Гонади (статеві залози)

Чоловіча статева залоза - яєчко - парна, лежить у калитці (мошонці), має два кінці (верхній і нижній), два краї (передній і задній). До заднього краю прилягає придаток яєчка (над'яєчко). Яєчко покрите щільною спо­лучнотканинною оболонкою, від якої досередини органа радіально відхо­дять перегородки, які поділяють його на 100-300 часточок. У кожній час­точці розташовані по 1-2 покручених сім'яних канальці довжиною 50-80 см, вистелених сперматогенним епітелієм, у стінках яких із первинних зародкових клітин формуються сперматозоїди (здійснюється сперматоге­нез). Між клітинами сперматогенного епітелію знаходяться підтримувальні клітини Сертолі (первинні зародкові клітини). Придаток яєчка яв­ляє собою систему канальців, що заповнені зрілими сперматозоїдами, які надходять у над'яєчну протоку, що переходить у сім'явиносну протоку. Між сім'яними канальцями розташовуються скупчення інтерстиціальних ендокриноцитів (клітин Лейдига), що продукують і виділяють у кров тес­тостерон.

Жіноча статева залоза - яєчник - парний орган, що подібно до яєчка в чо­ловіків виконує дві функції: зовнішньосекреторну (утворення яйцеклітин) і внутрішньосекреторну (вироблення гормонів). У яєчнику розрізняють два кінці: верхній (трубний), повернений до маткової труби, і нижній (матко­вий), з'єднаний із маткою за допомогою власної зв'язки яєчника. Яєчник покритий одношаровим кубічним (зародковим) епітелієм, під яким лежить сполучнотканинна оболонка. Досередини від неї розташована кіркова речо­вина, що складається зі сполучної тканини, в якій знаходяться численні фолікули: первинні (ті, що ростуть і дозрівають) та атретичні (ті, що підда­ються зворотному розвитку), а також жовті тіла. Первинні фолікули, що містять яйцеклітину, ростуть. У них інтенсивно розвиваються клітини фолікулярного епітелію, які виробляють жіночі статеві гормони. Після дозрівання фолікула яйцеклітина виходить у черевну порожнину (ову­ляція), а на його місці утворюється жовте тіло. Мозкова речовина яєчника утворена сполучною тканиною, у якій проходять судини і нерви.

Статеві гормони

За характером свого впливу статеві гормони належать до метаболічних гормонів досить широкого спектру дії, які впливають на клітини різних органів та систем, а деякі з них (особливо в період статевого дозрівання) проявляють і морфогенетичну дію. Для більшості з них можна виділити органи-мішені або тканини-мішені. Це органи, що відповідають за продов­ження виду.

За своєю будовою статеві гормони належать до двох класів сполук -стероїдів і пептидів. Більшість гормонів - стероїди, які здатні проникати всередину клітини.

У яєчниках і яєчках утворюються однотипні гормони. У зв'язку із подібною будовою і метаболізмом стероїдні гормони одного типу можуть перетво­рюватися в інший. Цей процес відбувається не тільки у статевих залозах, але й у печінці, жировій і нервовій тканинах. Назва "чоловічі" і "жіночі" оз­начає лише те, що в особи відповідної статі одних гормонів виробляється більше, інших менше, ніж в осіб іншої статі. Свій же вплив вони проявля­ють в осіб обох статей.

Андрогени - стероїдні статеві гормони. Впливають на розвиток як пер­винних статевих ознак (активація статевих залоз, передміхурової залози, ріст калитки тощо - маскулінізивна дія), так і вторинних статевих ознак (ріст, маса, оволосіння тіла тощо). Виділяються постійно, проте мають до­бові і сезонні коливання.

Найбільш активним андрогеном є тестостерон, що утворюється у клітинах Лейдига із середньою швидкістю 7 мг/добу. Характерною озна­кою яєчок є наявність у них гематотестикулярного бар 'еру (його утворю­ють тісні зв'язки між клітинами Сертолі, що прилягають до базальної мембрани). Функціональне призначення його таке ж, як і гематоенцефалічного бар'єру - запобігати надходженню багатьох великих молекул з інтерстиціальної тканини до порожнини канальця, що могло б істотно по­рушити функцію цієї залози. Синтез тестостерону клітинами Лейдига сти­мулюється за допомогою гіпофізарного ЛГ через систему цАМФ.

У клітинах Сертолі утворюється невелика кількість 5-а-дигідро-тестостерону. Стимулятором цих клітин є ФСГ гіпофіза. Під його впли­вом з андрогенів у результаті ароматизації можуть синтезуватися й естро­гени.

Естрогени, які утворюються у яєчках, служать переважно для інгібування продукції андрогенів. Однак основна кількість естрогенів, що циркулюють у крові чоловіків, утворюється не в яєчках. Вони синтезують­ся з андрогенів в інших тканинах і найбільш активно - у жировій та нер­вовій.

Ще одним продуктом секреції яєчок є простагландини. Вони вплива­ють на рух непосмугованом'язових клітин стінок статевих органів як чо­ловіків, так і жінок. Крім того, простагландини стимулюють синтез та виділення ФСГ і ЛГ.

Естрогени - жіночі статеві гормони. Як і андрогени, вони впливають на розвиток первинних і вторинних статевих ознак. Основним естрогеном, що секретує яєчник, є естрадіол. Він перебуває у рівновазі з іншим похідним - естроном, який у печінці і плаценті перетворюється в естріол.

Жовте тіло продукує прогестерон, основна дія якого - збереження вагітності, що проявляється у дії гормону на матку (розростання ендометрію, ріст кровоносних судин, зниження збудливості міометрію тощо), грудні залози (розвиток альвеол залози, виділення молока).

Метаболічне руйнування естрогенів і прогестерону відбувається у печінці, після чого метаболіти виводяться з організму через нирки. Водно­час із естрогенами в яєчниках (як і в надниркових залозах) утворюється деяка кількість андрогенів, які забезпечують анаболічний ефект, що яскра­во проявляється під час синтезу м'язових білків. В організмі здорової до­рослої жінки тестостерон секретується у кров переважно з надниркових залоз (близько 1,2 мг/добу), тоді як з яєчників надходить близько 0,2-0,4 мг/добу.

Стимулятором утворення естрогенів є ЛГ гіпофіза. Розвиток фолікулів з одночасним дозріванням у них яйцеклітини й утворенням прогестерону відбувається під впливом ФСГ.