- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна структура лекції .
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •1. Структурно-функціональна організація ендокринної системи.
- •Відмінності гуморальної регуляції від нервової такі:
- •2. Основні механізми дії гормонів. Регуляція секреції гормонів. Поняття про гормони
- •Взаємодія гормонів
- •Механізм дії гормонів
- •3. Механізм взаємодії ендокринних залоз. Гіпотоламо-гіпофізарна система. Роль ліберинів і статинів. Регулювання гормональної активності
- •Характеристика факторів гуморальної регуляції
- •Методи дослідження ендокринних функцій
- •Ендокринні залози, їхні гормони та значення.
- •Гормони передньої частки гіпофіза
- •Гормони проміжної частки гіпофіза
- •Гормони задньої частки гіпофіза
- •Надниркові залози
- •Гормони кори надниркових залоз
- •Глюкокортикоїди
- •Мінералокортикоїди
- •Статеві гормони
- •Гормони мозкової речовини надниркових залоз
- •Пептиди
- •5. Щитоподібна залоза, її гормони та вплив на обмін речовин.
- •Гормони щитоподібної залози
- •Йодовані гормони.
- •Нейодовані гормони.
- •6. Прищитоподібні залози, їхні гормони та функції.
- •Механізми зниження рівня кальцію у крові реалізуються так.
- •7. Ендокринна функція підшлункової залози.
- •Гормони підшлункової залози
- •Інсулін
- •Глюкагон.
- •Соматостатин.
- •Тимус (загруднинна залоза)
- •Гормони загруднинної залози
- •Гонади (статеві залози)
- •Статеві гормони
- •8. Поняття про стрес. Роль гормонів надниркових залоз під час стресу.
- •А. Тести для самоконтролю:
- •3. Проміжна частка гіпофіза виділяє такий гормон :
- •4. Недостатність антидіуретичного гормону( вазопресину) може призвести до :
- •6. Щитоподібна залоза виділяє такі гормони :
- •Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю:
- •VI. Матеріали активізації студентів.
- •Viіі. Матеріали для самопідготовки студентів.
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Нейодовані гормони.
Гормон тирокальцитонін (кальцитонін) синтезується С-клітинами щитоподібної залози і бере участь у регуляції обміну кальцію в організмі. У разі підвищення концентрації кальцію у крові секреція кальцитоніну зростає, унаслідок чого в кістках також підвищується вміст кальцію. Тобто цей гормон сприяє мінералізації кісток, знижує рівень кальцію у крові, що забезпечує його накопичення в організмі, і є антагоністом паратгормону прищитоподібних залоз.
Основним стимулятором секреції кальцитоніну є високий рівень кальцію у крові. Іншим фізіологічним стимулом для секреції кальцитоніну є вживання їжі і пов'язане з цим підвищення вмісту в крові гормонів травного тракту, що стимулюють С-клітини. У результаті підвищеного виділення кальцитоніну після вживання їжі кальцій швидко відкладається у кістках.
Одночасно кальцитонін гальмує процес травлення, сповільнюючи евакуювання химусу із шлунка і секрецію шлункового та підшлункового соків. Завдяки цьому всмоктування кальцію відбувається більш рівномірно і після вживання їжі не виникає різкого збільшення його концентрації у крові.
Вміст кальцитоніну в крові зростає у період посилення процесів регенерації після перелому кістки, під час вагітності та в матерів, які годують груддю.
6. Прищитоподібні залози, їхні гормони та функції.
Дві пари невеликих залоз (верхні й нижні) розташовуються на задній поверхні часток щитоподібної залози, вкраплюючись у їх полюси, однак кількість їх може коливатися від 2 до 8 (у більшості випадків).
Загальна їх маса складає 0,1-0,35 г. Прищитоподібні залози покриті сполучнотканинною капсулою, від якої всередину залози відходять прошарки. Тканина залози містить два типи клітин - паратиреоцитів - головні та оксифільні (ацидофільних). Очевидно, це одні і ті ж самі клітини на різних етапах розвитку.
Залоза синтезує білковий паратгормон (ПТГ), який, будучи антагоністом кальцитоніну щитоподібної залоз:
виводить кальцій з кісток в кров,
знижує вміст кальцію і фосфору в організмі, стимулюючи реабсорбцію кальцію у канальцях нирки,
гальмує всмоктування кальцію в кишках,
впливає на збудливість нервової і м'язової систем.
Низька концентрація кальцію у плазмі крові сприяє його секреції, а висока - розпаду більшої частини синтезованого гормону. За низької концентрації кальцію синтез гормону зростає переважно за рахунок стимуляції проліферації клітин прищитоподібних залоз. Тому за будь-якої хронічної стимуляції залоз розвивається їх гіпертрофія. Стимуляція секреції ПТГ відбувається і під впливом катехоламінів (навіть в умовах зниженого рівня кальцію).
Механізми зниження рівня кальцію у крові реалізуються так.
Основний вплив ПТГ полягає у стимуляції реабсорбції кальцію у канальцах нирки і, отже, виведенню його із сечею з організму. Одночасно гормон знижує виведення нирками Р04 . Крім того, під його впливом гальмується усмоктування кальцію у кишках. Гормон діє також на кістки, спричиняючи посилення функцій остеокластів, які здійснюють демінералізацію кісткової тканини і виділення кальцію у кров.
Після видалення прищитоподібних залоз рівень кальцію у крові знижується, а фосфатів - підвищується, що впливає на збудливість нервової і м'язової систем. У результаті виникають напади судом скелетних м'язів (тетанії), що може призвести до смерті від зупинки дихання.