової активності та ек-го потенціалу банку.
- •71. Аналіз ділової активності методом співставлення та взаємозв’язки між джерелами інвестування і напрямами вкладень в активи.
- •72. Аналіз фінансової стійкості і надійності банку. Аналіз показників фін-ї рівноваги (стійкості) банку
- •73. Поняття надійності банку, реальна та теоретична надійність банку. Показники оцінки надійності банку.
- •74. Суть і різновиди рейтингових оцінок діяльності банку.
- •75. Аналіз фінансового стану банку на основі camels.
- •76. Відкриті рейтингові системи оцінювання діяльності банку.
61. Види банківських ризиків та методи їх оцінки
Банківська діяльність за своєю природою пов’язана з ризиками, що викликаються різними обставинами, правильне оцінювання й управління ними дає змогу уникнути або значно зменшити неминучі втрати, які виникають у банківській діяльності.
Ризик означає невизначеність, пов’язану з настанням будь-якої події або її наслідками. Невизначеність — це результат неочікуваних змін. Для банку взагалі невизначеність — це результат неочікуваних змін процентної ставки, потоків депозитів, платоспроможності позичальників, валютних курсів тощо. Відсутність точної інформації або прогнозу про них породжує різні ризики (процентний, валютний, ризик ліквідності, кредитний). Отже, ризик — це результат невизначеності майбутнього.
Хоч очікувані зміни не піддаються безпосередньому спостереженню, їх можна виміряти за допомогою статистичних досліджень, використовуючи таку формулу:Дійсна зміна = Очікувана зміна + Непередбачувана зміна.
Ризик фінансового інструменту, чи це актив, чи пасив, можна оцінити двома способами:
1) як окремий ризик, коли актив або пасив розглядаються окремо від інших активів чи пасивів;
2) як ризик портфеля активів чи пасивів, коли актив або пасив розглядаються як складова сукупності вимог чи зобов’язань, що входять до портфеля.
Імовірність будь-якої події визначається можливістю того, що ця подія здійсниться. З погляду ризику оцінюється розділ імовірності, наприклад, ставок дохідності за цінними паперами, що інвестуються. При цьому розглядаються три стани економіки (бум, нормальний стан і спад), кожному з яких відповідає своя ставка дохідності і своя імовірність початку цього стану. За цими даними розраховується очікувана ставка дохідності за формулою:
де Рi — імовірність і-го стану; K i — ставка дохідності в і-му стані.
Простіше за все аналізувати ризик, якщо поділити його на дві категорії — рівень ризику і рівень часу. Рівень ризику можна визначити порівнянням ризикованості тих або інших інвестицій.
Ризик дуже часто називають зростаючою функцією часу. Якщо ресурси розміщуються на тривалий строк, кредитор повинен одержати винагороду за те, що взяв на себе ризик часу.
Серед різноманіття ризиків можна виділити такі: ризик репутації; зловживання;ринковий;операційний;правовий;валютний;інвестиційний;платоспроможності/банкрутства; ризик незбалансованої ліквідності; політичний; кредитний; ризик процентної ставки; інші.
Основними заведено вважати й оцінювати кредитний, валютний, інвестиційний, процентний ризик та ризик ліквідності. Контроль за банківськими ризиками, їх аналіз та управління ними являє собою один із найважливіших факторів, що визначають прибутковість банку на перспективу.
62. Підходи нбу до оцінювання ризиків. Система оцінки ризиків та стрес-тестування.
Основні підходи до оцінки ризиків це дотримання вимог НБУ представлене лише двома документами, зокрема:
Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України;
Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків». Інший підхід це нагляд.Визначають, як певні існуючі або потенційні проблеми, на які наражається банк або банківська система, впливають на характер і рівень ризиків у цьому банку.
Система оцінки ризиків надає можливість в послідовний спосіб вимірювати ризики і визначати, яких наглядових процедур необхідно вжити. Для шести категорій ризику - кредитного ризику, ризику ліквідності, ризику зміни процентної ставки, ринкового ризику, валютного ризику та операційно-технологічного ризику - наглядовці оцінюють кількість ризику, якість управління ризиком, сукупний ризик і напрям ризику. Згідно із системою оцінки ризиків існує чотири основних компоненти визначення параметрів ризику банку:
-кількість ризику, тобто рівень або обсяг ризику, на який наражається банк, характеризується як незначна, помірна або значна;
-якість управління ризиком, тобто наскільки добре здійснюється виявлення, вимірювання, контроль і моніторинг ризиків; характеризується як висока, така, що потребує вдосконалення, або низька;
-сукупний ризик, тобто узагальнений висновок, який відображає рівень занепокоєння органів нагляду, зважаючи як на кількість ризику, так і на якість управління ризиком, з урахуванням відносного значення кожного з цих аспектів. Сукупний ризик оцінюється як високий, помірний або низький за кожною з дев'яти категорій ризику.
-напрям ризику, тобто ймовірна зміна сукупного рівня ризику протягом наступних 12 місяців. Характеризується як такий, що зростає, стабільний або такий, що зменшується.
Стрес-тестування - це метод кількісної оцінки ризику, який полягає у визначенні величини неузгодженої позиції, яка наражає банк на ризик, та у визначенні шокової величини зміни зовнішнього фактора - валютного курсу, процентної ставки тощо. Поєднання цих величин дає уявлення про те, яку суму збитків чи доходів отримає банк, якщо події розвиватимуться за закладеними припущеннями. За допомогою стрес-тестування визначаються особливо вразливі місця окремих сфер діяльності банків.
Метою проведення стрес-тестування є оцінка ризиків та визначення спроможності протистояти потрясінням на фінансовому ринку.
За допомогою стрес-тестування банк може визначити розмір збитків у цілому та за окремими видами активів у разі виникнення екстремальних подій, а також свої потенційні можливості покривати ці збитки, оцінити стан власного капіталу та визначити якість власних методик щодо управління ризиками.