25. Вимоги щодо прямих інвестицій, які здійснюються банком: аналіз дотримання банком нормативів інвестування.

З метою забезпечення контролю за інвестиційною діяльністюбанків, а саме за прямими інвестиціями, Національний банк установлюєнормативи інвестування.

Прямі інвестиції банків — це внесення банками власних коштів абомайна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпортивніправа (акції, пайові свідоцтва), емітовані такою юридичною особою.

Банки мають право здійснювати прямі інвестиції (за рахунок влас-них коштів і від власного імені) лише на підставі письмового дозволуНаціонального банку, що надається згідно з правилами, установленимивідповідними нормативно-правовими актами Національного банку.

Банки мають право здійснити інвестицію без письмового дозво-лу Національного банку, якщо:

інвестиція в будь-яку юридичну особу становить не більше ніж 5відсотків регулятивного капіталу банку;

юридична особа, в яку здійснюється інвестиція, веде виключно дія-льність з надання фінансових послуг;

регулятивний капітал банку повністю відповідає вимогам, установ-леним цією Інструкцією, та вимогам для інвестицій, установленим но-рмативно-правовими актами Національного банку.

Банку забороняється інвестувати кошти в підприємство, установу,статутом яких передбачено повну відповідальність його власників.

З метою обмеження інвестиційного ризику, пов'язаного із здій-сненням інвестиційної діяльності та можливою втратою капіталу інвес-тора, Національний банк установив такі нормативи інвестування: нор-матив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) 15%,норматив загальної суми інвестування (Н12)60%.

26. Методика формування резерву під знецінення цп та аналіз його достатності.

Мета аналізу — визначити ступінь покриття ризиків за операціями банку з цінними па­перами. Завдання — визначити достатність резерву покриття ризиків.

Вивчення достатності резерву під знецінення цінних паперів, процента списань дає змогу визначити можливі ризики та фактич­ні втрати банку за операціями з цінними паперами й накреслити шляхи їх зниження.

Значущість операцій з цінними паперами в діяльності банку характеризується такими показниками:

  розмір операцій з цінними паперами на 1 грн:

а) капіталу банку;

б) статутного капіталу;

  питома вага операцій з цінними паперами в загальній сумі активів банку.

Залежно від джерел покриття резерви поділяють на: -спеціальні;-загальні. Спеціальні резерви створюються для відшкодування можливих збитків за кредитами, дебіторською заборгованістю банків та іншими активами. Загальні резерви є необхідним доповненням до спеціальних. Загальні резерви формуються за рішенням загальних зборів банку на різні види ризику за рахунок прибутку комерційних банків, який залишився після сплати дивідендів, а спеціальні резерви - відносяться на витрати комерційних банків. Загальні резерви збільшують розмір власних коштів комерційних банків, а спеціальні - зменшують. Створення загального резерву - це перерозподіл статейкапіталу. Загальні резерви створюються для відшкодування можливого непередбаченого ризику. Це дуже суттєво, оскільки обсяг капіталу може не зменшуватися в разі сформованого загального резерву в сумі, яка достатня для покриття збитків. Враховуючи цю обставину, керівництво банку та збори акціонерів повинні обрати правильну стратегію щодо напрямів розподілу прибутку. Формуючи спеціальні та загальні резерви, банк не лише застраховує свою діяльність від ризику втрат, а й забезпечує успішне вирішення проблемних питань банківського менеджменту в майбутньому. З огляду на якість активів обсяги сформованих резервів (насамперед, спеціальних) відіграють роль індикатора якості банківських кредитних портфелів, портфелів цінних паперів, дебіторської заборгованості.

Створення резервів - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку із урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризикованості його операцій.

Спеціальні резерви створюються за всіма видами активів у необхідних сумах. Види спеціальних резервів:

- під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком; - під заборгованість інших банків;

- під дебіторську заборгованість за операціями банку;

- під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам;

- під дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами банку;

- під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж;

- під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції;