3. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

Підготовчий етап.

Основне завдання викладача на даному етапі заключається у поясненні студентам значення вивчення даної теми заняття для подальшого розуміння мікробіології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим слід пояснити, що проблема менінгіту на сьогодні є надзвичайно актуальною. В середньому в нашій державі захворюваність на менінгіт складає 13 випадків на 100 000 населення. Менінгококова інфекція належить до широко розповсюджених захворювань. За даними ВООЗ в наш час вона реєструється більш ніж в 150 країнах, особливо в зоні так званого поясу менінгіту, куди входять 15 країн Екваторіальної Африки з населенням більш ніж 35 млн. людей.

Разом з тим, захворюваність на гонорею являється не менш важливою медико-соціальною проблемою, що зумовлено широким розповсюдженням гонореї, серйозними ускладненнями та не завжди ефективним лікуванням. В Україні рівень числа хворих на гонорею, які реєструються зросла з 105,6 осіб на 100 тис населення в 1990р. до 139,0 осіб в 2000 р. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

1. . Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Викладач демонструє поживні середовища, які використовуються для культивування представників родини Neisseria, звертаючи увагу студентів на виражену вибагливість даних мікроорганізмів до поживних середовищ. Викладач акцентує увагу студентів на тому, що живильні середовища для культивування збудників гонореї та менінгіту повинні бути свіжо приготовленими, вологими, кількість агару не повинна перевищувати 2%. З метою вивчення студентами морфологічних та тинкторіальних властивостей гонококів та менінгококів, їм демонструють препарати менінгококів в спинномозковій рідині, зафарбованих за методом Грама та гонококів в матеріалі з уретри, зафарбованих метиленовим синім.

2. Студенти записують у протокол фактори патогенності менінгококів та гонококів, диференційні ознаки нейсерій за культуральними та біохімічними властивостями, диференціацію гонокока від інших нейсерій. Крім того, студенти складають та заносять у протокол схему мікробіологічної діагностики менінгококового захворювання.

3. Студенти записують назву практичного завдання та замальовують схему його виконання. Далі здійснюють бактеріоскопічну діагностику епідемічного цереброспінального менінгіту студенти. Під час мікроскопії звертають увагу на грам негативні або голубі (в залежності від способу фарбування ) бобовидні коки.

4. Студенти знайомляться з препаратами, що використовуються для профілактики захворювань, спричинених менінгококами та гонококами та вносять їх до протоколу: вакцина гонококова, полісахаридна менінгококова вакцина “Менінгіт А+С”.