Ж.4. Приклади відповідей на відкриті тестові питання з дисципліни «Охорона праці в галузі» Приклад 1

Питання. Поясніть, у чому полягає соціально-економічне значення охорони праці. Назвіть основні принципи державної політики в галузі охорони праці в Україні. Права працівника на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи на підприємстві.

Відповідь.

Соціально-економічне значення охорони праці полягає у наступному:

• основний обов'язок керівника підприємства — створення такої організації виробництва, за якої досягатиметься найбільший прибуток. Але кожний нещасний випадок на виробництві означатиме для підприємства серйозну моральну й економічну втрату, тому керівник підприємства прагне вжити заходи щодо профілактики нещасних випадків на виробництві;

• кожне підприємство прагне забезпечити високу якість продукції або послуг, їх конкурентоздатність. Закон захищає споживача від недоброякісної продукції, а якість праці і якість продукції прямо залежать від якості умов праці, від санітарно-гігієнічного та ергономічного комфорту на виробничому місці;

• створення безпечних і здорових умов праці сприяє підвищенню продуктивності праці та зниженню собівартості продукції. Підвищення продуктивності відбувається за рахунок регулярного виходу на роботу, зниження стомлюваності працюючих протягом робочого часу, його раціонального використання. Собівартість продукції знижується при зменшенні витрат на компенсацію втрат робочого часу в зв'язку з тимчасовою або стійкою непрацездатністю, а також при зниженні витрат на оплату пільг за роботу в несприятливих умовах.

Ми розглянули економічне значення охорони праці. Соціальне значення полягає у тому, що від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань помирають, або стають інвалідами люди працездатного віку, ті, результат праці яких наповнює державну казну та дозволяє виплачувати пенсії людям похилого віку та допомоги матерям з дітьми. Чим більше в державі здорових працездатних людей, тім богаче держава і в ній краще жити.

Основні принципи державної політики в галузі охорони праці в Україні описані в статті 4 Закону України «Про охорону праці»:

• пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

• підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

• комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

• соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

• встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

• адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

• використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

• інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

• забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

• використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Розглянемо права працівника на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи на підприємстві.

До початку роботи власник зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які ще не усунуті, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, робота машин, механізмів, устаткування, стан засобів колективного та індивідуального захисту, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не дотримується законодавства про охорону праці, умов колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше від тримісячного заробітку.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи; якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я, його або людей, які його оточують. За період простою з цієї причини за працівником зберігається середній заробіток.